копія
23 лютого 2015 р. Справа № 2а/0470/2618/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Віхрова В.С.
при секретарі судового засідання Драгота С.А.
за участю:
представника позивача Кукурудза В.Ю.
представника відповідача Дерець Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування рішення, стягнення надмірно сплаченого ввізного мита,-
20.02.2012 р. Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці (надалі - відповідач 1), Головного управління державної казначейської служби України (надалі - відповідач 2) в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про визначення коду товару №КТ-110-1832-2011 від 04.08.2011 р.; стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4956,15 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. призначено судову експертизу по справі, провадження зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 р. справу витребувано з експертної установи.
21.01.2015 р. витребувана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 р. провадження у справі поновлено.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що для проведення митного оформлення товару до митного органу було подано вантажну митну декларацію із зазначенням у ній коду товару, який відповідає Українській класифікації товарів зовнішньоекономічною діяльності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 28.01.2008 р. між позивачем та компанією «Dalmond Trade House Ltd», Кіпр укладено зовнішньоекономічний контракт № DTH-013-08/28-0197-12, відповідно до якого позивачем на митну територію України 20.07.2011 р. на умовах DDU станція Правда Придніпровської залізниці (ІНКОТЕРМС 2000) було ввезено вантаж: порошки вогнетривкі периклазові спечені ТТ 72664728-076-2008 DALPOR Р87Е вагою 68 176 кг.
22.07.2011 р. на підставі контракту № DTH-013-08/28-0197-12 від 28.01.2008 р. та згідно додатку до нього № 52 від 21.06.2011 р. позивачем була подана вантажна митна декларація № 110010000/2011/021931 з наступною інформацією про товар: №1 Магнезит, випалений агломерований (порошок периклазовий) марки DALPOR Р87Е з вмістом. MgО-90,9%; CaO-4,7%; Si02-2,33%; та домішок оксидів марганцю та сірки спосіб одержання-випалення у високотемпературних печах; температура спікання 1700-1800 градусів за Цельсіем. ТТ 72664728-076-2008 призначений для виготовлення вогнетривких виробів для використання у сталеплавильному виробництві. Торгівельна марка: відсутня. Виробник: ТОВ «Група «Магнезит». Країна виробництва: RU.2. Місць-58, біг-беги. (графа 31); код відповідно до Українського класифікатору товарів ЗЕД 2011 2519903000 (графа 33).
04.08.2011 р. Дніпропетровською митницею було прийняте рішення про визначення коду товару № КТ-110-1832-2011 до ВМД № 110010000/2011/021931, згідно з яким змінено код УКТЗЕД на 2519909000 (графа 33) та зазначено опис товару: №1-1. Порошок вогнетривкий магнезитовий неагломерований (не спечений) марки DALPOR Р87Е з вмістом MgO-92%; CaO-4,7%; SiО2-2,33%. Торгівельна марка: відсутня. Виробник: ТОВ «Група «Магнезит» Країна виробництва: RU.2.Micць-58, біг-беги.
18.08.2011 р. позивач здійснив митне оформлення товару за вантажною митною декларацією №110010000/2011/022196 з урахуванням позиції митниці. У зв'язку з чим позивачем було доплачено 1,9 % ввізного мита замість 0,1 %, що при вартості товару у сумі 260850,10 грн. склало 4956,15 грн.
Позиція позивача щодо протиправності рішення про визначення коду товару полягає в тому, що в усіх товаросупровідних документах, включаючи декларацію іноземної країни, ТВ 72664728-076-2008, сертифікат якості виробника № 003158 від 10.07.2011 р., специфікацію до контракту № 52 від 21.06.2011 р. зазначено, що магнезитовий порошок є спеченим.
Технологічний процес виробництва всіх марок магнезитових порошків за ТВ 72664728-076-2008 передбачає досягнення вмісту MgO більше 85% лише при спіканні магнезиту в печах, в процесі якого випалюються непотрібні домішки.
За сертифікатом якості № 003158 від 10.07.2011 р., який надавався разом з вантажем та додавався до ВМД, вміст у товарі MgO (оксиду магнію) складає 90,9%, SіO2 (оксиду кремнію) 2,33%, СаО (оксиду кальцію) 4,7%, втрати при прокалюванні складають 0,15%, зерновий склад: залишок на сітці № 4-0%, прохід крізь сітку № 1 - 67%. Перелічені вимоги відповідають вимогам ТВ 72664728-076-2008.
Для з'ясування питання про термічну обробку магнезії позивач 16.08.2011 р. звернувся до Випробувального центру ПАТ «Український науково дослідний інститут вогнетривів імені A.C. Бережного». Згідно висновку від 23.08.2011 р. за результатами петрографічних досліджень і хімічного аналізу надана проба периклазового порошку представляє собою спечений периклаз.
