04 березня 2015 року (14 год. 55 хв.) Справа № 808/801/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Киселя Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,
представника позивача - Михайлова Д.О.,
представника відповідача - Вечерко М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даная-Скіф» до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
05.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Даная-Скіф» (далі - позивач) до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.01.2015 №00011081715.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Алюр-ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко-Лідер» за період з 01.01.2014 по 31.08.2014, за результатами якої складено акт від 23.12.2014 №459/08-17-15/37197013 (далі - Акт перевірки). На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 №00011081715. Висновки Акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставним.
Ухвалою від 06.02.2015 було відкрите провадження по справі, судове засідання призначене на 19.02.2012.
10.02.2014 від Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до суду надійшло клопотання про заміну відповідача по справі Приморську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на правонаступника - Приморську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.
У судовому засіданні 19.02.2015 на підставі ст. 55 КАС України було здійснене процесуальне правонаступництво відповідача, залучено до участі в справі замість первинного відповідача - Приморську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.03.2015.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача. Проте акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є достатньою підставою для визнання безтоварними господарських операцій за участю суб'єкта господарювання та збільшення грошових зобов'язань його контрагентів. Зазначив, що перевірка безпосередньо первинних документів постачальників позивача, а саме ТОВ «Алюр ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко - Лідер» не проводилась, а висновки про відсутності поставок товарів здійснено на підставі вивчення звітності цих підприємств. За відсутності належного документального підтвердження висновків, які мали бути отримані податковими органами при документальній звірці або перевірці постачальників позивача, такі висновки не можуть бути підставою для перегляду грошових зобов'язань його покупців та постачальників. Зазначив, що транспортування здійснювалось за допомогою послуг водіїв міжміського автомобільного транспорту, а факт реалізації товару контрагентам-покупцям підтверджується наданими реєстрами виданих та отриманих податкових накладних. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складено всупереч вимогам закону і є таким, що не відповідає дійсності та не відображає фактичних обставин справи. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що висновки, яких дійшов відповідач в Акті перевірки, свідчать про нереальність угод між позивачем та ТОВ «Алюр ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко - Лідер». Зазначив, що ТОВ «Алюр ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко - Лідер» відсутні за податковою адресою. Операції ТОВ «Алюр ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко - Лідер» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Крім того, зазначив, що позивачем не підтверджено факту транспортування товару, розрахунків з контрагентами та не надано доказів використання товарів в господарській діяльності. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 04.03.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
На підставі довідки №6793/10/04-16 та наказу відповідача №485 в період з 10.12.2014 по 16.12.2014 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Алюр-ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко-Лідер» за період з 01.01.2014 по 31.08.2014.
За результатами перевірки 23.12.2014 відповідачем був складений Акт перевірки, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 89876,00 грн., по операціям з придбання товарів у платників податків контрагентів-постачальників, в тому числі:
- січень 2014 року на суму 8094,00 грн.;
- лютий 2014 року на суму 10889,00 грн.;
- березень 2014 року на суму 2686,00 грн.;
- липень 2014 року на суму 24559,00 грн.;
- серпень 2014 року на суму 43648,00 грн.
На підставі Акту перевірки 16.01.2015 відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00011081715, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 112345,00 грн., з яких 89876,00 грн. за основним платежем, 22469,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.
Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «Алюр-ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко-Лідер».
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Підпунктами 2.1., 2.2., 2.4, 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено наступне:
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.
