23 січня 2015 р. Справа № 804/18693/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Германюк Т.В., за участю представників: позивача - Мельникова А.О., відповідача - Гагарського А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0008511501 від 05.11.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрспецсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «АБВ - Буд» за травень 2014 року та подальшої реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку, за наслідками якої складено акт перевірки № 7719/04-63-22-03/19088807 від 01.10.2014 року. На підставі акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яке позивач вважає протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки воно було прийняте всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що висновки, зазначені у акті перевірки є суб'єктивною думкою податкового органу і не ґрунтуються на вимогах закону. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, тому винесене податкове повідомлення - рішення є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 10.07.1992 року як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.
Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що у період з 29.09.2014 року по 01.10.2014 року на підставі направлення на перевірку від 29.09.2014 року № 1452/2203, посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрспецсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «АБВ - Буд» за травень 2014 року та подальшої реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку. За результатами проведеної перевірки складено акт № 7719/04-63-22-03/19088807 від 01.10.2014 року.
Згідно висновків акту перевірки:
-перевіркою ТОВ «Укрспецсервіс» за травень 2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «АБВ -Буд» - ТОВ «Укрспецсервіс»;
-встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання: ТОВ «АБВ -Буд» - ТОВ «Укрспецсервіс»;
-ТОВ «Укрспецсервіс» сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (актами, довідками, товарно - транспортними документами), а також не підтверджені звіркою ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області ТОВ «АБВ - Буд» в результаті чого за травень 2014 року завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 149725 грн. 50 коп., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 149726 грн., в тому числі: в декларації з ПДВ за травень 2014 року завищено суму податкового кредиту на суму 149725 грн. 50 коп., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 149726 грн.
05.11.2014 року на підставі висновків перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0008511501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нараховано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 224589 грн.
Суд вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у період, який перевірявся, ТОВ «Укрспецсервіс» мало взаємовідносини з ТОВ «АБВ - Буд», а саме, між позивачем та зазначеним контрагентом було укладено договір поставки № 11/1 від 28.04.2014 року.
На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем було надано наступні первинні документи: товарно-транспортна накладна №0529/02 від 29.05.2014 року; товарно-транспортна накладна №0530/02 від 30.05.2014 року; товарно-транспортна накладна №0531/02 від 31.05.2014 року; податкова накладна №4 від 29.05.2014 року; накладна №0529/02 від 29.05.2014 року; податкова накладна №5 від 29.05.2014 року; накладна №0529/03 від 29.05.2014 року; податкова накладна № 6 від 29.05.2014 року; накладна № 0530/01 від 30.05.2014 року; податкова накладна №7 від 30.05.2014 року; накладна № 0530/02 від 30.05.2014 року; податкова накладна №8 від 30.05.2014 року; накладна № 0530/03 від 30.05.2014 року; податкова накладна №9 від 30.05.2014 року; накладна № 0530/04 від 30.05.2014 року; податкова накладна №10 від 30.05.2014 року; накладна № 0530/05 від 30.05.2014 року; податкова накладна №11 від 30.05.2014 року; накладна № 0530/06 від 30.05.2014 року; податкова накладна №12 від 30.05.2014 року; накладна № 0531/01 від 31.05.2014 року; податкова накладна №13 від 31.05.2014 року; накладна № 0531/02 від 31.05.2014 року; податкова накладної №14 від 31.05.2014 року; накладна № 0531/03 від 31.05.2014 року; податкова накладна №15 від 31.05.2014 року; накладна № 0531/04 від 31.05.2014 року; податкова накладна №16 від 31.05.2014 року; накладна № 0531/05 від 31.05.2014 року; податкова накладна №17 від 31.05.2014 року; накладна № 0531/06 від 31.05.2014 року; податкова накладна №18 від 31.05.2014 року.
Згідно товарно - транспортних накладних, видаткових накладних та податкових накладних було отримано 3 серцевини головного полюса 29.05.2014 року, 6 серцевин головного полюса 30.05. 2014 року та 6 серцевин головного полюса 31.05.2014 року. Відповідач звертає увагу на те, що згідно умов договору датою постачання товару є дата, зазначена у товарно - транспортній накладній, при цьому, під час перевірки не надано пояснень та документів щодо підстав обліку вказаного товару у більшій кількості ніж придбано у зазначеного контрагента. Таким чином, відповідач вважає, що згідно бухгалтерського обліку 12 серцевин головного полюса оприбутковано 30.05.2014 року на порушення ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 ст.1, п. 2.1, 2.2,2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704.
Суд не бере до уваги вищевказане твердження відповідача, оскільки за бухгалтерським обліком (Р. 201) вбачається, що 29.05.2014 року обліковано 2 та 3 серцевини головного полюса, разом з тим, операція в бухгалтерському обліку 2 штук облікована від іншого контрагента. При цьому, під час перевірки, докази про отримання інших серцевин не надавались, оскільки перевірка стосувалася лише одного контрагента. Крім того, вказане твердження відповідача свідчить лише про те, що на складі був в наявності отриманий товар, що в свою чергу, також спростовує висновки відповідача щодо даного правочину.
Також, при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» враховано висновки, викладені у актах перевірок:
- ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 22.08.2014 року № 182/08-27-2211/339152676 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АБВ - Буд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року».
Згідно вищевказаного акту перевірки встановлено, що ТОВ «АБВ - Буд» не знаходиться за податковою адресою, відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутній технічний персонал, не підтверджено податковий кредит ТОВ «АБВ - Буд» по ланцюгу придбання від контрагентів - постачальників та податкові зобов'язання підприємства.
Таким чином, суд доходить висновку, що посадові особи податкового органу зробили висновок про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання договору до податкового кредиту лише на підставі акту перевірки підприємства контрагента, який жодним чином не є доказом та проігнорували факт наявності первинної документації, що підтверджує податковий кредит.
У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Пунктом 3 ст. 215 ЦК України закріплено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною першою ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Крім того, поняття правочину, що порушує публічний порядок надано у Постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Пункт 18 даної Постанови передбачає «перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Отже, підставами для визнання договору недійсним є недотримання сторонами при укладенні такого договору вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, недійсність такого договору прямо не передбачена законом, а одна із сторін або інша зацікавлена сторона вважає, що договір укладений з порушенням ст. 203 ЦКУ, то такий договір може бути визнаний недійсним тільки в судовому порядку. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Суд звертає увагу, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори суперечать інтересам держави та суспільства, не підтверджена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.
Пунктом 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2, та складаються з: доходу від операційної діяльності та інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5, за винятком доходів, визначених у пункті 135.4 та у статті 136.
Відповідно п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
У п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України вказано, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених .
Таким чином, наведеними нормами права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, висновки відповідача про те, що позивач порушив положення Податкового кодексу України є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс»- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0008511501 від 05.11.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 26.01.2015 року.
Суддя М.В. Дєєв