25 березня 2015 рокусправа № 808/2357/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та часткове скасування припису,-
Публічне акціонерне товариство «Український графіт» (далі - позивач або ПАТ «Український графіт») звернулось з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач або Держекоінспекція у Запорізькій області) в якому просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача № 069/07-П від 05.03.2014 в частині: пункт 1 (в повному обсязі); пункт 2 (в частині: "Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на невраховані джерела викидів забруднюючих речовин, а саме: Цех № 8 котельня вентиляція приміщення - дефлектора 5 од. …, Цех № 3 корпус 2 … вентиляція приміщення - дефлектора 3 од., які розташовані на промисловому майданчику ПАТ "Український графіт" за адресою: 69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20"); пункт 4 (в повному обсязі).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області № 069/07-П від 05.03.2014 у частині: пункт 1 (в повному обсязі); пункт 2 (в частині: "Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на невраховані джерела викидів забруднюючих речовин, а саме: Цех № 8 котельня вентиляція приміщення - дефлектора 5 од. …, Цех № 3 корпус 2 … вентиляція приміщення - дефлектора 3 од., які розташовані на промисловому майданчику ПАТ "Український графіт" за адресою: 69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20"); пункт 4 (в повному обсязі).
Вирішено питання про судові витрати по справі.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до
висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Держекоінспекцією у Запорізькій області у період з 20.02.2014 року по 26.02.2014 року проводилась планова перевірка ПАТ "Український графіт" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
За результатами перевірки 26.02.2014 року складено Акт на підставі якого Держекоінспекцією у Запорізькій області внесено Припис № 069/07-П від 05.03.2014 року про усунення у строк до 07.04.2014 порушень, виявлених під час перевірки.
У вищевказаному приписі зазначено наступне: "… Приписуємо: 1.Отримати висновок державної екологічної експертизи на АЗС, яка розташована на промисловому майданчику ПАТ "Український графіт" за адресою: 69600, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20; термін виконання - 07.04.2014; обґрунтування - Закон України "Про екологічну експертизу", "Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №808 від 28.08.2013. 2.Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на невраховані джерела викидів забруднюючих речовин, а саме: Цех №8 котельня вентиляція приміщення - дефлектора 5 од. […], Цех №3 корпус 2 […] вентиляція приміщення - дефлектора 3 од., які розташовані на промисловому майданчику ПАТ "Український графіт" за адресою: 69600, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20; термін виконання - 07.04.2014; обґрунтування - ст.ст.7,8,10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" … 4.Виконати: п.2.4.11., п.2.4.12., п.2.4.13., п.2.4.15., умов та вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №2310137200-16, а саме: - п.2.4.11, обладнати та застосувати на АЗС газоурівнювальну систему для зменшення втрат палива під час зливально-наливальних операцій; - п.2.4.12, обладнати та застосувати на АЗС паливороздавальне обладнання, яке забезпечує уловлювання, відведення та рекуперацію випарів, що утворюються під час заправки. Обладнати та застосувати на ПРК коаксіальні шланги з системою відведення та рекуперації випарів. Використовувати арматуру та з'єднання на шлангах ПРК які забезпечують повну герметичність та виключають можливість попадання викидів в атмосферне повітря; - п.2.4.13, обладнати та застосувати на АЗС під час злива палива з автоцистерн паливовозів швидко роз'ємні муфти; - п.2.4.15, обладнати та застосувати на обладнанні АЗС яке призначене для збереження моторного палива систему контролю рівня палива або захисту від переливання …".
Статтею 14 Закону України "Про екологічну експертизу" визначено, що державній екологічній експертизі підлягають: 1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей економіки; 2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування; 3) документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення; 4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища; 5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу; 6) документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі. Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
Отже, Законом України "Про екологічну експертизу" визначено, що проведення державної екологічної експертизи є обов'язкове при впровадженні (проектуванні, введенні в експлуатацію) об'єктів експертизи.
При цьому, діючі об'єкти, які введені у дію до набрання чинності Законом України "Про екологічну експертизу", підлягають державній екологічній експертизі відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.
Після прийняття Закону України "Про екологічну експертизу" постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995 (на час прийняття припису втратила чинність) затверджений "Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку". Автозаправні станції (АЗС) включені цей Перелік у 2001 році постановою Кабінету Міністрів України № 142 від 14.02.2001. На день прийняття спірного Припису діє "Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 28.08.2013.
У п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 808 від 28.08.2013 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу" Кабінет Міністрів України постановляє: затвердити перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, який додається.
У самому "Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 28.08.2013, за п.21 зазначено: Автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу.
