копія
06 березня 2015 р. Справа № 804/2380/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Озеленитель» про стягнення заборгованості, -
06.02.2015 р. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Озеленитель» (надалі - відповідач) з позовними вимогами про стягнення податкового боргу з рахунків підприємства у обслуговуючих банках у розмірі 405489,06 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаному розмірі, який виник внаслідок несплати в установлені законом строки сум грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників, податку на прибуток приватних підприємств, з орендної плати з юридичних осіб та з податку на додану вартість.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження та письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.
Проаналізувавши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Озеленитель» перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).
Згідно ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача утворилася в результаті наступного.
- З податку на прибуток приватних підприємств.
07.11.2012 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за три квартали 2012 р., відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 1271,00 грн.
Відповідачем сума податку була сплачена частково в сумі 328,56 грн.
09.02.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2012 р., відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 1779,00 грн.
03.02.2014 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 р., відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 291,00 грн.
Враховуючи часткову сплату, загальний податковий борг ПАТ «Озеленитель» з податку на прибуток приватних підприємств складає 3012,44 грн.
- З орендної плати за землю з юридичних осіб.
05.02.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2013 р., відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 21940,33 грн.
Відповідачем сума податку була сплачена частково в сумі 4651,03 грн.
10.02.2014 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2014 р., відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 21940,33 грн.
Відповідачем сума податку була сплачена частково в сумі 3656,73 грн.
Враховуючи часткову сплату, загальний податковий борг ПАТ «Озеленитель» з орендної плати за землю з юридичних осіб складає 35572,90 грн.
- З податку на додану вартість.
21.05.2012 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 2158,00 грн.
Відповідачем сума податку була сплачена частково в сумі 1502,25 грн.
18.01.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 55,00 грн.
20.02.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, підлягає сплаті в бюджет у розмірі 379,00 грн.
17.03.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 49,00 грн.
17.04.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 372,00 грн.
16.05.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 1012,00 грн.
16.09.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 55,00 грн.
22.11.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 358,00 грн.
22.11.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 2866,00 грн.
17.12.2013 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 416,00 грн.
20.01.2014 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 296,00 грн.
18.02.2014 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 292,00 грн.
21.05.2014 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 307,00 грн.
26.05.2014 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 595,00 грн.
16.06.2014 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 114,00 грн.
17.07.2014 р. відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ, відповідно до якої підприємством самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 12,00 грн.
Враховуючи часткову сплату, загальний податковий борг ПАТ «Озеленитель» з податку на додану вартість складає 7833,75 грн.
- З податку на доходи найманих працівників.
За даними податкового органу, 30.09.2011 р. податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Озеленитель» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2008 р. по 28.09.2011 р., про що складено Акт за № 2099/17- 3/03342511 від 30.09.2011 р.
Відповідно до висновків зазначеного Акту перевірки встановлено порушення вимог пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині не перерахування податку з доходів фізичних осіб під час виплати заробітної плати працівникам підприємства, в результаті чого рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 302755,46 грн. в т.ч. по періодах: станом на 31.12.2010 р. - 250067,20 грн., станом на 28.09.2011 р. - 52688,26 грн.; п. 16, п. 19.2 (а) ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету.
На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002251701 від 27.10.2011 р., яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 365274,40 грн. (основний платіж - 302755,46 грн., штрафні санкції - 62518,94 грн.).
28.10.2011 р. позивачем засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення було направлено підприємству податкове повідомлення-рішення № 0002251701 від 27.10.2011 р., яке було отримано уповноваженою особою підприємства 17.11.2011 р.
Враховуючи часткову переплату, загальний податковий борг ПАТ «Озеленитель» по податку з доходів найманих працівників складає 358259,67 грн. (основний платіж - 295740,73 грн.; штрафні санкції - 62518,94 грн.).
Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується:
- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;
- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
На підставі вказаної норми відповідачу була нарахована пеня в сумі 810,30 грн.
Таким чином, за даними податкового органу, сума заборгованості відповідача всього складає 405489,06 грн.
Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового борту змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу від 01.09.2014 р. №1169-25, яка направлена на адресу підприємства 17.09.2014 р. та отримана останнім, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Під час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або повної сплати суми боргу не надано.
Відповідно до п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:
- податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;
- посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Згідно із п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Тобто, вказана норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. До 1 січня 2011 року для стягнення податкового боргу було встановлено той самий строк відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0002251701 від 27.10.2011 р., яким підприємству визначено грошове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників, було отримано відповідачем 17.11.2011 р.
В силу положень п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, відповідач був зобов'язаний сплатити суму грошового зобов'язання з вказаного податку до 27.11.2011 р.
Відповідно до пп. 101.2.3. п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом визнається безнадійним та підлягає списанню.
Згідно пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Таким чином, строк примусового стягнення податкового боргу (1095 календарних днів) по податку з доходів найманих працівників у розмірі 358259,67 грн. сплинув 27.11.2014 року, а тому позовні вимоги податкового органу у цій частині є необґрунтованими.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно заперечень відповідача, останній проти факту заборгованості не заперечує, вказує на процедурні порушення податкового органу щодо направлення податкової вимоги, що не є спростуванням наявності податкового боргу.
Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 зазначеної статті).
Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3012,44 грн., з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 35572,90 грн., з податку на додану вартість в сумі 8644,05 грн. (в тому числі залишок несплаченої пені в сумі 810,30 грн.), оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача у вказаній частині, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.
Суд не конкретизує, з яких саме рахунків кошти підлягають стягненню з метою недопущення звуження прав позивача при виконанні рішення суду.
Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Озеленитель» про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств на користь державного бюджету в рахунок погашення суми податкового боргу в розмірі 3012,44 грн. за кодом бюджетної класифікації 11021000 рахунок № 31111009700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, з рахунків ПАТ «Озеленитель» (код ЄДРПОУ 03342511) у обслуговуючих банках; з орендної плати за землю з юридичних осіб на користь державного бюджету в рахунок погашення суми податкового боргу в розмірі 35572,90 грн. за кодом бюджетної класифікації 13050200 рахунок № 33210812700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, з рахунків ПАТ «Озеленитель» (код ЄДРПОУ 03342511) у обслуговуючих банках; з податку на додану вартість на користь державного бюджету в рахунок погашення суми податкового боргу в розмірі 8644,05 грн. за кодом бюджетної класифікації 14010100 рахунок № 31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, з рахунків ПАТ «Озеленитель» (код ЄДРПОУ 03342511) у обслуговуючих банках.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 06.03.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун