Справа: № 361/7166/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Петришин Н.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
25 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Броварах та Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Броварах та Броварському районі Київської області про призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12.03.2014 року.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.12).
Приписами ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років. Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 р. № 106.
Згідно положень ч.3 ст.65 Закону №796-XII, документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року №22-1, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, додаються: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форму якої затверджено постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії з використанням норм ст. 55 Закону №796-ХІІ).
Основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка ф.122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.
У разі неможливості подання довідки за формою № 122 для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: первинні документи, що стверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табеля обліку робочого часу за період роботи в зоні, копії відомостей (особових) рахунків на виплату заробітної плати.
Суд першої інстанції вірно вказує, що позивачем надано довідку форми №122, яка видана 19.03.2014 року ТОВ «Броварська сільгосптехніка» (а.с.13).
Із акту №55 зустрічної перевірки підстав видачі довідки форми №122 (а.с.27-28) вбачається, що первинні документи, які є підставою видачі довідки №122 в ТОВ «Броварська сільгосптехніка» - відсутні.
Згідно акту №55, факт перебування позивача в зоні відчуження в травні 1986 року підтверджується іншими документами, зокрема: список учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, серед яких є прізвище ОСОБА_2, який відпрацював на ліквідації наслідків ЧАЕС 5 днів та видано посвідчення про відрядження від 13.05.1986 року в с. Луб'янка, Поліського району; наказ №170-п від 09.12.1992 року; відомості по заробітній платі за січень 1993 року; журнал реєстрації видачі посвідчень про відрядження. Колегія суддів зауважує, що вказаний акт, який містить інформацію щодо предмету доказування складений самим відповідачем, та вказане в ньому ніким не спростовано.
Також надано перереєстроване посвідчення 2 категорії для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно якого позивачу встановлена 2 категорія.
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що з доказів, які містяться в матеріалах справи вбачається відповідність доводів ОСОБА_2 обставинам справи та їх обґрунтованість. Крім того, надані матеріали відповідають вимогам належності та допустимості доказів, передбаченим ст.70 КАС України.
Відтак, суд першої інстанції мотивовано вказав, що позивач надав всі необхідні документи, передбачені Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, які підтверджують період роботи позивача в зоні відчуження в 1986 році, та підтвердив факт роботи у вказаний період в зоні ЧАЕС.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірною. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 17.10.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Броварах та Броварському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.