У ч.3 ст.13 Закону України "Про екологічну експертизу" зазначено, що здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 за №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Звідси, на час введення в експлуатацію АЗС (інв.№1010704) по Північному шосе, 20 у м. Запоріжжі - у 1976 році Закон України "Про екологічну експертизу" (прийнятий 09.02.1995, введений в дію 16.03.1995 Постановою Верховної Ради України №46/95-ВР від 09.02.1995) - не існував; нормативні вимоги до АЗС на день введення в експлуатацію - дотримані.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не спростовано не відповідність АЗС вимогам нормативних документів.
Також, відповідачем не надано рішень Кабінету Міністрів України, Виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо підлягання державній екологічній експертизі АЗС (інв.№1010704) по Північному шосе, 20 у м. Запоріжжі, що належить позивачу.
З урахуванням зазначеного, АЗС ПАТ "Український графіт" відповідно до приписів законодавства не є об'єктом державної екологічної експертизи, а відповідно, суд першої інстанції вірно встановив, що п.1 Припису №069/07-П від 05.03.2014 є протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються: норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела; технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.
Нормативи гранично допустимих рівнів впливу на атмосферне повітря встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всіх створюваних ним видах фізичних і біологічних факторів (ч.1 ст.8 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
У ч.1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" зазначено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч.6 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений (ч.8 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
У листі ТОВ "ВЕРТОН-СЕРВІС" (вих.№116 від 11.04.2014), зазначено, що при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин за Договором №804/28935/29 від 20.02.2012 виконано обстеження збудованої на підприємстві парової котельної і встановлених 3 однакових котлів-утилізаторів типа РК-25-1,4/320. Гази, які відходять від котлів-утилізаторів, через загальний газохід подається на очищення від пилу (попіл) до рукавних фільтрів типа ФРИР-1200, а далі - об'єднуються до загального газоходу і викидаються у атмосферу скрізь існуючу димову трубу (джерело 205). При проведенні прямих інструментальних вимірів на природній вентиляції (дефлекторах) концентрації взвішаних речовин (пилу) визначити не вдалось - вони виявились нижчими діапазону виміру (т.3, а.с.41).
Утилізаційна котельня в цілому врахована у Дозволі №2310137200-16 виданому 26.06.2009 на викиди у складі джерела викидів №205 та виконує функцію газоочисного обладнання. Відповідно до технічної документації, дослідженої судом, Паспорту установки очистки газу всі забруднюючі речовини (димові гази від прокалювальних печей, які є джерелом утворення викидів) відходять на котли-утилізатори з подальшою їх очисткою від пилу у рукавних фільтрах та викидаються через зазначене в дозволі на викиди №2310137200-16 від 03.05.2012 та №2310137200-16а від 25.01.2013 стаціонарне джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря №205 - цегляну трубу висотою 100 метрів для відводу димових газів. На встановлені системи газоочищення в складі комплексу утилізаційної котельної (рукавні фільтри ФРІР-1200 №№1,2,3) оформлені паспорти та проведена їх постановка на облік у Державній екологічній інспекції в Запорізькій області. Це ж підтверджується й Інвентарними картками на обладнання утилізаційної котельної (т.3, а.с.116-121).
Відповідно до п.1.1 "Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві", затвердженої 10.02.1995 наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597, Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (далі - Інструкція) містить в собі методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей.
Як зазначено у п.1.3 "Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві", застосування даної Інструкції обов'язкове при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин виробничими об'єднаннями і промисловими підприємствами, організаціями і установами (далі - підприємства), які мають викиди забруднюючих речовин в атмосферу, незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності.
Згідно з п.1.4 "Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві" інвентаризація включає в себе характеристику технології, газоочисних установок з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, а також характеристику неорганізованих джерел. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин може проводитись як в повному обсязі, так і вибірково по визначенню параметрів окремих джерел утворення або викидів, визначенню якісних і кількісних характеристик окремих забруднюючих речовин, що відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання.
Обсяг інвентаризації викидів визначається залежно від поставленої мети у відповідності з вимогами законодавчих актів та нормативних документів по даному питанню (п.1.5 "Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві").
Згідно з п.1.8 "Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві" інвентаризацію викидів забруднюючих речовин підприємство проводить в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Мінекобезпеки України. У випадку зміни параметрів джерел викидів, зареєстрованих у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, підприємство, при необхідності, проводить інвентаризацію викидів в повному обсязі або вибірково без відповідних вказівок вищезазначених органів і представляє звіт в органи Мінекобезпеки України.
