23 березня 2015 р. Справа № 876/3807/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Костіва М.В.,
при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,
за участі позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Федорчука І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі № 803/294/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2012 р. № 0000372303.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі № 803/294/14 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Волинської області ДПС від 10.02.2012 року № 0000372303.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27 січня 2012 року працівниками ДПА у Волинській області проводилась перевірка кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
В ході перевірки податковим органом встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 ст.267 Податкового кодексу України, що полягало у здійсненні діяльності без торгового патенту, про що складено акт фактичної перевірки № 000206 від 27.01.2012 р.
На підставі вказаного акту, Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 р. № 0000372303, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1200,00 грн.
Судом встановлено, що 30.07.2010 року Луцькою ОДПІ фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано торговий патент НОМЕР_1 на право здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівельної діяльності (ресторанне господарство). Термін дії торгового патенту - з 01.08.2010 року по 31.07.2011 року, з внесенням плати за торговий патент в розмірі 150,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку із закінченням терміну дії торгового патенту НОМЕР_1 від 30.07.2010 року позивачу видано торговий патент НОМЕР_2 на право здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівельної діяльності (ресторанне господарство). Термін дії торгового патенту - з 01.08.2011 року по 31.07.2016 року, з внесенням плати за торговий патент в розмірі 150,00 грн.
Відповідно до положень пункту 1 підрозділу 7 Розділу XX Податкового кодексу України, торгові патенти, видані згідно з вимогами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності цим Кодексом, підлягають поверненню до органів державної податкової служби за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії). Суб'єкти господарювання несуть відповідальність за дотримання порядку використання торгових патентів, виданих відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», та за дотримання строку сплати за них, передбаченого главою 11 розділу II цього Кодексу.
З акту перевірки №000206 від 27.01.2012 року вбачається, що під час проведення перевірки пред'явлено торговий патент НОМЕР_2 від 01.08.2011 року, виданий Луцькою ОДПІ, вартість торгового патенту 150,00 грн., на право здійснення підприємницької діяльності у сфері ресторанного господарства, термін дії з 01.08.2011 року по 31.07.2016 року, у зв'язку з чим відповідачем зроблений висновок про здійснення позивачем торгівельної діяльності в період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року без придбання торгового патенту.
Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Положення ст.125 Податкового кодексу України встановлюють відповідальність за порушення порядку отримання та використання торгових патентів, зокрема, суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1 - 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал); за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць; за здійснення реалізації товарів, визначених пунктом 267.2 статті 267 цього Кодексу, без отримання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше п'ятикратного його розміру за рік; за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту або з порушенням порядку його отримання та використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь строк такої діяльності; за здійснення діяльності у сфері розваг, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідного торгового патенту або з порушенням порядку його використання, передбаченого підпунктами 267.6.4 і 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у восьмикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, що статтею 125 Податкового кодексу України встановлений вичерпний перелік порушень за які встановлена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій і зазначена норма не містить положень, які б визначали відповідальність за неповернення торгових патентів, виданих згідно з вимогами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», та строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності Податковим кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з листа-відповіді Луцької ОДПІ Волинської області ДПС №4573/Р/15-4 від 07.08.2012 року, торговий патент НОМЕР_1 від 30.07.2010 року на здійснення торгівельної діяльності (ресторанне господарство) на період дії з 01.08.2010 року по 31.07.2011 року Луцької ОДПІ не анульовувався, сума щомісячної сплати складала 150,00 грн.
Листом Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області №279/03-18-17-1 від 27.01.2014 року підтверджується, що позивачем у 2011 році сплачувався збір за провадження торговельної діяльності (ресторанне господарство).
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 протягом періоду з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року щомісячно вносилась плата за чинний торговий патент в розмірі 150,00 грн., відсутні підстави вважати, що позивачем протягом даного періоду торгівельна діяльність здійснювалась без придбання відповідного торгового патенту.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції щодо підставності позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а відтак судом першої інстанції оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 року № 0000372303 визнано протиправним та скасовано правильно.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі № 803/294/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І.Довга
В.М.Костів
Повний текст ухвали складений 27.03.2015 року.