В акті перевірки висновок щодо заниження відповідачем податку на додану вартість, внаслідок якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, ґрунтується на твердженні відповідача про відсутність поставок товарів (послуг) позивачу від контрагентів-постачальників ТОВ «Алюр-ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко-Лідер» та укладання зазначеними суб'єктами господарювання угод без мети настання реальних наслідків та ухилення від сплати податків третіх осіб.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України вих. № 1936/11/13-11 від 01.11.11, для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, судам слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Судом встановлено, що позивачем у період з 01.01.2014 по 31.08.2014 був сформований податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 89876,00 грн. по операціях із ТОВ «Алюр-ЛТД», ТОВ «Піраміда Сіріус», ПП «Еко-Лідер»
01.08.2014 між позивачем та ПП «Еко-Лідер» було укладено договір поставки №01-08-1, за яким ПП «Еко-Лідер» зобов'язався виконати/поставити визначені договором послуги/товари, а позивач прийняти та сплатити їх вартість.
За наслідками надання послуг було складено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.08.2014 №443, від 12.08.2014 №441, від 06.08.2014 №439, від 19.08.2014 №444, від 26.08.2014 №446, від 28.08.2014 №447, від 01.08.2014 № 437.
ПП «Еко-Лідер», на загальну суму наданих/поставлених послуг/товарів, виписано податкові накладні від 14.08.2014 №232, від 13.08.2014 №231, від 12.08.2014 №229, від 12.08.2014 №230, від 06.08.2014 №228, від 10.08.2014 №227, від 19.08.2014 №233, від 26.08.2014 №235, від 26.08.2014 №234, від 28.08.2014 №236 та відповідні видаткові накладні.
01.07.2014 між позивачем та ТОВ «Піраміда Сіріус» було укладено договір поставки №01-07-1, за яким ТОВ «Піраміда Сіріус» зобов'язався виконати/поставити визначені договором послуги/товари, а позивач прийняти та сплатити їх вартість.
За наслідками надання послуг було складено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.07.2014 №384, від 07.07.2014 №386, від 18.07.2014 №388, від 18.07.2014 №390, від 07.07.2014 №385.
ТОВ «Піраміда Сіріус», на загальну суму наданих/поставлених послуг/товарів, виписано податкові накладні від 01.07.2014 №201, від 02.07.2014 №202, від 07.07.2014 №204, від 07.07.2014 №205, від 10.07.2014 №206, від 14.07.2014 №207, від 18.07.2014 №208, від 07.07.2014 №203, від 18.07.2014 №209 та відповідні видаткові накладні.
03.01.2014 між позивачем та ТОВ «Алюр-ЛТД». було укладено договір поставки №01-01-1, за яким ТОВ «Алюр-ЛТД» зобов'язався виконати/поставити визначені договором послуги/товари, а позивач прийняти та сплатити їх вартість.
За наслідками надання послуг було складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.02.2014 №279.
ТОВ «Алюр-ЛТД», на загальну суму наданих/поставлених послуг/товарів, виписано податкові накладні від 20.02.2014 №79, від 03.01.2014 №109, від 03.02.2014 №76, від 24.01.2014 №111, від 04.02.2014 №77, від 12.02.2014 №78, від 16.01.2014 №110, від 29.01.2014 №112, від 03.02.2014 №76 та відповідні видаткові накладні.
Всі вищевказані документи наявні в матеріалах справи.
Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Суд зазначає, що позивачем не було надано документів (платіжних доручень, квитанцій, банківських виписок), що могли б підтвердити факт здійснення позивачем розрахунків по даним податковим накладним за послуги/товари надані/поставлені ПП «Еко-Лідер», ТОВ «Піраміда Сіріус», ТОВ «Алюр-ЛТД».
Відповідач стверджує, що підтвердити факт реальності операцій поставки та ПП «Еко-Лідер», ТОВ «Піраміда Сіріус», ТОВ «Алюр-ЛТД» позивачу не має можливості, оскільки не підтвердження факт транспортування товару.
З письмових пояснень директора позивача Притули І.І. від 08.10.2014 вбачається, що поставка товару, за договором укладеним з ТОВ «Піраміда Сіріус» здійснювалась власним автотранспортом.