Для отримання роз'яснень щодо можливості визначення властивостей порошку агломераційний - не агломераційний, спечений - не спечений за допомогою петрографічних досліджень 08.12.2011 р. позивач звернувся до ПАТ «Український науково дослідний інститут вогнетривів імені A.C. Бережного». У відповіді № 8л/3560 від 21.12.2011 р. на зазначене вище звернення зазначається, що до не спечених магнезитових матеріалів відносяться: сирий магнезіт; каустичний магнезіт (магнезіт випалений при Т=670 - 1000°С). Також у наведеній відповіді міститься таблиця в якій містяться показники втрат при прокалюванні для різних видів магнезитових матеріалів. Згідно наведених даних втрати при прокалюванні зазначені у % від початкової маси і становлять: сирий магнезіт -50%; каустичний магнезіт - 6-18 %; випалений магнезіт - 0,1 - 1,0%.
За висновком експерта Дніпропетровської служби з експертного забезпечення митних органів № 18-0578 від 28.07.2011 р. вміст оксиду магнію складає 92%, втрати після прокалювання у муфельній печі дорівнюють 0,1%. В зв'язку з викладеним вище висновок експерта № 18-0578 від 28.07.2011 р. згідно якого проба ввезеного товару ідентифікована як порошок вогнетривкий магнезитовий неагломерований (не спечений), не може бути прийнятий до уваги тому, що втрати після прокалювання у муфельній печі дорівнюють 0,1%, а для сирого не спеченого магнезиту вони становлять від 6 до 50%.
Отже, спірним питанням між сторонами є визначення порошку вогнетривкового магнезитового ТТ 72664728-076-2008 DALPOR P87E спеченим або не спеченим.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України (у відповідній редакції) визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.
Статтею 40 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації та також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Відповідно до ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Митного кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Порядком митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України 20.04.2005 №314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за № 439/10719 (чинного на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дії щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю.
Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
Статтею 88 Митного кодексу України визначено обов'язки декларанта. Так, декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на. вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Відповідно до вимог п. 1 розділу II Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 №307 (чинної, на час виникнення спірних відносин), в окремих графах 31 ВМД зазначаються точні відомості про товар, які є в наявності: а) відомості, необхідні для класифікації товару (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 ВМД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо). Опис товарів має наводитись без перенесення в графу непідтвердженого опису класифікаційних групувань УКТЗЕД, що відповідають коду товару; б) відомості, необхідні для розпізнання товару: торговельне найменування товару, торговельна марка (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, яка використовує латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами), фірма-виробник, літерний код альфа-2 країни виробництва товару відповідно до Класифікації держав світу, марка, модель, сорт, тип, артикул тощо.
Статтею 313 Митного кодексу України визначено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Пунктом 1 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 р. № 667 (чинного, на момент виникнення спірних відносин, надалі - Порядок № 667) встановлено, що відділи номенклатури та класифікації товарів та відділи контролю митної вартості та номенклатури проводять контроль за правильністю класифікації товарів та приймають рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Судом встановлено, що документом, яким керувався відповідач 1 під час прийняття оскаржуваного рішення був висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 28.07.2011 р. № 18-0578, відповідно до якого було проведено дослідження контрольних проб зразків ввезеного товару за запитом митного органу від 27.07.2011 р. №18-16/0669.
Відповідно до п.2 розділу 4 Порядку № 667 залучення експертних підрозділів для вирішення питань класифікації товарів здійснюється у разі виникнення необхідності перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації.
Пункт 5 розділу 4 Порядку № 667 встановлює, що у запиті до експертного підрозділу про проведення досліджень товару, необхідних для прийняття Рішення, мають бути чітко визначені мета та завдання таких досліджень, тобто зазначено, для чого необхідно провести дослідження та які відомості про товар (склад, процентне співвідношення інгредієнтів, фізичні та хімічні характеристики тощо) необхідно встановити або перевірити в процесі досліджень товару.
Згідно статті 314 Митного кодексу України з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.
Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1862 від 12.12.2002 р. (надалі - Порядок № 1862), відповідно до якого взяті проби і зразки разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою митного органу до митної лабораторії або лабораторії іншої установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертизи). Дослідження (аналіз, експертиза) проб і зразків проводиться протягом 10 днів після надходження таких проб і зразків до лабораторії. У разі потреби термін дослідження може бути продовжено за рішенням керівника експертного підрозділу, але не більше ніж на 20 днів. Рішення, прийняте митним органом на підставі результатів проведеного лабораторного дослідження (аналізу, експертизи), доводиться до відома власника товару.
Отже, дії митниці щодо звернення до експертної установи відповідали нормам Митного кодексу України.
Згідно п.п. 10-11 вказаного Порядку власники товару або декларанти чи уповноважені ними особи мають право ознайомлюватися з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) та одержувати копії документів про результати дослідження (аналізу, експертизи). Контрольні проби і зразки опломбовуються (запечатуються) і зберігаються в лабораторії протягом двох місяців. Протягом цього терміну власник товару має право оскаржити рішення митного органу в судовому порядку.
Доказів оскарження рішення митного органу про визначення коду товару протягом строку зберігання зразків згідно п.11 Порядку №1862 підприємство не надало.
