ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" березня 2015 р. Справа № 809/826/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
за участю секретаря Жовнірович О.С.
за участю сторін:
представників позивача: Дмитрук Т.В., Семківа І.Р.
відповідача: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення коштів,-
24.02.2015 року Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів в розмірі 12532,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної ревізії встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 безпідставно та в порушення п.4.2.1.2, п.3.1.16 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174, з наступними змінами і доповненнями, п.1, п.4, ст..51 Закону України «Про загальообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року№2240-III із змінами, в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень та жовтень 2013 року завищено вартість виконаних робіт по ремонту приміщень Манявського НВК на суму 12 532,80 грн.
26.03.2015 року представниками позивача в судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог, мотивуючи тим, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 надано квитанцію про сплату 2 556,00 грн. приватному підприємцю ОСОБА_5 за виготовлення кошторисної документації та квитанцію про сплату коштів безпідставно включених в акти виконаних робіт КБ-2в за серпень та жовтень 2013 року по внеску до Пенсійного фонду від допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, обумовленими похованням в сумі 136,00 грн. та 255,00 грн. (391,00 грн., а з урахуванням 5% єдиного податку 410,55 грн.). Однак станом на 25.03.2015 року залишається невідшкодована завищена вартість виконаних робіт на загальну суму 9 438,45 грн. з них 8989,00 грн. ОСОБА_3 в актах виконаних робіт вказано у розділі V «Інші супутні витрати» включено витрати по перевезенню працівників автомобільним транспортом за серпень 2013 року - 3177,00 грн., за жовтень 2013 року - 5812,00 грн. та 5% єдиного податку в розмірі 449,45 грн.. У зв'язку з чим представники позивача просили стягнути з відповідача безпідставно перераховані йому кошти в розмірі 9 438,45 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, суду пояснили, що при проведенні капітального ремонту приміщення дошкільної групи при Манявському НВК в с. Манява Богородчанського району відповідачем безпідставно завищено вартість виконаних робіт на суму 9 438,45 грн., що призвело до втрат фінансових ресурсів (збитків) управління освіти, молоді і спорту Богородчанської районної державної адміністрації. Станом на 26.03.2015 року дані порушення не усунені, а фінансові втрати (збитки) управлінню освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА в розмірі 9 438,45 грн. не відшкодовані. На підставі наведеного просили позов задовольнити повністю та стягнути дану суму з відповідача.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги в частині безпідставно включених в акти виконаних робіт КБ-2в за серпень та жовтень 2013 року внеску до Пенсійного фонду від допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, обумовленими похованням в сумі 410,55 грн. (серпень 2013 року 136,00 грн. та жовтень 2013 року 255,00 грн., з урахуванням 5% єдиного податку 410,55 грн.) визнав. В частині інших позовних вимог заперечив. Пояснив, що кошти в розмірі 8 989,00 грн. були перераховані йому як понесення транспортних витрат на перевезення найманих працівників, про що зазначено в акті приймання виконаних робіт форми КБ-2в. Однак фактично всі будівельні роботи він виконував сам, а витрати на перевезення стосувалися перевезення не робітників, а будівельних матеріалів. У зв'язку з необізнаністю в бухгалтерській документації він не звернув увагу на таке відображення витрат на перевезення в актах приймання виконаних робіт.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Судом встановлено, що головним державним фінансовим інспектором сектору контролю в Богородчанському районі Тисменицької міжрайонної державної фінансової інспекції Семківим І.Р. на виконання постанови слідчого СВ Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.10.2014 року та ухвали Богородчанського районного суду від 08.10.2014 року по справі №338/1527/14-к та на підставі направлення на проведення ревізії від 09.10.2014 року №108, виданого Тисменицькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією, проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності управління освіти, молоді і спорту Богородчанської районної державної адміністрації (далі - управління освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА, Управління) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року. Дану ревізію проведено з 09.10.2014 року по 22.10.2014 року у відповідності до питань програми ревізії, за результатами проведення якої складено акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА за період 01.01.2012 року по 31.12.2013 року №710-14-21/44 від 27.10.2014 року, в якому зафіксовано порушення фінансової дисципліни, що призвели до втрат фінансових ресурсів (збитків) Управління на загальну суму 9 438,45 грн.
З метою повного усунення виявлених порушень, які задокументовані в акті ревізії, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись п. 7 статті 10 Закону країни "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в країні" від 26 січня 1993 року з № 2939-ХІІ (зі змінами), та п. 4.3 Положення про Державну фінансову інспекцію в Івано-Франківській області начальнику Управління освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА листом від 03.11.2014 № 710-17/427 надіслано обов'язкові Вимоги про усунення порушень законодавства (надалі - Вимога). Термін зворотного сформування Держфінінспекції в Івано-Франківській області Вимоги - 03.02.2015 року.