Проте, згідно наданої інформації Центром НППВАЗ з обслуговування м. Бердянська, Бердянського та Приморського районів УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області станом на 25.11.2014 за позивачем транспортні засоби не зареєстровані.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що транспортування товару здійснювалось за допомогою послуг водіїв міжміського автомобільного транспорту, а тому відсутні будь-які документи, які могли б підтвердити факт транспортування.
Отже, до суду не було надано документів, що підтверджують факт транспортування товару від контрагентів ПП «Еко-Лідер», ТОВ «Піраміда Сіріус», ТОВ «Алюр-ЛТД».
Крім того, позивачем до суду не було надано доказів використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.
З метою підтвердження факту реалізації товару контрагентам-покупцям позивачем було надано реєстри виданих та отриманих податкових накладних за липень, серпень, березень, лютий 2014 року.
Суд зазначає, що надані реєстри виданих та отриманих податкових накладних не є первинними документами, у розумінні ст. 1 Закону України №996-ХІV, не містять відомостей про господарські операції, не підтверджують їх здійснення. З зазначених реєстрів не можливо встановити, які саме товари та в якій кількості реалізовувались позивачем.
З наведених підстав, суд доходить висновку, що позивачем не доведено факту використання придбаних товарів у ПП «Еко-Лідер», ТОВ «Піраміда Сіріус», ТОВ «Алюр-ЛТД» у власній господарській діяльності.
В Акті перевірки відповідач посилається на акт ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області від 13.08.2014 № 260/2304/34012794/324 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Алюр - ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період травень - червень, жовтень 2013 року, січень - квітень 2014 року». Згідно зазначеного акту встановити місцезнаходження підприємства ТОВ «Алюр - ЛТД», його службових осіб та засновників не надалось можливим. На підставі проведених перевірочних заходів встановити реальність проведених господарських операцій не можливо. Крім того, операції ТОВ «Алюр - ЛТД», не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Також, відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 № 2658/26-55-22-08/39183903 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Піраміда Сіріус» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.06.2014 по 01.09.2014. Згідно податкової звітності, поданої до податкового органу інформація про загальну чисельність працюючих на ТОВ «Піраміда Сіріус» відсутня. Фактично у ТОВ Піраміда Сіріус» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльністю. Виходячи з наведеного ТОВ «Піраміда Сіріус» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також встановлено, що за податковою адресою підприємство не знаходиться.
Крім того, відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 № 2664/26-55-22-08/34068957 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еко-Лідер» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.06.2014 по 01.09.2014. Згідно зазначеного акту, з метою вручення запиту №4271/10/26-55-22-08-10 від 01.09.2014 про надання пояснень та їх документальних підтверджень, для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період діяльності з 01.06.2014 по 01.09.2014 управлінням податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено вихід на податкову адресу ПП «Еко-Лідер» в результаті чого було встановлено відсутність даного підприємства за податковою адресою. В ході детального аналізу податкових накладних зареєстрованих ПП «Еко-Лідер» в базі даних «Єдиний реєстр податкових накладних» за період з 01.08.2014 по 01.09.2014, а також враховуючі факт відсутності у ПП «Еко-Лідер» майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення виробництва; відсутність складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, встановлено, що ПП «Еко-Лідер» не мало можливості постачати покупцям більшість з товарів та послуг вказаних у податкових накладних, зареєстрованих у базі даних «Єдиний реєстр податкових накладних», тобто ПП «Еко-Лідер» у період діяльності з 01.08.2014 по 01.09.2014 шляхом маніпулювання даними податкового обліку та податкової звітності з податку на додану вартість здійснювало штучне формування технічного податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів господарювання-покупців товарів (робіт, послуг).
Вищенаведене свідчить про не підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій між позивачем та ПП «Еко-Лідер», ТОВ «Піраміда Сіріус», ТОВ «Алюр-ЛТД».
Сукупність вищенаведених обставин підтверджує правомірність висновку відповідача про відсутність реального характеру досліджених операцій та відповідно - відсутність права позивача на врахування таких операцій при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Даная-Скіф» до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль