26.03.15р. Справа № 904/633/15
За позовом комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до фізичної особи-підприємця Козирєва Андрія Сергійовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 42 607,07 грн.
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
від позивача - Кузьменко С.А., представник, дов. №1 від 30.12.2014р.
від відповідача - Шафранова О.В. представник, адвокат, свідоцтво №2485 від 16.04.2012р.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця Козирєва Андрія Сергійовича про стягнення 42 607,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2008 року № 3456.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2015р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 19.02.2015р.
19.02.2015р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позову у повному обсязі, просив суд в позові відмовити з тих підстав, що на думку відповідача договір, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги не є укладеним, а відповідно й відсутні підстави для задоволення позову. Під час судового засідання представник відповідача не заперечував, що споживає теплову енергію. Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на невідповідність окремих пунктів договору нормам діючого законодавства.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи відкладено на 04.03.2015р.
04.03.2015р. представник позивача до судового засідання надав заперечення на відзив відповідача, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, зазначив, що на виконання вимог ухвали суду позивачем було здійснено перевірку відповідача щодо факту споживання теплової енергії за договором №3456 від 01.10.2008р., наявності відключення від мереж теплопостачання та складено відповідний акт, відповідно до якого позивач вказує, що теплова енергія постачається у приміщення відповідача. Зазначений акт було підписано відповідачем з застереженням, що акт було складено без сертифікованих вимірювальних приладів. (а.с.105-106)
Представник відповідача до судового засідання надав пояснення по справі, в судовому засіданні заперечив проти позову у повному обсязі, просив суд в позові відмовити, зазначив, що складений позивачем акт не може бути прийнятий судом в якості доказу теплоспоживання відповідачем за договором, оскільки перевірка була здійснена позивачем без застосування приборів вимірювання, а також співробітниками КПТМ "Криворіжтепломережа" було встановлено лише факт наявності теплозабезпечуючої системи (труб, батарей), а не наявності в приміщенні тепла, крім того представник відповідача зазначив, що теплову енергію не отримував. Просив суд в позові відмовити з тих підстав, що на думку відповідача договір, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги не є укладеним, а відповідно й відсутні підстави для задоволення позову.
В судовому засіданні, суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, для повного та об'єктивного розгляду справи, враховуючи, що відповідач у своїх запереченнях посилався на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/7385/14 за позовом фізичної особи-підприємця Козирева Андрія Сергійовича до комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа" про визнання недійсним договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2008 року № 3456, вирішив здійснити запит про надання копії рішення у справі №904/7385/14 для долучення до матеріалів справи, а також витребувати для огляду в судовому засіданні справу 904/7385/14, в зв'язку з чим в судовому засіданні, в присутності представників сторін оголошено перерву до 26.03.15р.
05.03.2015р. суддя господарського суду Дніпропетровської області Ліпинський О.В., на запит суду від 04.03.2015р., надав для огляду в судовому засіданні справу 904/7385/14 та належним чином засвідчену копію рішення у справі №904/7385/14.
26.03.2015р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд в позові відмовити.
В судовому засіданні судом оглянуто матеріали справи 904/7385/14, належним чином засвідчена копія рішення у справі №904/7385/14 долучена до справи №904/633/15.
26.03.2015р. року в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник-позивач) та фізичною особою-підприємцем Козирєвим Андрієм Сергійовичем 01.10.2008 року було підписано договір № 3456 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару, відповідно до умов якого постачальник відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пара на технологічні потреби, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені даним договором. (а.с.7-8)
Відповідно до п. 6.1 договору, даний договір діє з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку не подано заяву однієї з сторін про відмову від цього договору або його перегляду. При заяві однієї із сторін про розірвання договору за один місяці та відсутності заборгованості споживача договір може бути розірвано. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.
Відповідно до п. 1.2. договору, під час виконання даного договору, сторони керуються діючим законодавством України, „Правилами користування тепловою енергією", Правилами технічної експлуатації тепло споживаючих установок теплових мереж, рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради та іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 1.3 договору, постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці № 2 у відповідності з встановленим планом теплоспоживання з 01.10.08р. по 01.10.09р.(див. таблиця № 1 та № 2, акт меж розподілу як невід'ємні частини договору). Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду дії договору.
Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що користування тепловою енергією допускається при наявності договору між постачальником та споживачем. Невід'ємною частиною договору є додатки (таблиця № 1, та № 2, акти меж розподілу).
Відповідно до умов договору (таблиця №2), об'єктом теплоспоживання є нежитлові приміщення магазини за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Тухачевського, 36-24, вул. Чкалова, 6-2, вул. Постишева, 17.(а.с.9 на звороті)
Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата за поставлену теплову енергію здійснюється споживачем щомісячно, самостійно в грошовій формі та іншими формами розрахунку за узгодженням сторін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії споживачу.
Споживач здійснює передплату у грошові формі, в розмірі 75 % планового місячного споживання в строк до 20 числа кожного місяця (п.3.4. договору).
Тарифи теплової енергії передбачені постановою НКРЕ України №119 від 30.09.2011р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 795 грн.04 коп. за 1 Гкал (без ПДВ)(а.с.45), постановою НКРЕ України №383 від 31.12.2013р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа" (а.с.46), постановою НКРЕ України №683 від 13.06.2014р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа" (а.с.47), постановою НКРЕ України №489 від 29.11.2014р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа" (а.с.48).
Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію протягом всього періоду, передбаченого договором, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про початок та закінчення опалювального періоду".
Облік споживання теплової енергії проводиться згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутністю.(п.2.1 договору)
Позивач зазначає, що за період з 11.02.13 року по 31.12.14 року у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 35466 грн. 64 коп.
На підставі п.3.3 договору, яким передбачено, що якщо споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки та не здійснив оплату за поставлену теплову енергію в строк, встановлений п. 3.1. договору, він несе відповідальність у відповідності до п.п.4-7 ст.
На підставі ст.625ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу суму збитків від інфляції у розмірі 5049грн.31 коп. та 3% річних у розмірі 759 грн. 92 коп.
Таким чином позивач вважає, що станом на час розгляду справи у відповідача залишилась неоплаченою заборгованість за договором № 3456 від 01.10.2008р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару, у розмірі 3 343 грн. 18 коп., яка складається з 2662,23- основного боргу, 506,62 грн. - суми збитків від інфляції та 174 ,33 грн. - суми 3% річних.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Судом встановлено, що як на підставу своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 3456 від 01.10.2008р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару.
Однак вказаний договір не може бути прийнятий судом як належний доказ по справі з огляду на наступне.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014р. (суддя Ліпинський О.В.) у справі 904/7385/14 за позовом фізичної особи-підприємця Козирева Андрія Сергійовича до комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа" про визнання недійсним договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2008 року № 3456, встановлено, що під час підписання даного договору, сторонами не було складено акт меж розподілу, який визначений даним договором як його невід'ємна частина, відсутність належним чином складеного та погодженого сторонами акту меж розподілу, свідчить про те, що сторони в належній формі не встановили межу балансової та експлуатаційної відповідальності, що в свою чергу виключає можливість застосування розділу 2 договору „Порядок обліку теплової енергії", розділу 4 договору „Умови теплопостачання", розділу 5 договору „Відповідальність сторін", та відповідно свідчить про недосягнення сторонами згоди відносно віх істотних умов зазначеного правочину, отже під час підписання спірного договору, сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, в зв'язку з чим, такий договір є неукладеним. Крім того, зазначеним рішенням встановлений факт того, що сторони фактично не приступили до виконання договору на вказаних умовах, що дає можливість для визначення такого договору як неукладеного. (а.с.125-126)
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, щодо яких сторонами заявлено про необхідність їх погодження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014р. (суддя Ліпинський О.В.) у справі 904/7385/14 було встановлено, що під час укладання договору сторонами були порушені суттєві умови ст. 180 ГК України, оскільки ані на час підписання спірного договору так і до сьогодні невід'ємні частини цього договору, не узгоджені сторонами, що є порушенням ч. 5 ст. 203 ЦК України.
Господарський суд у рішенні від 11.12.2014р. по справі №904/7385/14 прийшов до висновку, що договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2008 року № 3456 є неукладеним.
Отже позивачем здійснювалось бездоговірне постачання теплової енергії.
Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2008 року № 3456 - не обґрунтована та спростовується матеріалами справи, оскільки рішенням господарського суду у справі №904/7385/14 від 11.12.2014р. встановлено факт, що спірний договір є неукладеним.
Згідно зі ст. 35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суд, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вимогами діючого законодавства не передбачено право сторони стягувати грошові кошти на підставі неукладеного договору.
Вищенаведене надає суду підстави дійти висновку про те, що позивачем не доведено факт виникнення між сторонами зобов'язань поставки теплової енергії на підставі договору від 01.10.2008 року №3456, а тому й порушення з боку відповідача зазначеного зобов'язання, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Таким чином, нарахування позивачем пред'явленої до стягнення суми боргу на підставі договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2008 року № 3456 - є безпідставним, суперечить діючому законодавству і не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 30.03.2015р.
Суддя Л.П. Кармазіна