ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" березня 2015 р. Справа № 809/623/15
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Місії у справах молоді Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ про припинення юридичної особи,-
Коломийська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до Місії у справах молоді Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Місія у справах молоді Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ в порушення податкового законодавства не подавала податкову звітність більше року.
02.03.2015 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, в якій містяться відомості про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення, копія якої, згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження (індекс 78200, вулиця Гетьманська, 36, місто Коломия, Івано-Франківська область), що зазначена в позовній заяві.
Однак, 06.03.2015 року дані матеріали повернулись до суду без вручення у зв'язку із відсутністю відповідача за вказаною адресою. Оскільки поштове відправлення повернене, не вручене адресату з незалежних від суду причин, у відповідності до ч.11 ст.35 КАС України, вважається, що останнє вручене належним чином. У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Відповідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Коломийською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області позов до Місії у справах молоді Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ про припинення юридичної особи підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, зазначає наступне.
Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.11.2014 року - записів відносно Місії у справах молоді Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ не знайдено.
Статтею 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", визначений перелік підстав для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, якою є, зокрема, постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Частиною 1 статті 58 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Стаття 25 Закону регламентує порядок проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до якої Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.
За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який регулює відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, набрав чинності з 01.07.2004 року.
Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону державний реєстратор протягом 2004 - 2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.
Законом України від 19.05.2011 року №3384- VI внесені зміни в Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у тому числі у п.2 Прикінцевих положень, згідно якого державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.
Згідно зі статтею 80 Цивільного Кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Таким чином, для того, щоб утворення, намір про створення якого висловили засновники шляхом оформлення установчих документів, перетворилось на суб'єкта права (суб'єкта господарювання - ч. 2 ст. 55 ГК України), який має цивільну право- і дієздатність - юридичну особу, необхідно його зареєструвати в установленому законодавством порядку. Підтвердженням цього є ч. 4 ст. 87 ЦК України, згідно із якою юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Іншими словами, юридична особа створюється за рішенням її засновників, проте із підтвердженням (засвідченням) цього факту шляхом державної реєстрації, набуваючи при цьому як статусу юридичної особи взагалі, так і статусу суб'єкта підприємницької діяльності зокрема.
Відповідно до вимог статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
В свою чергу контролюючим органом не доведено, що відповідач зареєстрований в ЄДР відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та його перехідних положень. Згідно наданого до позовної заяви Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідача в ЄДР не знайдено, тобто та обставина, що Місія у справах молоді Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ зареєстрована у встановленому законодавством поряду як юридична особа належними доказами не підтверджено, вказане виключає можливість задоволення позовних вимог, щодо припинення юридичної особи відповідача з будь яких підстав.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка регулює порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Тобто виконання рішення суду про припинення юридичної особи можливо лише при наявності реєстрації юридичної особи у встановленому порядку (внесення (включення) до Єдиного державного реєстру запису про її державну реєстрацію).
В контексті вищенаведеного, суд вважає посилання позивача щодо дійсності реєстраційного документа відповідача, необґрунтованими, не доведеними та не підтвердженими належними та допустимим доказами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, даний адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.