Відповідно до вищезазначеного висновку встановлено, що надана на дослідження проба (зразок) товару, заявлена в гр. 31 ВМД як «магнезит випалений агломерований (порошок переклазовий) марки DALMOR P87E з вмістом МgO-90,9%; СаО- 4,7%; Sio 2-2,33%; та домішок оксидів марганцю та сірки; спосіб одержання - випалення у високотемпературних печах; температура спікання - 1700-1800 градусів за Цельсієм, вогнетривкість 1600 градусів за Цельсієм. ТТ 72664728- 076-2008. Призначений для виготовлення вогнетривких виробів та використання у сталеливарному виробництві» за визначеними показниками ідентифікована як порошок вогнетривкий магнезитовий неагломерований (не спечений).
Класифікація товарів згідно з УКТЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, Приміток до розділів та груп та характеристик товарів, які є визначальними для їх класифікації.
Відповідно до УКТЗЕД оксид магнію (магнезія) як чистий так і з домішками, класифікується у товарній позиції 2519, у товарній під позиції 251990 в залежності від технології виробництва. З урахуванням пояснень до товарної позиції 2519 та додаткових пояснень до товарної категорії 25199010, магнезія, отримана шляхом термічної обробки сирого магнезиту, класифікується у товарних підкатегоріях 2519903000 магнезія випалена (спечена) або 2519 90 9000 -інші.
Отже, визначені в результаті дослідження показники суперечать інформації, зазначеної у гр. 31 ВМД.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 р. призначено у справі експертизу порошку вогнетривкого магнезитового ТТ 72664728-076-2008 DALPOR Р87Е. Перед експертизою поставити наступне питання: зазначений вогнетривкий магнезитовий порошок є спеченим чи не спеченим? Проведення експертизи було доручено експертам Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 р. справу витребувано з експертної установи.
21.01.2015 р. витребувана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За поясненнями експертної установи. Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут вогнетривів імені А.С. Бережного» листом №1665 від 13.06.2013 р. звернувся до позивача з проханням надати проби зразків, проте відповіді не надійшло. Таким чином, експертиза не була проведена з підстав відсутності зразків порошку вогнетривкого магнезитового ТТ 72664728-076-2008 DALPOR Р87Е.
В судовому засіданні, позивач пояснив що ним було в усному порядку пояснено експертам, що проби ввезеного товару знаходяться у відповідача 1 та підтвердив, що підприємство до митниці для вирішення даного питання не зверталося.
Відповідач 1 з даного питання вказав, що контрольні проби зразків порошку фактично зберігались в центральній митній лабораторії відповідно до Порядку №1862. Так, для направлення таких зразків до експертної установи позивач мав звертатися до відповідних установ.
Тобто, позивач, яким було ініційовано проведення експертизи, не сприяв її проведенню.
Суд зазначає, що оскарження рішення митного органу, що базується на експертному дослідженні, повинно здійснюватись в межах зберігання зразків, що дає можливість суду вчинити дії, передбачені ст.81 Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід також звернути увагу, що згідно відповіді Департаменту класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Державної митної служби України на звернення позивача від 02.09.2011 р. №01ЮК/1844 щодо незгоди з оскаржуваним рішенням, випробувальний центр ПАТ «Український науково-дослідний інститут вогнетривів ім. А.С.Бережного» (м. Харків) включений до переліку експертних організацій, акредитованих Національним агентством з акредитації України, але представлені заявником результати петрографічних досліджень проби периклазового порошку марки DALPOR Р87Е у цій організації (протокол випробувань від 23.08.2011 р. № 20/8-11) не можуть бути використані з метою класифікації товару за УКТЗЕД згідно таких причин: висновок експерта про належність порошку DALPOR Р87Е до спеченого периклазу ґрунтується лише на результатах оптичного мікроскопічного дослідження. Інші методи досліджень не застосовувалися.
Виходячи з викладеного, суд вважає висновок Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 28.07.2011 р. № 18-0578 належним та допустимим доказом стосовно хімічного складу товару, який не спростовано матеріалами справи.
Таким чином, митним органом правомірно змінено код УКТЗЕД на 2519909000 та зазначено опис ввезеного товару як порошок магнезитовий неагломерований (не спечений) марки DALPOR Р87Е з вмістом МgO-92%; СаО- 4,7%; Sio 2-2,33%.
Щодо позовної вимоги 2.
Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
За письмовими поясненнями відповідача 2, вимога підприємства про повернення надмірно сплачених коштів заявлена передчасно, оскільки митним органом не було надано висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Крім того, повернення коштів відбувається органами казначейства не з рахунків, відкритих для забезпечення діяльності юридичної особи, а за рахунок коштів Державного бюджету у порядку, встановленому чинним законодавством. Тобто повернення коштів з Державного бюджету відбувається через органи казначейства.
За наведених обставин, враховуючи правомірність оскаржуваного рішення, позовна вимога 2 не підлягає задоволенню як похідна.
Пунктом 9 ч. 2 ст.11 Митного кодексу України передбачено, що одним із основних завдань митних органів є створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України.
Пунктами 4, 7 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що одними із принципів митного регулювання є єдиний порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України та додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що митниця довела обґрунтованість та законність свого рішень, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування рішення, стягнення надмірно сплаченого ввізного мита, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 27.02.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун