ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
30 березня 2015 року № 813/1335/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Шозда Г.В.
з участю представників
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_2 до Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №46750725 від 05.03.2015 року та про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №46750725 від 05.03.2015 року.
Підставою позовних вимог, на думку позивача, є те, що постановою Кабінету Міністрів України за №150 від 23.04.2014 року та наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України за №137 від 03.07.2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області ліквідована як юридична особа публічного права, правонаступництва ліквідованої інспекції не передбачено. Таким чином, зазначає позивач, у зв'язку з ліквідацією стягувача у виконавчому провадженні - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області та відсутністю його правонаступника правових підстав для відкриття виконавчого провадження не було.
Представник позивача дала аналогічні пояснення, просить позов задоволити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Постановою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 05.03.2015 року ВП №46750725 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №813/3864/14, виданого 08.12.2014 року Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно збудовану прибудову до існуючого житлового будинку по вул.Чижевського, 68 у м.Львові.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Як передбачено ч.1 ст.25 даного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.1 ст.18 цього ж Закону, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Частиною 1 статті 26 згаданого Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
6 1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Обставини, на які посилається позивач не вказують на те, що у державного виконавця були законні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.
При цьому, суд вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав, які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.
Що стосується посилань позивача з приводу ліквідації юридичної особи - стягувача у виконавчому провадженні, то такі не беруться судом до уваги, оскільки в такому випадку законодавством передбачено можливість заміни сторони виконавчого провадження (ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.264 КАС України) чи закінчення виконавчого провадження (ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»).
Крім того, згідно з положень п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року за №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.
З огляду на викладене, суд вважає, що державним виконавцем правомірно було винесено постанову про відкриття виконавче провадження на підставі виконавчого документа, строк пред'явлення якого не закінчився і який відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 березня 2015 року.
Суддя В.Я.Мартинюк