25 березня 2015 року Справа № 876/138/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Іршавського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про скасування реєстрації постійного місця проживання, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,-
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_2, Іршавського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про скасування реєстрації постійного місця проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1; зобов'язання Іршавського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області зняти з реєстраційного обліку громадянина ОСОБА_2, зробивши відповідні відмітки про це в паспорті громадянина України ОСОБА_2
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2014 року провадження у справі закрито, оскільки справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що жодних вимог про майнові чи житлові претензії чи спору про право не заявлено, а спір стосується незаконності процедури фіксації факту реєстрації місця проживання ОСОБА_2, тому спір підсудний адміністративному суду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
За змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У позовній заяві позивачка просить скасувати реєстрацію постійного місця проживання, що згідно з вимогами чинного законодавства, а саме Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та наказом МВС України від 22.11.2012 року № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», є неможливим без наявності рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про те, що в першу чергу має вирішуватись питання про позбавлення особи права власності або користування житловим приміщенням, а тоді і питання про зняття з реєстрації місця проживання.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 у п. 24 роз'яснив, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно виніс рішення, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160,195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2014 року у справі № 301/2644/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула