про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2015 року справа № 823/688/15
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними,
30.03.2015 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області (далі-відповідач) щодо прийняття вимоги від 27.01.2012 №Ф-905у про стягнення з позивача коштів у сумі 2312,07грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вказаний спір виник з публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень, і відповідно до ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Згідно з ч.2 ст.18, ч.2 ст.19 КАС України справа підсудна Черкаському окружному адміністративному суду, але позовна заява підлягає залишенню без руху, у зв'язку з таким.
Відповідно до ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ч.2 ст.99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звернув увагу, що оскаржувані дії щодо прийняття вимоги про сплату боргу вчинені відповідачем 27.01.2012. З матеріалів позову вбачається, що 11.11.2013 позивач звертався до відповідача з вимогою скасувати заборгованість зі сплати єдиного внеску. Листом від 04.12.2013 відповідач надав позивачу роз'яснення про необхідність сплати ним заборгованості з єдиного внеску. Отже, позивач пропустив встановлений КАС України шестимісячний строк звернення в суд. При цьому, доказів поважності причин пропуску строку позивач не надав.
Крім того, ч.3 ст.106 КАС України передбачений обов'язок позивача при поданні позовної заяви додати до неї документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Суд звернув увагу, що позивач додав до адміністративного позову 2 квитанції про сплату судового збору в сумі 36,54грн. кожна. Згідно з даними квитанції від 06.11.2014 №06112014123758 вона є дублікатом. Проте, належним доказом сплати судового збору є лише оригінал такої квитанції, у зв'язку з таким.
Згідно з нормами абз.14 ч.1 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР підтвердженням факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, тощо є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Отже, дублікат квитанції про сплату судового збору не є належним доказом його сплати, а позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.
Відповідно до п.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З огляду на викладене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів, а також дотримання вимог ст.106 КАС України, суд дійшов висновку надати позивачу достатній строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в належному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду та доказів поважності пропуску строку звернення в суд з цим позовом.
Керуючись ст.106, п.1 ст.108, ст.ст.160-165, 254-255 КАС України, суд
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк до 20 квітня 2015 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду належного доказу сплати судового збору на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду та доказів поважності пропуску строку звернення в суд з цим позовом.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 5 днів з моменту отримання ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя А.М. Бабич