25 березня 2015 рокусправа № 808/2423/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - позивач або УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) звернулось з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - відповідач або ПАТ «Український графіт») в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 49 112 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Український графіт" суму позовних вимог у розмірі 49 112 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Український графіт», пройшов процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи,
засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Як вбачається з матеріалів відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону № 400/97-ВР, а також платником страхових внесків відповідно до Закону № 1058-ІV, який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Пунктом 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Встановлено, що колишнім працівникам ПАТ "Укрграфіт" за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року включно по пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2, була призначена пенсія на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколами про призначення пенсії. Пільговий стаж зазначених вище пенсіонерів підтверджується наявними у матеріалах справи довідками відповідача, які уточнюють особливий характер роботи.
Так, зокрема з грудня 2013 року по лютий 2014 року наступним пенсіонерам, які працювали на підприємстві відповідача виплачено:
- ОСОБА_1 (стаж роботи на даному підприємстві 1 р. 5,63 міс., частка плати даного підприємства 11,76%) - 782,68 грн.,
- ОСОБА_2 (стаж роботи на даному підприємстві 12 р. 6 міс., частка плати даного підприємства 100%) - 10 251,36 грн.,
- ОСОБА_3 (стаж роботи на даному підприємстві 2 р. 0,53 міс., частка плати даного підприємства 16,36%) - 1 364,16 грн.,
- ОСОБА_4 (стаж роботи на даному підприємстві 8 р. 00 міс., частка плати даного підприємства 100%) - 2 019,63 грн.,
- ОСОБА_5 (стаж роботи на даному підприємстві 8 р. 11,30 міс., частка плати даного підприємства 89,42%) - 9 151 грн.,
- ОСОБА_6 (стаж роботи на даному підприємстві 10 р. 00 міс., частка плати даного підприємства 100%) - 4 752,06 грн.,
- ОСОБА_7 (стаж роботи на даному підприємстві 10 р. 00 міс., частка плати даного підприємства 100%) - 4 236,15 грн.,
- ОСОБА_8 (стаж роботи на даному підприємстві 3 р. 5,97 міс., частка плати даного підприємства 27,98%) - 1 669,59 грн.,
- ОСОБА_9 (стаж роботи на даному підприємстві 12 р. 6 міс., частка плати даного підприємства 100%) - 5 923,71 грн.,
- ОСОБА_10 (стаж роботи на даному підприємстві 4 р. 00 міс., частка плати даного підприємства 100%) - 7 426,65 грн.,
- ОСОБА_11 (стаж роботи на даному підприємстві 0 р. 3,13 міс., частка плати даного підприємства 2,09%) - 81,33 грн.,
- ОСОБА_12 (стаж роботи на даному підприємстві 2 р. 10,50 міс., частка плати даного підприємства 28,75%) - 1 453,68 грн.
Згідно розрахунку позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених вищезазначеним пенсіонерам за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року становить 49 112 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 лютого 2000 року норму що регулювала дане питання у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено статтею 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою у міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.
Пункт 6.5 Інструкції № 21-1 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Матеріалами справи також підтверджується, що УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на адресу ПАТ "Український графіт" надсилалися Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (відповідно до форми, затвердженої Додатком 7 до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду).
Розрахунки відповідачем не оскаржені. Розмір виплачених пенсій з коштів Пенсійного фонду України також підтверджується довідками УПФУ в Жовтневому та Комунарському районах міста Запоріжжя щодо кожного пенсіонера.
Як вбачається з розрахунків, які містяться в матеріалах справи, позивачем визначено розмір відшкодування витрати на виплату та доставку пропорційно стажу, відпрацьованому на підприємстві відповідача.
Крім того, в матеріалах справи містяться довідки, які уточнюють особливий характер роботи кожного пенсіонера, та які видані безпосередньо відповідачем.
Щодо відшкодування пенсій, призначених відповідно до статті 13 та статті 100 Закону № 1788-ХІІ, особам, які мають відповідний стаж роботи до 01 січня 1992 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Із змісту статті 100 Закону № 1788-ХІІ випливає, що право на пенсію відповідно до вказаної статті має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. В свою чергу, особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Слід зазначити, що відшкодуванню не підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі статті 100 Закону України № 1788-ХІІ лише за умов, якщо пенсіонери працювали на відповідних роботах до 01 січня 1992 року, станом на цю дату набули права на отримання таких пенсій, та не продовжували працювати після 01 січня 1992 року, а відтак розмежування відповідачем періодів до 1992 року та після є безпідставним.
Посилання відповідача з приводу ненадання позивачем копій трудових книжок, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги, оскільки в матеріалах справи є копії довідок відповідача, якими товариство підтвердило пільговий стаж колишніх працівників.
Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай