25 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4679/14
Категорія: 12 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Ступакової І.Г.
Лук'янчук О.В.
при секретарі: Паламарчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2014р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів, направлених на звільнення з займаної посади начальника Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області Калашніка Володимира Петровича у порядку, передбаченому ЗУ «Про очищення влади».
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що Калашнік В.П. обіймав та обіймає на даний час посаду керівника територіального органу Міністерства внутрішніх справ України, щодо якої застосовуються заборони, передбачені ЗУ «Про очищення влади» і згідно із п.2 Прикінцевих і перехідних положень до цього закону відповідач був зобов'язаний у 10-ти денний строк з дня набрання Законом чинності, тобто з 16.10.2014р., вжити заходів щодо його звільнення, в тому числі ініціювати перед органом, який уповноважений призначати осіб на відповідну посаду, питання про звільнення. Посилаючись на зазначені обставини позивач просить позов задовольнити.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014р. у задавлені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час вирішення справи не встановлено факту порушення конституційних прав ОСОБА_2, а наявність чи відсутність порушень чинного законодавства з боку відповідача не впливає безпосередньо на права, свободи та інтереси позивача та не створює для нього обов'язків, що свідчить про відсутність підстав для поновлення порушеного права та відповідно задоволення позовних вимог. Крім того позивач, у відповідності до вимог ЗУ «Про очищення влади» не наділений правом на звернення до суду, оскільки не є членом громадського органу з питань люстрації при Мінюсті України.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 16.10.2014р. набрав чинності Закон України «Про очищення влади».
Частиною 2 ст.1 цього Закону визначено, що очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Януковичем В.Ф., підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.
Статтями 2 та 3 цього Закону передбачено перелік посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрація) та її критерії, згідно до яких заборона розповсюджується на такі посади прокуратури України, як керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу - п. 8 ст. 3 Закону.
Як визначено в п.8 ч.1 ст.3ЗУ «Про очищення влади» заборона, згідно до ч.3 ст.1 цього Закону, застосовується до осіб, які сукупно не менше одного року у період з 25.02.2010р. по 22.02.2014р. обіймали посаду (посади) - керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства Внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову таабо митну політику, податкової міліції в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.
Виходячи із зазначених норм, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ«Про очищення влади», передбачено, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб:
1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів;
2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення ЗУ «Про очищення влади», у порядку та строки, визначені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи та вимог позивача, начальник Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області Калашнік В.П. у період з 25 лютого 2010р. по 22 лютого 2014р. та на час звернення із позовом обіймав посади: першого заступника начальника Томашпільського районного відділу ГУ МВС України у Вінницькій області (з 18.08.2010р. по 27.12.2010р.); першого заступника начальника Цюрупинського районного відділу УМВС України в Херсонській області (з 9.02.2011р. по 19.07.2011р.); виконуючого обов'язки начальника Цюрупинського районного відділу УМВС України в Херсонській області (з 19.07.2011р. по 21.10.2011р.); начальника Цюрупинського районного відділу УМВС України в Херсонській області (з 21.10.2011р. по 28.02.2013р.); начальника Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області (з 28.02.2013р. по час звернення до суду).
Оскільки до Начальника Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області Калашнік В.П. не був застосований ЗУ «Про очищення влади» ОСОБА_2 вважає, що такою бездіяльністю керівництва УМВС України в Херсонській області порушуються його права. При цьому, позивач вказує, що метою його звернення до суду є здійснення народного контролю за виконанням суб'єктом владних повноважень ЗУ «Про очищення влади».
Перевіряючи правомірність дій відповідача, вимоги, на які посилається позивач в межах прийнятого Закону, суд першої інстанції виходив з наступного.
Дійсно ст.ст.1,2,3,5ЗУ «Про очищення влади» визначені особи, щодо яких застосовуються певні заборони, особи і органи, уповноважені на реалізацію таких заборон; органи, уповноважені на здійснення громадського, парламентського та іншого контролю за виконанням вимог цього Закону.
У відповідності до ч.1 п.8 ст.3 цього Закону, начальник Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області Калашнік В.П. є тією особою, яка займає посаду, щодо якої застосовуються заходи з очищення влади (люстрації). Також, цим Законом визначені органи, до повноважень яких належить звільнення таабо ініціювання звільнення з посади вказаних осіб.
Однак, перевіряючи чи є позивач суб'єктом правовідносин, та чи наділений він правом на звернення із відповідним позовом до суду про застосування ЗУ «Про очищення влади» до певної особи, суд першої інстанції виходив з того, що ст.5 ЗУ «Про очищення влади» визначено участь громадян у здійсненні громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації).
Так, абзацом 2 п.1 та абзацом 2 п.3 цієї статі Закону передбачено, що Міністерство юстиції України не пізніше ніж протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), до складу якого повинні входити представники засобів масової інформації та представники громадськості. Міністерство юстиції України не пізніше ніж на десятий день з дня затвердження Кабінетом Міністрів України переліку органів, передбаченого пунктом 1 частини другої цієї статті, розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про поштову та електронну адреси, контактний номер телефону кожного з органів державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки, а також дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, до яких фізичні та юридичні особи протягом одного місяця з дня початку проходження перевірки можуть подати інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон, передбачених цим Законом. Така інформація, подана фізичними та юридичними особами, підлягає розгляду органами державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки.
Отже, ЗУ «Про очищення влади» чітко визначені права фізичних та юридичних осіб щодо участі у дорадчому громадському органі з питань люстрації при Міністерстві юстиції України і є доказом реалізації прав громадян у здійсненні функцій управління державними справами через здійснення контролю за процесом реформ, які відбуваються у Україні.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно визначено, що вищевказаними нормами ЗУ «Про очищення влади» чітко визначено порядок та способи здійснення громадянами контролю за процесом очищення влади (люстрації) через участь у дорадчому громадському органі з питань люстрації при Міністерстві юстиції України.
Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що ст.8 цього Закону визначено, що Верховна Рада України здійснює парламентський контроль за виконанням цього Закону в межах, визначених Конституцією України. Інші органи державної влади здійснюють контроль за виконанням цього Закону у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Ні в судовому засіданні суду першої інстанції, ні в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачем не надано доказів того, що він є представником громадськості у складі дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, а також є іншим суб'єктом контролю за виконанням ЗУ «Про очищення влади» в межах повноважень та порядку, визначеним цим Законом.
А тому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не наділений правами звертатись до суду з вказаними вимогами, а обраний позивачем спосіб захисту права не може бути використаний при розгляді даної справи.
Так, положеннями ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.8,55 Конституції України, ст.6КАС України визначено, що кожен має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Крім того, як зазначено в абзаці 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р. за №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948р. передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Проте, реалізація права на звернення до суду не гарантує обов'язкового і ефективного поновлення прав особи, якщо таке право, на захист якого подано позов, насправді не порушено.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що під час вирішення справи по суті не встановлено факту порушення конституційних прав позивача, при цьому наявність чи відсутність порушень чинного законодавства з боку відповідача не впливає безпосередньо на права, свободи та інтереси позивача та не створює для нього обов'язків, що свідчить про наявність підстав для поновлення порушеного права та відповідно задоволення позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права,невідповідність висновку суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.
На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.Г. Ступакова
О.В. Лук'янчук