26 березня 2015 року м. Київ В/800/1681/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Голяшкін О.В., Мороз В.Ф., Швед Е.Ю., Чалий С.Я.
розглянувши заяву Харківської митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс"
до відповідачів Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області
про визнання нечинною відмови у прийнятті митної декларації, -
Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 р. скасовано. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010р. в частині стягнення з Державного бюджету через Головне управління державного казначейства України у Харківській області неправомірно отриманого податку на додану вартість у розмірі 16 473,64 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог в цій частині відмовити. В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010р. залишено без змін.
Харківська митниця Міндоходів (далі Митниця) звернулася із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014р., посилаючись на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В підтвердження неоднакового застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник надав ухвали Вищого адміністративного суду України у справах №К/9991/62875/11, №К/9991/21063/11, №К/800/35044/13 та постанову Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/14069/13.
Судова колегія вважає відсутніми підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від, 18.12.2014р. зважаючи на таке.
Згідно зі ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
В пункті 4 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» роз'яснено, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Постанова Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014р. мотивована тим, що митним органом не доведено проведення процедури консультацій, витребування додаткових документів у позивача та правильність його рішення щодо визначення митної вартості товарів за резервним методом.
В ухвалах у справах №К/9991/62875/11, №К/9991/21063/11, №К/800/35044/13 Вищий адміністративний суд України, проаналізувавши залучені до справи докази, дійшов висновків про те, що Митницею надано достатніх та беззаперечних доказів витребування додаткових документів та факт їх ненадання, факт проведення процедури консультацій, а також правильності та обґрунтованості свого рішення щодо визначення митної вартості товарів за резервним методом та не спростовано доводів позивача щодо помилковості такого визначення.
В постанові у справі №К/800/14069/13 Вищий адміністративний суд України прийшов до висновків, що у зв'язку з запитом додаткових документів та їх ненаданням позивачем, митним органом правомірно було застосовано другий метод.
Таким чином, касаційними інстанціями приймались різні за змістом рішення не внаслідок неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а внаслідок встановлення під час їх розгляду різних обставин справи.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності подібності правовідносин у вищезазначених справах, зокрема, щодо умов застосування правових норм (підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин), що унеможливлює перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014р. в порядку, передбаченому ст. 235 КАС України.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Харківській митниці Міндоходів у допуску справи для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : А.О. Логвиненко
О.В. Голяшкін
В.Ф. Мороз
Е.Ю. Швед
С.Я. Чалий