ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.03.2015Справа №910/13784/14
За первісним позовом Фонду державного майна України
до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта»
про виселення та стягнення неустойки 359 640,46 грн.
За зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»
до Фонду державного майна України
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ "Укрпошта"
про визнання терміну дії договору оренди продовженим
Судді Пукшин Л.Г. - головуючий
Головатюк Л.Д.
Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) Скрипка М.Д. - представник за довіреністю 80 від 14.01.15
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) Гончаренко Є.С. - представник за довіреністю від 05.01.15
від третьої особи Соболь М.П. - представник за довіреністю № 12-61 від 20.02.15
В судовому засіданні 25.03.2015, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фонду державного майна України Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про виселення та стягнення неустойки 359 640,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.11.2006 між сторонами було укладено договір оренди № 484, на підставі якого відповідачу в строкове платне користування було передано державне нерухоме майно, а саме: приміщення дільниці обміну авіапошти № 5, загальною площею 375,3 кв.м., що знаходиться на балансі Дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". Додатковими договорами № 509 від 07.11.2008, № 584 від 05.12.2008, № 477 від 12.10.2009 та № 411 від 04.11.2011 термін дії договору було продовжено до 04.11.2013 та змінено п. 2.4., який передбачав повернення орендованого майна в 3-денний строк після припинення договору. За доводами позивача, відповідач порушив умови договору, не повернув орендоване майно, у зв'язку з чим позивач просить виселити Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» із займаного приміщення та стягнути неустойку у розмірі 359640,46 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13784/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 30.07.2014.
Даною ухвалою, на підставі ст. 27 ГПК України, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ "Укрпошта".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.07.2014 було прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 17.09.2014.
У судовому засіданні 17.09.2014 було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та оголошено перерву до 24.09.2014.
У судове засідання, призначене на 24.09.2014, з'явились представники сторін та третьої особи. Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливим мирним врегулюванням спору. Представник відповідача заявлене клопотання підтримав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 вирішено здійснити розгляд справи № 910/13784/14 колегіально у складі трьох суддів.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 справу № 910/13784/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Головатюк Л.Д., Грєхова О.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 справу № 910/13784/14 прийнято до провадження колегії суддів та призначено до розгляду 22.10.2014.
Ухвалою суду від 01.10.2014 прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» до Фонду державного майна України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаУкраїнське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ "Укрпошта" про визнання терміну дії договору оренди продовженим для спільного розгляду з первісним позовом та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.10.2014.
У судовому засіданні, призначеному на 22.10.2014, було оголошено перерву до 12.11.2014.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2014 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 03.12.2014.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 у зв'язку з перебуванням судді Головатюка Л.Д. на навчанні справу № 910/13784/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Грєхова О.А., Стасюк С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 справу № 910/13784/14 прийнято до провадження колегії суддів та призначено до розгляду 03.12.2014.
У судовому засіданні 03.12.2014 у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача, розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 21.01.2015.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці справу № 910/13784/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Головатюк Л.Д., Стасюк С.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2015 колегія суддів прийняла справу № 910/13784/14 до свого провадження.
У судове засідання, призначене на 21.01.2015, з'явились представники позивача та третьої особи.
Представник позивача за первісним позовом підтримав подану через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив прийняти до розгляду.
Вказана заява була прийнято судом до розгляду та ухвалою суду від 21.01.2015 відкладено розгляд справи на 11.02.2015.
У судове засідання 11.02.2015 з'явилися представники сторін та третьої особи. Представник відповідача за первісним позовом підтримав подану через канцелярію суду заяву про зміну предмета спору за зустрічним позовом, відповідно до якої просить суд внести зміни до договору оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності та укладений 09.11.2006 р. між Фондом державного майна України та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» шляхом викладення з 22.11.2013 року пункту 10.1 даного договору в наступній редакції: «Вказаний договір оренди діє до 04.11.2015 року включно. Вказана заява прийнято судом до розгляду.
У судових засіданнях 11.02.2015 та 18.03.2015 оголошувалися перерви відповідно до 18.03.2015 та 25.03.2015.
У судовому засіданні 25.03.2015 представник позивача просив суд прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що у зв'язку зі спливом часу з моменту підготовки позовної заяви та подальшим нарахуванням неустойки, у відповідача збільшилась сума заборгованості за період з 05.11.2013 по 28.02.2015 та наразі становить 919639,68 грн.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом приймається заява позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про збільшення розміру, проти зустрічних вимог заперечував з підстав наведених у відзиві.
Представник відповідача за первісним позовом проти первісних вимог позову заперечував у повному обсязі та просив суд задовольнити зустрічні вимоги.
Представник третьої особи просив суд задовольнити вимоги позивача за первісним позовом та відмовити у позовних вимогах за зустрічним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
09 листопада 2006 року між Фондом державного майна України (надалі - орендодавець, позивач за первісним позовом) та Спільним закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (надалі - орендар, відповідач за первісним позовом) було укладено договір оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі майно), а саме: приміщення дільниці обміну авіапошти № 5 площею 375, 3 кв.м., що розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, ДМА «Бориспіль», що знаходиться на балансі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта» (надалі - балансоутримувач, третя особа), ринкова вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку становить станом на 30.06.2006 р. та становить 1527886,00 грн.
Згідно з п. 2.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно у термін, указаний у договорі оренди, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та підписання акта приймання-передачі майна, які підписуються одночасно.
Як свідчать матеріали справи 09.11.2006 р. сторонами підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, ДМА «Бориспіль», за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: приміщення дільниці обміну авіапошти № 5 площею 375,3 кв.м., що розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, ДМА «Бориспіль», що знаходиться на балансі Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта».
Згідно з положень пунктів 2.4., 2.5. договору у разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути в 15-денний строк балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з врахуванням фізичного зносу даного майна, а балансоутримувач та орендодавець повинні прийняти це майно згідно з актом приймання-передачі об'єкта оренди. Майно повертається орендарем балансоутримувачу, аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.6. договору).
У разі невиконання п. 2.5. договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (п.9.1. договору).
Відповідно до п. 3.1 договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить за базовий місяць оренди (вересень 2006 р.) 13117,02 грн.
У пункті 3.2. договору сторони визначили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендна плата перераховується орендарем щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним, таким чином: 70% - орендної плати перераховується до державного бюджету, 30% - орендної плати перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача (п.3.3. договору).
Згідно з п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 364 календарних дні та діє з 09.11.2006 по 06.11.2007 р.
Зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.4. договору).
Додатковою угодою № 1/133 від 24.02.2007 р. було внесено зміни до договору в частині орендної плати, визначивши, що орендна плата за базовий місяць розрахунку січень 2007 р. становить 18 479,33 грн.
Додатковою угодою № 713 від 06.12.2007 р. дію договору оренди поновлено до 07.11.2008 р. та внесено зміни: у п.1.1. договору предмет договору замінили слова м. Бориспіль-7, ДМА «Бориспіль» на слова «бориспільський район, с. Гора, вул.. Аеропортівська,3.
Даною угодою також внесено зміни до п. 10.4. договору, визначивши, що зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін, баласоутримувача та орану уповноваженого управляти зазначеним майном.
Додатковою угодою № 509 від 07.11.2008 р. сторонами зазначено, що договір діє до 07.12.2008 р.. а у разі надання Міністерством транспорту та зв'язку України згоди на продовження терміну дії договору оренди, продовжити його дію на термін вказаний у листі-дозволі Міністерства.
Додатковою угодою № 584 від 05.12.2008 р. термін дії договору оренди продовжено до 06.11.2009 р.
Додатковою угодою № 477 від 12.10.2009 р. термін дії договору оренди встановлений до 05.11.2011 р.
04 листопада 2011 року сторонами укладено додатковий договір № 411 до договору оренди, яким продовжили термін дії договору до 04.11.2013 року, та внесли зміни, зокрема у п.2.4. розділу 2 «Умови передачі і повернення орендованого майна» слова «в 15-денний строк» замінили на слова «в 3-денний строк».
Даним додатковим договором викладено п. 3.1. договору в новій редакції: «орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами і доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 р.) 37 074,29 грн.
За доводами позивача за первісним позовом, термін дії договору оренди закінчився 04.11.2013 року, про що було повідомлено орендаря листом № 10-16-13930 від 04.11.2013 р., а відтак, відповідач за первісним позовом неправомірно використовує орендоване приміщення, а тому просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 919 639,68 грн, у зв'язку з не неповерненням орендарем майна за договором та виселити відповідача за первісним позовом з приміщення дільниці обміну авіапошти № 5 площею 375,3 кв.м., яке розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул.. Аеропортівська,3.
Відповідач за первісним позовом проти позову заперечував з наступних підстав. За переконанням відповідача за первісним позовом Фонд державного майна України не заперечував проти продовження терміну дії договору, але для продовження терміну його дії відповідно до п. 10.4. договору Фонд повинен був отримати згоду від балансоутримувача та органу, уповноваженого управляти орендним майно. Так, Фонд державного майна України направив листа від 16.10.201р. на адресу Міністерства інфраструктури України та Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з проханням у строк до 18.10.2013 надати висновок щодо можливості продовження терміну дії договору, я також вказати строк на який він може бути продовжений (копія вказаного листа міститься в матеріалах справи). Балансоутримувач не заперечував проти продовження терміну дії договору. Листом № 12870/16/10 від 14.11.2013 р. Міністерство інфраструктури України також надало згоду на продовження строку дії договору на два роки. В свою чергу ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» направило на адресу Фонду державного майна України лист з пропозицією (оферту) продовжити строк дії договору на два роки (копія листа від 15.11.2013 р. № 4.3.7-535 міститься в матеріалах справи). Проте Фонд державного майна не погодився із такою пропозицією щодо продовження дії договору на вказаний термін, а тому такі дії позивача за первісним позовом, на думку відповідача за первісним позовом, є необґрунтованими, з тих підстав, що і Міністерства інфраструктури, і балансоутримувач і в Фонд державного майна України не заперечували проти продовження терміну дії договору на два роки, а також жоден із вказаних вище державних органів не повідомляли ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» щодо необхідності орендованого приміщення для власних потреб власника. Також відповідач за первісним позовом стверджує, що за будь-яких обставин має переважне право на укладення договору оренди. Окрім іншого, на думку відповідача за первісним позовом, третя особа і на далі виставляє рахунки на оплату орендної плати та акти наданих послуг, вказані дії свідчать про небажання з боку третьої особи припиняти дію договору. Враховуючи наведені обставини, ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» звернулося із зустрічними позовними вимогами про продовження дії договору оренди на 2 роки.
Відповідач за первісним позовом заперечує проти нарахування неустойки та зазначає про присікальний строк щодо нарахування неустойки, що визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, а також зазначає, що орендарем за період з листопада 2013 р. по лютий 2015 сплачено орендних платежів на суму 806 658,38 грн. А тому, відповідач за первісним позовом просить суд відмовити в первісному позові повністю та задовольнити вимоги за зустрічним позовом, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Третя особа надала письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримує позов Фонду державного майна України у повному обсязі.
Фонд державного майна України проти зустрічних позовних вимог заперечував, зазначивши при цьому, що відмова орендодавця щодо продовження терміну дії договору оренди викладена в листах № 10-16-13930 від 04.11.2013 та № 10-16-14415 від 15.11.2013 р. Стосовно пропозицій орендаря щодо продовження терміну дії договору, викладеної у листі № 4.3.7-535 від 15.11.2013 р., Фонд державного майна України повідомив щодо неприйнятність таких умов, оскільки термін дії договору вже припинив свою дію з 04.11.2013 р., про що було вчасно повідомлено орендаря.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволені, а вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна від 09.11.2006) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем в тому числі і станом на момент вирішення спору по суті, що не заперечується відповідачем за первісним позовом.
У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Додатковим договором № 411 від 04.11.2011 продовжено термін дії договору до 04.11.2013 року.
У п. 10.8 договору оренди сторони визначали, що чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Всі зміни та доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін, баласоутримувача та орану уповноваженого управляти зазначеним майном (п. 10.4. договору).
Пунктами 2.4., 2.5. договору з урахуванням додаткового договору № 411 від 04.11.2011 встановлено, що у разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути в 15-денний строк балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з врахуванням фізичного зносу даного майна, а балансоутримувач та орендодавець повинні прийняти це майно згідно з актом приймання-передачі об'єкта оренди. Майно повертається орендарем балансоутримувачу, аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Отже, умовами договору передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.
Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 2 статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначаються за погодженням сторін.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 ЦК України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ від 03.06.2008 р. № 2-11/9948-2007, від 18.08.2009 р. № 2/385).
Отже, враховуючи, що позивач за первісним позовом висловив своє заперечення проти продовження дії договору оренди, згідно з листами № 10-16-13930 від 04.11.2013 р., № 10-16-14415 від 15.11.2015, факт отримання таких листів не заперечується орендарем, та беручи до уваги положення пунктів 10.4., 10.8. договору, суд приходить до висновку, що договір оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.11.2006 р. припинив свою дію з 04.11.2013 р.
Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.
Оскільки, дія договору оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.11.2006 р станом на момент вирішення спору припинена, суд приходить до висновку про безпідставне зайняття відповідачем орендованих ним приміщень.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було, тому відповідач за первісним позовом безпідставно займає спірне майно.
Зважаючи на вищевказане, вимога позивача за первісним позовом щодо виселення відповідача за первісним позовом з приміщення дільниці обміну авіапошти № 5 площею 375,3 кв.м., яке розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул.. Аеропортівська,3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 919 639,68 грн у зв'язку з безпідставним використанням майна після закінчення дії договору за період з 05.11.2013 по 28.02.2015 р.
Як було встановлено судом термін дії договору оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.11.2006 р. припинив свою дію з 04.11.2013 р., проте відповідачем за первісним позовом станом на момент вирішення спору мано не повернено з оренди, що не заперечується останнім.
У п. 9.1. договору сторони передбачили, що у разі невиконання п. 2.5. договору (щодо повернення майна), орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Пунктом 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 N 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" роз'яснено, що у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, слід враховувати умови договору та спеціальні норми ст. 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.
Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі не виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди..
Оскільки, судом встановлено факт припинення дії договору оренди з 04.11.2013 р., а відповідач за первісним позовом припустився прострочення повернення майна, тому вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом неустойки у розмірі 919 639,68 грн. за період з 05.11.2-13 по 28.02.2015 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача за первісним позовом щодо неправомірних дій Фонду державного майна України стосовно не продовження дії договору оренди, спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства України.
Щодо заперечень відповідача за первісним позовом стосовно невірності нарахування неустойки, а саме без застосування присікального строку, визначеного. 6 ст. 232 ГК України та сплатою орендарем орендним платежів протягом спірного періоду, суд зазначає наступне.
У п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», передбачено, що частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання останнім обов'язку щодо повернення речі. Початок перебігу позовної давності за відповідною вимогою визначається за загальним правилом частини першої статті 261 названого Кодексу (з дня, наступного за тим днем, коли мало бути виконано зобов'язання щодо повернення речі), а не згідно з положенням частини другої статті 786 ЦК України (з моменту повернення речі наймачем), оскільки це положення стосується вимог, зазначених у частині першій тієї ж статті 786 ЦК України, а не вимоги про стягнення згаданої неустойки; у Рішенні Конституційного Суду України від 03.07.2012 N 14-рп/2012 зі справи N 1-20/2012 також зазначено, що положення статті 786 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності в один рік застосовується до вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, та вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі і не поширюється на інші вимоги наймача та наймодавця, які випливають з договору найму (оренди).
Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність.
Згідно з положеннями, п. 5.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.
Також суд звертає увагу на ту обставину, що п. 3.7. договору встановлено - у випадку закінчення (припинення) дії строку договору цього договору орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі.
За таких обставин доводи позивача щодо невірності нарахування неустойки не заслуговують на увагу, як такі що спростовуються матеріалами справи.
Стосовно зустрічних вимог ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про внесення змін до договору оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності та укладений 09.11.2006 р. між Фондом державного майна України та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» шляхом викладення з 22.11.2013 року пункту 10.1 даного договору в наступній редакції: «Вказаний договір оренди діє до 04.11.2015 року включно», слід зазначити наступне.
Судом не приймаються доводи позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним), щодо відсутності заперечень з боку орендодавця, баласоутримувача та органу управління на продовження договору оренди на 2 роки, оскільки в матеріалах справи наявні листи Фонду державного майна України № 10-16-13930 від 04.11.2013 р., № 10-16-14415 від 15.11.2015, факт отримання яких не заперечується ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», зі змісту яких вбачається, що орендодавець повідомляє орендаря про припинення дії договору з 04.11.2013 та пропонує повернути приміщення згідно з актами повернення майна.
Як встановлено судом вище, дія договору оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 09.11.2006 р. припинена з 04.11.2013 р., а відтак позовні вимоги ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про внесення змін до договору оренди № 484 нерухомого майна, що належить до державної власності та укладений 09.11.2006 р. між Фондом державного майна України та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» шляхом викладення з 22.11.2013 року пункту 10.1 даного договору в наступній редакції: «Вказаний договір оренди діє до 04.11.2015 року включно» задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом.
Судом встановлено, що при подачі позовних вимог за первісним позовом з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, позивачам за первісним позовом було сплачено судовий збір за майнову вимогу лише у сумі 17 796,43 грн, при цьому виходячи із розміру позовних вимог 919 639,68 грн повинен був оплатити - 18 392,79 грн (919 639,68*0,02).
Відтак, різниця недоплаченого судового збору у сумі 596,36 грн (18 392,79 грн - 17 796,43 грн), відповідно до вимог ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом в доход державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Фонду державного майна України задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) на користь Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул.. Кутузова, буд. 18/9; ідентифікаційний код 00032945) неустойку у розмірі 919 639 (дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн 68 коп. та витрати по сплаті судового зору у сумі 19 014 (дев'ятнадцять тисяч чотирнадцять) грн 43 коп.
3. Виселити Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) з приміщення дільниці обміну авіапошти № 5 площею 375,3 кв.м., яке розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул.. Аеропортівська,3.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код 14348681) в доход Державного бюджету судових збір у розмірі 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн 36 коп.
5. В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» відмовити повністю.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30.03.2015 р.
Судді Л.Г. Пукшин - головуючий
Л.Д. Головатюк
С.В. Стасюк