25 березня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/546/15-а
13 год. 30 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
суддів: Дубровної В.А., Кузьменко Н.А.,
при секретарі: Вітічак О.Р.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Сілютіна Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,
встановив:
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Державної інспекції сільського господарства України (далі - відповідач, Інспекція), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції сільського господарства України від 06.02.2015 р. № 19-кт, поновити позивача на посаді начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області та допустити негайне виконання рішення суду.
У судовому засіданні представник позивача, підтримавши позовні вимоги, пояснив, що у період з 12.01.2015 р. по 10.02.2015 р. позивач перебував у відпустці, а з 06.02.2015 р. по 10.02.2015 р. хворів, про що видано листок непрацездатності. Представник позивача відмітив, що звільнення за таких обставин є незаконним, оскільки відповідачем порушено установлені ч. 2 ст. 40 КЗпП України гарантії, зокрема, щодо заборони звільнення у період тимчасової непрацездатності та відпустки.
Представник відповідача проти позову заперечив, відмітивши, що спірний наказ прийнято Інспекцією на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду про поновлення на посаді начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області ОСОБА_4 Тобто, позивач звільнений з посади за пунктом 6 частини 1 статті 40 КЗпП України, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 06.02.2015 р. № 19-кт.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
02.02.2015 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 815/4966/14, виданого 23.12.2014 р. Одеським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області.
Наказом Державної інспекції сільського господарства України від 06.02.2015 р. № 19-кт ОСОБА_3 звільнено із на посади начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області за п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (в зв'язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу).
Судом встановлено, що звільнення ОСОБА_3 відбулося у період тимчасової непрацездатності позивача. Так, із листка непрацездатності серії АГУ № 413792 вбачається, що ОСОБА_3 у період з 06.02.2015 р. по 11.02.2015 р. перебував на амбулаторному лікуванні.
Також, відповідно до наказу Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 12.01.2015 р. № 2-в ОСОБА_3 у період з 12.01.2015 р. по 10.02.2015 р. перебував у відпустці без збереження заробітної плати.
Отже, позивач звільнений із займаної посади у період тимчасової непрацездатності та відпустки.
Надаючи оцінку законності рішення відповідача щодо звільнення позивача із посади, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Згідно частини 2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (із змінами і доповненнями) (далі - Постанова № 9) зазначено, що розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано листок непрацездатності (або, у встановлених законом випадках, довідку) про його тимчасову непрацездатність.
Як зазначено вище, спірний наказ винесено відповідачем із врахуванням статті 235 КЗпП України, за приписами якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, ухвалене органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. З метою виконання роботодавцем такого рішення пунктом 6 статті 40 КЗпП передбачено можливість розірвання з його ініціативи трудового договору з працівником у разі поновлення на роботі іншого працівника, який раніше виконував цю роботу. Проте, суд зауважує, що звільнення із цих підстав допускається тільки у разі, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Тобто, у разі звільнення працівника за пунктом 6 частини 1 статті 40 КЗпП України, вказаним Кодексом зобов'язано роботодавця запропонувати працівнику іншу посаду у разі наявності вакантних посад.
Судом встановлено, що за інформацією Державній інспекції сільського господарства в Одеській області (довідка від 23.03.2015 р. № 58) станом на 06.02.2015 р., тобто на день звільнення позивача, в Державній інспекції сільського господарства в Одеській області були вакантні посади, а саме: посада першого заступника начальника інспекції, заступника начальника інспекції та заступників начальників відділів - структурних підрозділів вказаної Інспекції.
У судовому засіданні представник позивача наголошував, що ОСОБА_3 не було запропоновано жодної із вакантних посад. Дана обставина не заперечувалась представником відповідача.
Отже, відповідачем не надано суду доказів неможливості переведення позивача за його згодою на будь-яку іншу наявну в Інспекції вакантну посаду.
Право кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, закріплене в статті 43 Конституції України. Вказаною статтею громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Звільняючи ОСОБА_3 із займаної посади у період тимчасової непрацездатності без дотримання правила щодо переведення за його згодою, на іншу роботу, тобто всупереч частин 2 та 3 статті 40 КЗпП України, відповідач допустив порушення трудового законодавства, а тому суд вважає, що зазначені порушення є підставою для скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на роботі.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_3 до Державної інспекції сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції сільського господарства України від 06.02.2015 р. № 19-кт "Про звільнення ОСОБА_3.".
Поновити ОСОБА_3 на посаді начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області з 7 лютого 2015 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Державної інспекції сільського господарства в Одеській області з 7 лютого 2015 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 березня 2015 р.
Головуюча: Кисильова О.Й.
Судді: Дубровна В.А.
Кузьменко Н.А.
кат. 12.3