02 березня 2015 року Справа № 808/6787/14 ДО/808/434/14 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"
до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про скасування рішення № 186/17-2-0008261702 від 25.09.2014, -
Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просить скасувати рішення від 25.09.2014 №186/17-2-0008261702 заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Сущенка А.О. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у загальному розмірі 34443,75 грн. до виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Костянтинівкатепломережа".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до складу підприємства входить 18 виробничих одиниць, які не мають статусу юридичної особи та надають послуги з постачання теплової енергії споживачам населених пунктів Донецької області. Однією із таких Виробничих одиниць є "Костянтинівкатепломережа". 25.09.2014 заступником начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Сущенко А.О. винесено Рішення №186/17-2-0008261702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" - "Костянтинівкатепломережа". Рішенням застосовано до позивача відповідальність у сумі 34443,75 грн., з якої: 31312, 50 грн. - 10%-вий штраф від своєчасно несплачених сум єдиного внеску та 3131,25 грн. - 0,1% на суму недоїмки за період з 23.09.2013 по 02.10.2013. Несплата суми єдиного соціального внеску викликана низкою наступних об'єктивних причин, на які відповідачем не звернуто належної уваги. Перш за все, наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв'язку з цим антитерористичної операції. Як наслідок, відбулася зупинка або закриття багатьох як великих, так і малих підприємств. Зазначена загальновідома обставина, у свою чергу, суттєво позначилась на рівні платежів населення та підприємств Донецької області за спожиту теплову енергію, які є основним джерелом доходів як, Виробничої одиниці "Костянтинівкатепломережа", так і позивача. 15.10.2014 набрав чинності Закон України №1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до ст.10 якого протягом терміну дії Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є Сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивач має Сертифікат (висновок) №3068/05-4 від 12.09.2014 про настання обставин непереборної сили, який отримано від Торгово-промислової палати України. Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", крім іншого, внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3. Посилаючись саме на цю норму позивач вважає, що Рішення №186/17-2-0008261702 від 25.09.2014 прийнято відповідачем необґрунтовано та без врахування положень діючого законодавства.
Відповідно до розпорядження голови Вищого адміністративного суду України № 193 від 02.09.2014 "Про забезпечення розгляду адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції" установлено, що розгляд адміністративних справ, підсудних Донецькому окружному адміністративному суду здійснюється Запорізьким окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 11.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 26.11.2014. Провадження у справі зупинялось. Судове засідання призначено на 02.03.2015.
В судове засідання представник позивача в судове засідання не прибув. Про дату, місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не прибув, на адресу суду направив письмові заперечення проти позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у зв'язку з порушенням термінів сплати єдиного соціального внеску у відповідності вимог ч.10 п.2 та ч.11 п.2 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідачем було винесено Рішення №186/17-2-0008261702 від 25.09.2014, яким визначено штраф у розмірі 31312, 50 грн. - 10%-вий штраф від своєчасно несплачених сум єдиного внеску та 3131,25 грн. - 0,1% на суму недоїмки за період з 23.09.2013 по 02.10.2013. Крім того, відповідач вважає за необхідне зазначити, що періоди роботи зараховуються до стажу, який дає право на призначення пенсії лише за умови сплати страхових внесків. Якщо роботодавець не здійснив відповідну сплату, незалежно від причин (умисне ухилення, наслідок фінансової неспроможності), період виробничого стажу працівника не можна розцінювати як страховий стаж, що порушує права працівників підприємств. Відповідно до ч.2 п.5 розділу VIII Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" "Прикінцеві та перехідні положення" Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення. Проте відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053" (чинний станом на дату подання заперечення) зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція". Відтак, відсутність затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція не дає змоги застосовувати норми Закону України №1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та не дає підстав для звільнення від відповідальності позивача. Також відповідач зазначає, що Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати стосується справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, проте відповідно до ч.1 п.2 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Несплата позивачем податкового зобов'язання з фінансових санкцій порушує інтереси держави, встановлений законодавством порядок надходження податків.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що, не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОКП "Донецьктеплокомуненерго" зареєстроване як юридична особа за адресою: 83086, м. Донецьк, вул.Донецька, буд.38. Позивач має ідентифікаційний код юридичної особи 03337119.
Рішенням №186/17-2-0008261702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідачем 25.09.2014 до ОКП "Донецьктеплокомуненерго" Виробнича одиниця "Костянтинівкатепломережа" застосовано штраф у 34443,75 грн., з якої: 31312, 50 грн. - 10%-вий штраф від своєчасно несплачених сум єдиного внеску та 3131,25 грн. - 0,1% на суму недоїмки за період з 23.09.2013 по 02.10.2013.
Позивачем надано до суду Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України №3068/05-4 від 12.09.2014 про настання обставин непереборної сили, в якому відповідно до п.100.4, п.100.5 ст.100 Податкового кодексу України Торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили з 02.06.2014 Виробничій одиниці "Костянтинівкатепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (а.с.8).
Приймаючи рішення по суті, суд виходив з наступного.
У ч.4 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Як зазначено у пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів зобов'язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
У п.11 Розділу ІІ "Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів", затвердженого 05.12.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, зазначено, що форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з абз.1 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
В абз.2 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено наступне: "При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань".
Позивачем не надано до суду жодного документу щодо стану розрахунків Виробничою одиницею "Костянтинівкатепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" з працівниками, виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок.
Згідно з ч.11 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Таким чином, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, у тому числі й у спірний період, позивач зобов'язаний був сплатити нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) не пізніше 20 числа наступного місяця.
Як зазначено у п.1 ч.10 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У ч.6 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Згідно з ч.10 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з п.6.2 розділу VI "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої 09.09.2013 наказом Міністерства доходів і зборів №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154 (надалі - "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"), сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до пп.2 п.7.2 розділу VІІ "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. Для платників, зазначених у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, - календарний рік, для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - календарний квартал відповідно;
З урахуванням несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.09.2013 по 02.10.2013 є правомірним застосування Костянтинівською ОДПІ штрафу у сумі 31312,50 коп. (10% від своєчасно не сплачених сум єдиного внеску) та нарахування пені у сум3131,25 грн. (0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу) Рішенням №186/17-2-0008286702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.09.2014.
Доводи позивача щодо застосування Закону України №1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не можуть бути взяті судом до уваги через нижче наведене.
Згідно з ст.1 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.
У ст.10 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" зазначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України №3068/05-4 від 12.09.2014 про настання обставин непереборної сили засвідчено настання для Виробничій одиниці "Костянтинівкатепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" обставин непереборної сили з 02.06.2014.
Термін сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2013 року становить - 20.12.2013. У грудні 2013 року антитерористична операція не проводилась.
Звідси, вказана заборгованість позвача повинна була бути погашеною позивачем до початку проведення антитерористичної операції та до настання обставин непереборної сили - 02.06.2014.
Таким чином, суд не може прийняти до уваги вказаний Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України №3068/05-4 від 12.09.2014.
Відповідно до ч.2 п.5 розділу VIII Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" "Прикінцеві та перехідні положення" Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053" зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України №1053 від 30.10.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
За відсутності затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція не є правомірним застосування норм Закону України №1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" для звільнення позивача від обов'язку сплати штрафу та пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У п.9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено наступне: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
За матеріалами справи невиконання позивачем обов'язків платника єдиного внеску відбулось до 14 квітня 2014 року, а отже до нього не може бути застосований п.9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
У ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З'ясовано, що при подачі адміністративного позову з майновими вимогами позивачем сплачено 182 грн. 70 коп. судового збору, що становить 10 відсотків розміру ставки судового збору по справі. Решта судового збору у сумі 1644 грн. 30 коп. позивачем - не сплачена.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.87 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача несплачену частину судового збору у сумі 1644 грн. 30 коп.
Керуючись ст. ст. 94, 122, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, буд.38, ідентифікаційний код 03337119) на користь Державного бюджету України 1644 грн. 30 коп. судового збору на р/р31215206784006 отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, код отримувача 38025423, код МФО 813015, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
.
Суддя О.М. Нечипуренко