Відповідач не надав доказів вимог Держекоінспекції у Запорізькій області проведення інвентаризації ПАТ "Український графіт" викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як то передбачено п.1.8 "Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві".
Звідси, твердження відповідача про недодержання ПАТ "Український графіт" вимог п.1.3, п.1.4 "Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві" при інвентаризації джерел викидів є безпідставними.
Крім того, оскільки стаціонарним джерелом впливу на атмосферне повітря у розумінні ч.1 ст.8 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" є лише цегляна труба висотою 100 метрів для відводу димових газів - джерело №205, то вентиляційні дефлектори, встановлені в приміщенні утилізаційної котельної (на які відповідач вимагає у приписі отримати дозвіл на викиди), є елементами загальнообмінної вентиляції та призначені для забезпечення на робочих місцях обслуговуючого персоналу оптимальних параметрів мікроклімату і, як наслідок, не є стаціонарними джерелами впливу на атмосферне повітря.
Тому, вентиляційні дефлектори не будучи стаціонарними джерелами впливу на атмосферне повітря - не потребують отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції вірно встановив, що п.2 Припису №069/07-П від 05.03.2014 у частині: "Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на невраховані джерела викидів забруднюючих речовин, а саме: Цех №8 котельня вентиляція приміщення - дефлектора 5 од. …, Цех №3 корпус 2 … вентиляція приміщення - дефлектора 3 од., які розташовані на промисловому майданчику ПАТ "Український графіт" за адресою: 69600, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20" - є протиправним.
Частиною 1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; […].
Як зазначено у ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", особи, винні у: порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат; впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря; порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря; проектуванні і будівництві об'єктів з порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря; невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря; ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря; недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, - несуть відповідальність згідно з законом. Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря. Спори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у встановленому законом порядку.
25.01.2013 Міністерством екології та природних ресурсів України видано ПАТ "Український графіт" Дозвіл №2310137200-16а на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; строк дії дозволу співпадає з Дозволом №2310137200-16, виданим 26.06.2009 ВАТ "Український графіт" - на 5 років, до 25.06.2014 (т.1, а.с.122).
Як зазначено у п.1.7 "Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців", затвердженої 09.03.2006 наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №108, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2006 за №341/12215 (далі - "Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців"), для отримання дозволу на новостворені стаціонарні джерела до заяви додаються пропозиції на отримання дозволу, передбачені у пункті 2.17 розділу 2 цієї Інструкції, за наявності затверджених нормативів граничнодопустимих викидів. Затвердженими нормативами граничнодопустимих викидів вважаються величини викидів забруднюючих речовин у складі проектної документації, яка має позитивний висновок комплексної державної експертизи, а для об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи, - позитивні висновки державної санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертиз.
Відповідно до п.2.17 "Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців" пропозиції на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря або змін та доповнень до дозволу на викиди повинні містити таку інформацію: […] термін дії дозволу на викиди; […] перелік заходів щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів керування і скорочення викидів забруднюючих речовин (відповідно до вимог пунктів 2.11, 2.14 цієї Інструкції); […] перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умови дозволу на викиди (відповідно до вимог пункту 2.16 цієї Інструкції); […].
Встановлено, що у Дозволі №2310137200-16, виданому 26.06.2009 ВАТ "Український графіт" на 5 років (до 25.06.2014), та в "Умовах та вимогах, які встановлюються в дозволі та дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами" до цього Дозволу відсутні терміни виконання заходів щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів керування і скорочення викидів забруднюючих речовин, рівно як й інших заходів.
Разом з цим, у Приписі відповідача №069/07-П від 05.03.2014 зазначено конкретний строк для виконання п.2.4.11, п.2.4.12, п.2.4.13, п.2.4.15 умов та вимог Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №2310137200-16 - 07.04.2014, що суперечить самим умовам Дозволу №2310137200-16, виданому 26.06.2009 ПАТ "Український графіт".
Відповідач нормативно та документально не довів причину встановлення строку виконання п.2.4.11, п.2.4.12, п.2.4.13, п.2.4.15 умов та вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №2310137200-16 саме до 07.04.2014, а не у інший строк.
Оскільки Дозвіл №2310137200-16, виданий 26.06.2009 (Дозвіл №2310137200-16а виданий 25.01.2013) на 5 років, до 25.06.2014, то зменшення відповідачем Приписом №069/07-П від 05.03.2014 строку виконання вище вказаних умов та вимог до 07.04.2014, є не обґрунтованим.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що п.4 Припису № 069/07-П від 05.03.2014 є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та часткове скасування припису - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай