83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.08.09 р. Справа № 44/229
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К.», м.Донецьк» (представник Марченко К.Ю., довіреність від 06.05.09 року) до товариства з обмеженою відповідальністю «Печатний двір» (директор Качановський С.А., паспорт ВК 279992), про стягнення заборгованості по орендній платі та надані експлуатаційні послуги у загальному розмірі 349'721,27 грн.,
Акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «А.В.К.», м.Донецьк» (далі - Орендодавець) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Печатний двір» (далі - Орендар) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 49'621,79 грн. та плати за надані комунальні послуги 109'498,72 грн. за договором суборенди об'єкта нерухомості № 588 від 01.09.08 року (далі - Договір 1), а також заборгованості по орендній платі 190'600,76 за договором суборенди виробничого обладнання № 590 від 01.09.08 року (далі - Договір 2). Позовні вимоги Орендодавця ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договорів 1 та 2 у частині обов'язку вчасно сплачувати орендну плату та відшкодовувати послуги з комунального обслуговування орендованої нерухомості.
Представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача усно визнав заборгованість по Договору 1, заперечивши проти стягнення боргу по Договору 2, зазначивши, що з 01.01.09 року сума суборендної плати за цим правочином була безпідставно завищена у три рази.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що суд має задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Оцінивши Договори 1 і 2, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами Договір 1 за своїм змістом та своєю правовою природою є складним договором, який вміщує в собі елементи договорів надання послуг та договорів майнового найму (суборенди) нерухомого майна, і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786, 901-907 ЦК України, а Договір 2 є правочином суборенди виробничого устаткування та обладнання.
Таким чином, в силу статей 758 та 901 ЦК України, а також розділів 1-3 Договорів 1 і 2, Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування виробниче устаткування та нерухоме майно - виробничий цех в будівлі 40а по вулиці Старицького в місті Донецьку (далі - Приміщення), із зобов'язанням відповідача оплачувати послуги з обслуговування предмету суборенди (комунальні послуги), які надаються Орендодавцем.
Строк дії Договорів визначений пунктами 4.1 цих правочинів - з моменту підписання актів приймання-передачі до 31.07.11 року. Відповідні акти приймання-передачі сторони підписали 01.09.08 року.
Згідно розділу 5 Договорів 1 і 2. а також додатків № 1 до Договір 1 та 2, розмір щомісячної суборендної плати за нерухомість визначається на рівні 5'227,20 грн. на місяць з подальшим збільшенням за індексом інфляції, за устаткування - 10'632,16 грн., причому означена орендна плата, вноситься щомісяця, не пізніше 20-го числа поточного місяця, а комунальні послуги оплачуються згідно рахунків, у строки, передбачені для оплати суборендної плати.
Згодом, з 31.12.08 року сторони збільшили розмір суборендної плати за нерухомість та устаткування до 6'145,95 грн. та 28'876,78 грн. на місяць відповідно.
Заперечення відповідача проти підвищення суборендної плати за Договором 2 - не беруться судом до уваги в силу презумпції правомірності правочину, визначеної статтею 204 ЦК України, оскільки збільшення плати за користування устаткуванням прямо передбачене умовами додаткової угоди до Договору 2 від 31.12.08 року, яку підписано сторонами та скріплено печатками.
Згідно розрахунків позивача, доданих до позовної заяви, розмір заборгованості Орендаря за Договором в частині суборендної плати за Договором 1 становить 49'621,79 грн., за Договором 2 - 190'600,76 грн. та відшкодування плати за обслуговування станом складає 109'498,72 грн. (за період з жовтня 2008 року до червня 2009 року включно). Розмір боргу жодним чином відповідачем не спростований.
Жодних доказів щодо незгоди відповідача з належністю виконання позивачем власних зобов'язань за Договорами, або доказів повної оплати суми боргу - суду не надано. В порядку частини 1 статті 530 ЦК України та умов Договорів 1 і 2, право грошової вимоги на загальну суму 349'721,27 грн. виникло у позивача 21.06.09 року, наразі суми платежів, з яких складається загальний борг, мали бути сплачені щомісяця, не пізніше 20 числа.
Таким чином, грошове зобов'язання Орендаря перед позивачем зі сплати 349'721,27 грн. на момент подання позову - виконане не було, на порушення норм статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів найму (оренди) та послуг. Судові витрати в порядку статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
За правилами пункту А частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, позивача мав сплатити державного мита по вимогах щодо стягнення боргу 3'497,21 грн. Загальна сума державного мита, яке сплатив Орендодавець у справі № 44/229, становить 3'940 грн., тобто позивачем сплачено на 442,79 грн. державного мита більше, ніж вимагає закон, що тягне за собою повернення вказаної суми.
На підставі ст.ст.16, 525-526, 549-550, 759-786, 901-907 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Задовольнити позов акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К.», м.Донецьк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Печатний двір» про стягнення заборгованості по орендній платі та надані експлуатаційні послуги у загальному розмірі 349'721,27 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Печатний двір» на користь акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К.», м.Донецьк» борг у розмірі 349'721,27 грн., а також відшкодування сплаченого державного мита 3'497,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 315 грн.
Відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайво сплачене державне мито у сумі 442,79 грн., перераховане акціонерним товариством «Кондитерська фабрика «А.В.К.», м.Донецьк» згідно платіжного доручення № 7321 від 15.07.09 року, підлягає поверненню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу;
3 -господарському суду Донецької області