03 березня 2015 року Справа № 876/7667/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Костіва М. В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року по справі № 607/8204/14-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про стягнення та перерахунок соціальних виплат,
26 травня 2014 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та перерахунку пенсії з 1 квітня 2012 року відповідно до довідки від 26 липня 2013 року.
Позов мотивує тим, що він є пенсіонером Міністертсва оборони України та отримує пенсію з 6 грудня 1996 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №342 від 31 травня 1994 року Положення про проходження військової служби військовослужбовцями, які можуть бути відряджені до державних органів, Товариства сприяння обороні України, Національної академії наук України та галузевих академій наук». 5 березня 2014 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку отримуваної пенсії з 1 квітня 2012 року за поданими документами Тернопільським військовим комісаріатом 26 липня 2013 року, виходячи із пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей» відповідно до якого перерахунок раніше призначених пенсій проводиться в зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Нарахування пенсій проводиться з грошового забезпечення за тими посадами, які військовослужбовці займали в державних органах, або за бажанням військовослужбовця, з грошового забезпечення за посадою, яку він займав до відрядження. Однак, відповідачем відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку з грошового забезпечення військовослужбовця.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року залишено без розгляду позовні вимоги за період з 1 квітня 2012 року до 1 серпня 2013 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії з 1 серпня 2013 року протиправними. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 1 серпня 2013 року відповідно до довідки від 26 липня 2013 року Тернопільського військового комісаріату про грошове забезпечення та провести пенсійні виплати з урахуванням проведеного перерахунку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що Постанова КМУ №393 регулює порядок обрахунку пенсії та використовується лише при призначенні пенсії, а не її перерахунку.
Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в порядку передбаченому статтею 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга належить до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 6 грудня 1996 року позивачу призначено та виплачується пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з урахуванням вимог діючого на той час Положення про проходження військової служби військовослужбовцями, які можуть бути відряджені до державних органів, Товариства сприяння обороні України, Національної академії наук України та галузевих академій наук», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 1994 року №342.
5 березня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної йому пенсії відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1993 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
14 березня 2014 року відповідач листом за №53/Г-11 повідомив позивача про те, що підстави для проведення перерахунку відсутні, оскільки на день звільнення йому виплачувалось грошове забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268, а тому обчислення пенсії з грошового забезпечення на посаді, яку позивач займав до відрядження в органи виконавчої влади не має підстав.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1993 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, відрядженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших цивільних підприємств, установ та організацій, у тому числі у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обчислюється виходячи з відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання), відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останньою штатною військовою посадою за місцем служби перед звільненням. За бажанням осіб, зазначених в абзаці шостому цього пункту, пенсія може бути обчислена виходячи з грошового забезпечення за посадою, яку особа займала до відрядження, у порядку, визначеному цією постановою.
Після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 29 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (тобто на 22 грудня 2010 року - дату звільнення позивача зі служби), діяла редакція частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», за правилами якої пенсії особам, які мають право на них за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останньою штатною посадою перед звільненням.
Отже, обчислення у період дії зазначеної норми Закону № 2262-ХІІ пенсій із грошового забезпечення з урахуванням відповідно до пункту 7 постанови № 393 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за 24 останні календарні місяці перед звільненням є неправомірним.
Такої ж думки дотримується Верховний суд України в своїх рішеннях від 22 січня та 12 лютого 2013 року, 14 січня 2014 року № 21-421а12, 21-445а12, 21-463а13 відповідно.
Водночас судом першої інстанції невірно застосовано положення статті 99 КАС України.
Відповідно до частини 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи наведені законодавчі положення та дату звернення до суду з адміністративним позовом, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії протиправними та зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до довідки від 26 липня 2013 року Тернопільського військового комісаріату про грошове забезпечення та провести пенсійні виплати з урахуванням проведеного перерахунку за період з 1 серпня 2013 року до 25 листопада 2013 року.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а постанову суду - скасувати в зазначеній частині.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 202, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року по справі № 607/8204/14-а в частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії протиправними та зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до довідки від 26 липня 2013 року Тернопільського військового комісаріату про грошове забезпечення та провести пенсійні виплати з урахуванням проведеного перерахунку за період з 1 серпня 2013 року до 25 листопада 2013 року скасувати та залишити без розгляду в цій частині.
В решті постанову суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати набрання законної сили.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
Костів М. В.