Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 березня 2015 р. Справа №805/752/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
час прийняття постанови: 10:45 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.,
при секретарі - Кузьменко Н.С.
за участю:
представника відповідача - Шайнога О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» про стягнення податкового боргу в розмірі 396 122,16 грн., суддя -
26 лютого 2015 року прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області звернувся із адміністративним позовом в інтересах держави в особі: Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, мотивуючи вимоги тим, що відповідач є юридичною особою та здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Відповідач також перебуває на податковому обліку, як платник податків в Орджонікідзевському відділені Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області. У відповідача наявна заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб у розмірі 396122,16 грн., яка виникла згідно самостійно поданої декларації № 9003636218.
Прокурор у судове засідання не з'явився. Через відділ діловодства та документообігу надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Від представника податкового органу через відділ діловодства та документообігу 13.03.2015 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання з'явився. Надав заперечення проти адміністративного позову, відповідно до якого посилаючись на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; Розпорядження КМУ від 30.10.2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», за таких обставин просить суд відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.
Суд, визнав за можливе розглянути справу без участі прокурора та представника податкового органу за наявними у справі доказами.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» є юридичною особою, (адреса розташування: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, проспект Леніна, буд.68-а, код ЄДОПОУ 21455428). Відповідач перебуває на податковому обліку в Орджонікідзевському районі Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області як платник податків.
У відповідача наявний податковий борг з плати за землю сумі 396 122,16 грн., який виник внаслідок самостійного визначення відповідачем сум податку у податковій декларації № 9003636218.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» подано до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з сплати за землю від 30.08.2014 року № 9003636218.
Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
У передбачений законом термін відповідачем не сплачено в повному обсязі задекларовану суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з серпня 2014 року по січень 2015 року.
Таким чином, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 388 364,99 грн., та пені у розмірі 7 757,17 грн., загалом становить 396 122,16 грн.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
З матеріалів вбачається, що 03.09.2014 року податковим органом сформовано вимогу форми «Ю» № 4248-25 на загальну суму 96 567,32 грн., яка отримана головним бухгалтером ТОВ «ПБП «Азовінтекс» 11.09.2014 року, про що свідчить особистий підпис даної особи на корінці податкової вимоги.
На даний час податкова вимога в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка обліковується за відповідачем, залишається не погашеною до бюджету, що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку платника податків за спірний період.
Доказів про оскарження вимоги в адміністративному чи судовому порядку сторонами не надано.
Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначені Законом України від 02.09.2014 № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон України № 1669-VІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону України № 1669-VІІ період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
За приписами ст. 7 Закону України № 1669-VІІ скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Як зазначалося вище, відповідач зареєстрований як платник податків та перебуває на обліку в Орджонікідзевському відділені Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, а також здійснює основну господарську діяльність на території м. Алчевськ Луганської області.
Зокрема судом з'ясовано, що протягом квітня 2014 року і по січень 2015 року (спірного періоду) у м. Маріуполі Донецької області, на території якої провадить свою господарську діяльність відповідач, здійснювалась антитерористична операція (АТО).
Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача розповсюджується дія Закону України № 1669-VІІ, в тому числі положення ст. 7 даного закону.
Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України (ст. 10 Закону України № 1669-VІІ).
Відповідачем надано до матеріалів справи засвідчену належним чином копію сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України від 31.12.2014 № 6859/05-04 про настання обставин непереборної сили (у вигляді АТО), яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року для Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельне Підприємство «Азовінтекс» при здійсненні господарської діяльності на території м.Алчевська Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справлення і сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Окрім цього, відповідно до ст. 49 Закону України «Про кабінет міністрів України» №794-VII від 27.02.2014 (далі - Закон № 794) Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), Кабінет міністрів України своїм Розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 (далі - Розпорядження № 1053-р) затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з п.п. 21 п. 1 та п.п. 2 п. 2 додатку до Розпорядження № 1053-р м. Алчевськ Луганської області та м. Маріуполь Донецької області було віднесено до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Згідно із п. 2 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VІІ, дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
З урахуванням викладеного, дослідивши та надавши правову оцінку доказам зібраним під час розгляду справи у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області який діє в інтересах держави в особи: Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись статтями 69-71, 158, 160-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені позовних вимог Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» про стягнення податкового боргу в розмірі 396 122,16 грн., - відмовити.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Галатіна О.О.