Ревізією встановлено, що між Управлінням освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено два договори на виконання підрядних робіт на загальну суму 307 477,00 грн., а саме:
№5 від 19.07.2012 року на виконання робіт по поточному ремонту приміщення Манявської ЗОШ I-III ступенів на суму 99 500,00 грн.;
№4 від 19.08.2013 року на виконання робіт по капітальному ремонту приміщення дошкільної групи при Манявському НВК в с. Манява Богородчанського району на суму 207 977,00 грн.
Оплата виконаної підрядником роботи здійснювалась за договірною ціною.
За виконані роботи Управлінням освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 проведено розрахунки в повному обсязі на суму 307 477,00 грн., зокрема у 2012 році оплачено 99 500,00 грн. та у 2013 році 207 977,00 грн., що відповідає вартості виконаних робіт згідно актів виконаних робіт.
В ході ревізії на підставі направлення №111з проведено зустрічну звірку у підприємця ОСОБА_7 щодо документального підтвердження виду, обсягу, якості операції та розрахунків, що здійснювались між управлінням освіти, молоді і спорту Богородчанської РДА та ФОП ОСОБА_7 (а.с.42)
Звіркою встановлено, що в актах виконаних робіт форми КБ-2в, встановлено, що за серпень та жовтень 2013 ФОП ОСОБА_3 в розділ V «Інші супутні витрати» включено витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом у сумі 8989.00 грн., в тому числі за серпень 2013 року - 3177,00 грн., за жовтень 2013 року- 5812,00 грн., які документально не підтверджено, чим порушено ч.1 ст.3, ч.2, ч.З, ч.6 ст.8, ч.1, ч.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) та п.3.1.16.6 ДБН Д. 1.1-1-2000, з врахуванням змін, затверджених наказом Міністерства будівництва та регіонального розвитку України від 19.03.2009 №114.
Загалом по актах виконаних будівельних робіт приватним підприємцем ОСОБА_3 завищено вартість робіт на суму 8 989,00 грн., а з урахуванням єдиного податку (5%) - на суму 9 438,45 гривень.
Внаслідок оплати завищеної вартості відповідних робіт Управлінню завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 9 438,45 грн, у зв'язку з чим об'єкт контролю зобов'язано:
- відобразити в обліку Управління освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА дебіторську заборгованість перед приватним підприємцем ОСОБА_3 за різницею у вартості виконаних робіт;
- стягнути з підрядника - приватного підприємця ОСОБА_3 безпідставно перераховані йому кошти та перерахувати їх в дохід Державного бюджету в управлінні Державної казначейської служби України у Богородчанському районі.
- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
У зв'язку з невиконанням управлінням Богородчанської РДА вимог фінінспекції про стягнення з відповідача коштів, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення безпідставно перерахованих коштів в розмірі 9438,45 грн.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 № З-рп/99 встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів решти учасників суспільних відносин. Так, інтереси держави визначено як здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Внаслідок не усунення виявлених ревізією порушень, не забезпечено відшкодування матеріальної шкоди (збитків) завданої державному бюджету, який згідно ст. 5 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (зі змінами) є складовою єдиної бюджетної системи України.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення про Держфінінспекцію, Держфінінспекція відповідно), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).
Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10 Закону України № 2939-ХІІ).
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Наведене свідчить про право позивача на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №513 від 03.07.2013).
За правилами п. 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
За змістом ч. 6 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, за правилами п.п. 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Стосовно доводів відповідача про те, що до понесених транспортних витрат, відображених в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень та жовтень 2013 року, він включав витрати, пов'язані із перевезенням будівельних та інших матеріалів, а не працівників, бо за його підрахунками таке перевезення було економічно невигідне, суд зазначає наступне.
В досліджених в судовому засідання актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень та жовтень 2013 року в розділах V «Інші супутні витрати» зазначено про здійснення витрат по перевезенню працівників будівельно-монтажних огранізацій автомобільним транспортом в розмірі відповідно 3 177,00 грн. та 5 812, 00 грн. Дані акти підписані відповідачем без застережень і в обґрунтуванні (графа 3 актів) зазначено розрахунки №П-94 які під час ревізії не були надані (а.с.21-24, а.с.33-35).
Крім того, позивачем надано суду лист з Богородчанського районного центру зайнятості про відсутність зареєстрованих у 2011-2013 роках трудових договорів між ФОП ОСОБА_3 і найманими працівниками та невикористання підприємцем праці найманих працівників.(а.с. 54) В той же час в судовому засіданні відповідач підтвердив, що всі роботи виконував самостійно без найманих працівників.
За таких обставин доводи відповідача суд оцінює критично, оскільки у разі понесених транспортних витрат на перевезення будівельних матеріалів він міг і повинен був відобразити це в акті приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в). Натомість відображення витрат на перевезення працівників документально не обгрунтовано, а тому кошти в розмірі 9 438,45 грн. суд вважає безпідставно сплаченими.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1,) безпідставно перераховані кошти у розмірі 9 438,45грн. (дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень сорок п'ять копійок) в дохід державного бюджету України на реєстраційний рахунок №31119090700023 в управлінні державної казначейської служби України в Богородчанському районі, код ЄДРПОУ 37837821, код платежу 21080500 "Інші надходження".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 31.03.2015 року.