ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.03.2015Справа №910/447/15-г
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Фізичної особи-підприємця Дячок Ігоря Івановича
про стягнення 616,42 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники :
від позивача: Іващенко О.В. (дов. № 91/2014/12/01-2 від 01.12.2014)
від відповідача: Дячок Ігор Іванович
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 93/21/1160 від 05.01.2015 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дячок Ігоря Івановича (відповідач) заборгованості в розмірі 31 668,59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/447/15-г, розгляд справи призначено на 02.02.2015.
В судове засідання, призначене на 02.02.2015, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 02.02.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
02.02.2015 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 18.02.2015.
В судове засідання, призначене на 18.02.2015, з'явився представник позивача.
В судове засідання, призначене на 18.02.2015, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справу.
18.02.2015 відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 04.03.2015.
В судове засідання, призначене на 04.03.2015, з'явились представники сторін. Представник відповідача клопотав про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив вказане клопотання та оголосив перерву на 11.03.2015.
В судове засідання, призначене на 11.03.2015, з'явились представники сторін, надали пояснення по суті справи.
Представником відповідача під час судового засідання, призначеного на 11.03.2015, було подано відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні, призначеному на 11.03.2015, представники сторін заявили клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.
Суд задовольнив вказане клопотання, продовжив строк розгляду справи на 15 днів та оголосив перерву в судовому засіданні до 25.03.2015.
Представником позивача під час судового засідання, призначеного на 25.03.2015, було подано клопотання про залучення Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Враховуючи норму ст.27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011.).
З урахуванням наведеного, клопотання від 25.03.2015 судом визнано необґрунтованим, враховуючи, що у зв'язку з прийняттям рішення у даній справі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» не буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
В судовому засіданні, призначеному на 25.03.2015, представники сторін надали пояснення по суті спору.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
21.08.2013 уповноваженими представниками позивача зафіксовано порушення ПКЕЕ ФОП Ковальов Є.М. (далі - Відповідач), а саме порушення статей 26, 27 Закону України Про електроенергетику, п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ) самовільне підключення струмоприймачів до електричної енергпостачальника ПАТ «Київенерго», з метою без облікового споживання електричної енергії (адреса об'єкту: м. Київ, вул. Мате Залки, 6 (1-на квартира приймання вторсировини), в зв'язку з чим уповноваженими представниками позивача, в присутності відповідача, складено Акт порушень ПКЕЕ № 20414 (далі - Акт).
Відповідно до ст. Закону України Про електроенергетику від 16.10.1997, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.
За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
У пункті 1.2 ПКЕЕ дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Водночас зі змісту інших положень ПКЕЕ, зокрема з підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.
Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 3- 38гс11, в якій, крім того вказано, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що дія ПКЕЕ, поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на тих осіб, які в порушення цих ПКЕЕ споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.
Крім того, відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.
Виходячи з викладеного, в силу вимог викладених в ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав), між сторонами виникли господарські зобов'язання.
Споживання електричної енергії за адресою м. Київ, вул. Мате Залки, 6 (1-на квартира приймання вторсировини відбувалось без дозволу позивача, представниками якого вжито заходів щодо повного відключення від електропостачання даних об'єктів (п. 7 Акту).
Стаття 27 Закону України Про електроенергетику визначає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без (поза) приладів обліку.
На підставі Актів уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (далі - комісія) визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п.6.42 ПКЕЕ).
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (п. 6.42. ПКЕЕ).
Судом встановлено, що 08.10.2013, у відповідності до вищезазначених вимог ПКЕЕ, відбулось засідання Комісії (за участю відповідача), що супроводжувались веденням протоколу № 1576.
Комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕ прийнято рішення провести нарахування за Актом, згідно з п. 2.6, Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями. Період нарахування з 22.08.2012 по 21.08.2013.
Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 616,42 грн.
Згідно п. 6.43 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Винятком з цього положення, згідно п. 6.42 ПКЕЕ, є оскарження рішення комісії в суді.
У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу Споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
На сьогодні відповідачем рішення комісії з розгляду актів порушень у судовому порядку не оскаржено, а виставлений рахунок не сплачено, отже сума боргу складає 616,42 грн.
Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем цивільного законодавства України та законодавства про енергетику.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, згідно ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.
Статтею 692 Цивільного кодексу, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дячок Ігоря Івановича (01033, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 41, квартира 41; ідентифікаційний номер 2369209933) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) основний борг у розмірі 616 (шістсот шістнадцять ) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3.Видати наказ.
4. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 27.03.2015
Суддя М.О. Лиськов