м. Вінниця
23 березня 2015 р. Справа № 802/68/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Томчука А.В.,
суддів: Богоноса М.Б.
Яремчука К.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Боровської Т.А.
позивача: Левадська А.В.
відповідача: Рибак Ю.І.
третя особа: Шубенко Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Публічно акціонерного товариства "Дельта Банк"
до: Державної реєстраційної служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
В січні 2015р. публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на протиправність рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни від 12.11.2014р. № 17160985 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Оскільки, у останньої були відсутні правові підстави для прийняття такого рішення, відтак останні є такими, що прийняті протиправно, а отже підлягають скасуванню, а заявлені права ПАТ «Дельта Банк» підлягають реєстрації.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в межах заявлених позовних вимог, з підстав, викладених в позовній заяві. Окремо зазначила, що позивачем до органу державної реєстрації було подано всі встановлені чинним законодавством документи, а тому у останнього відсутні правові підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи (а.с. 33-34). Додатково зазначила, що, оскільки на запитуваний позивачем об'єкт нерухомого майна встановлено обтяження у вигляді його арешту, відтак рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є обґрунтованим та правомірним.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову також заперечував та просив у його задоволенні відмовити повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» 14.02.2006р. зареєстроване Печерською районною міста Києва державна адміністрація за адресою вул. Щорса, 36-б, м. Київ, ідент. код 34047020 (а.с. 19-22).
09.08.2006р., з метою забезпечення виконання боржником усіх грошових зобов'язань за кредитним договором № 11026616000 від 09.08.2006 р., між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (іпотекодержавтель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець), яка є майновим поручителем ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки (а.с. 12).
В подальшому, 24.07.2007р. на забезпечення виконання боржником усіх грошових зобов'язань за кредитним договором № 11183994000 від 24.07.2007р., між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (іпотекодержавтель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець), яка є майновим поручителем ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки (а.с. 15).
У відповідності до розділу 1 договорів іпотеки від 09.08.2006р. та 24.07.2007р., предметом даних договорів є нерухоме майно - приміщення, загальною площею 475,4 кв. м, розташованого по АДРЕСА_1, до складу якого входить: приміщення № 71 - підвалу приміщення № 1-16, площею 239,6 кв. м., приміщення № 72 - 1 поверх: приміщення № 1 - 18, площею 235,8 кв. м.
08.12.2011р. між АТ «УкрСиббанк» (продавець) та ПАТ «Дельта Банк» (покупець) було укладено договори купівлі-продажу, відповідно до п. 2.1 яких, продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за вказаними вище кредитними договорами (а.с. 13-14, 16-17).
Згідно з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2014р., позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_6, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотек шляхом передачі нерухомого майна у власність АТ «Дельта Банк», задоволено повністю, та передано іпотекодержателю предмет іпотеки у власність та визнано на нього право власності за іпотекодержателем ПАТ «Дельта Банк» на вказаний предмет іпотеки (а.с. 9-11).
З метою реєстрації права власності на зазначене приміщення, 06.11.2014р. ПАТ «Дельта Банк» звернулось із заявою до реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно за № 17160985 від 12.11.2014р. позивачу відмовлено у державній реєстрації заявлених прав та їх обтяжень (а.с. 18).
Оскільки вказані дії відповідача є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, відтак останній звернувся до суду щодо їх захисту.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав зокрема проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що відповідач, відмовляючи у здійсненні державної реєстрації прав та їх обтяжень, діяв протиправно, оскільки, на думку позивача, підставою для прийняття такого рішення був факт наявності обтяження на запитуваний об'єкт нерухомого майна.
Однак, колегія суддів критично ставиться до вказаних пояснень представника позивача з урахуванням наступного.
Повноваження державного реєстратора встановлені ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до яких, поміж іншого, належать прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову в державній реєстрації.
Зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.
У відповідності до п. 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 868, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, інформаційна довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна - вбудованих приміщень загальною площею 475,4 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1, Вишенським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції 05.08.2013р. встановлено обтяження у вигляді арешту даного нерухомого майна.
Таким чином, оскільки, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України встановлено наявність обтяжень прав на запитуване позивачем нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відтак рішення відповідача від 12.11.2014р. є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача як на підставу протиправності рішення державного реєстратора від 12.11.2014р. порушення відповідачем п'ятиденного терміну для прийняття рішення, оскільки вказана обставина жодним чином не може свідчити про його необґрунтованість.
З огляду на доведеність факту правомірності прийняття державним реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
У розрізі встановлених обставин обґрунтованості рішення державного реєстратора від 12.11.2014р., колегія суддів зазначає, що у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати за публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_1, прим.71,72 також слід відмовити.
Так, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на відсутність факту порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись ст. 94 КАС України, не встановив підстав для присудження позивачам сплаченого ними при зверненні до суду судового збору.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Томчук Андрій Валерійович
Судді Богоносіс Михайло Богданович
Яремчук Костянтин Олександрович