17.03.2015р. м. Київ К/800/49236/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого судді: Мороза В.Ф.
Суддів: Логвиненка А.О.
Донця О.Є
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" звернулося з позовом про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 січня 2013 року
Позов мотивовано тим, що митна декларація для митного оформлення товару була подана з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом, а тому коригування митної вартості товарів відповідачем протиправне.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, позов залишено без задоволення.
Рішення судів мотивовано тим, що позивачем не надано належних документів на підтвердження заявленої митної вартості, та у відповідача не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем.
У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Компанією «WEIFANG ENSIGN INDUSTRY CO., LTD» (Китай) - Продавець і ПП «Акрілат-Хімконтракт» - Покупець укладено контракт № LIQ120928B від 28 вересня 2012 року та додаток №04 від 10 листопада 2012 року, згідно з якими Продавець зобов'язується поставити і продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити лимонну кислоту (моногідрат) у кількості 100 тонн за ціною 815,00 дол. США/тн.
На підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений контрактом товар.
Згідно декларації митної вартості №100250000/2013/043772 від 11.01.2013 р. митна вартість товару заявлена позивачем до митного оформлення відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за першим методом (за ціною договору) і склала - 651 429,50 грн.
Відповідачем у зв'язку з сумнівами у правильності визначення митної вартості товару у відповідній графі декларації було здійснено відмітку про витребування від декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої вартості товару, а саме : банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (платіжні доручення щодо оплати за товар містять інформацію щодо сум перерахованих коштів контрагенту згідно зовнішньоекономічного договору, а також містять реквізити згідно яких документів та за яку партію товару проводиться оплата); страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (страховий поліс містить реквізити рахунку, згідно якого здійснюється зовнішньоекономічна операція, а також страхування вантажу здійснюється в розмірі 10 % від суми рахунку, що дає змогу перевірити числові значення митної вартості товарів, що декларуються).
В зв'язку з ненаданням Товариством витребуваних документів, Митницею 11 січня 2013 року, по закінченню процедури консультацій, прийнято картку відмови в митному оформленні товару та рішення про коригування митної вартості товару і визначено вартість за резервним методом.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним кодексом України, що набув чинності з 1.06.2012р.
Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України, проте позивачем вимоги митниці щодо надання додаткових документів виконано не було.
Відповідно до ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів обумовлено ст. 55 МК України.
Аналіз наведених норм, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012р. N598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
З матеріалів справи вбачається, що, враховуючи отриману інформацію про те, що митна вартість того ж товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, у Митниці були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин, митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.
Товариством витребувані відповідачем належні документи надано не було, що дало підстави, після проведення консультацій, для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений ст.ст. 57, 64 МК України. При цьому, Митниця обґрунтувала та довела неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтею 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" - відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О.Логвиненко
О.Є Донець