06.08.2009 Справа № 12/63
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС -ЛТД”, с. Іванковичі Васильківського району Київської області
до відповідача приватного підприємства „Конвалія -Медікал”, м. Ужгород
про стягнення суми 53 590,48 грн. -основного боргу; 7 056,71 грн. -пені; 1 627,14 грн. -3 % річних та 7 491,54 грн. -інфляційних збитків.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача - Тичинін М. В., директор, Гуфчак Й. Г., (представник за довіреністю № 2/1992 від 17.12.2008 року)
Від відповідача -не з'явився (явка на розсуд сторін)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС - ЛТД”, с. Іванковичі Васильківського району Київської області до приватного підприємства „Конвалія -Медікал”, м. Ужгород про стягнення суми 53 590,48 грн. -основного боргу; 7 056,71 грн. -пені; 1 627,14 грн. - 3 % річних та 7 491,54 грн. -інфляційних збитків.
Представникам позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Представники позивача підтримують позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи заявивши, що станом на момент слухання справи борг є непогашеним.
Письмовою заявою (вх. № 5943 від 06.08.2009 року) поданою в судовому засіданні представник позивача повідомив про те, що відповідач уникає будь - якого спілкування з позивачем щодо погашення заборгованості та надав суду гарантійний лист, яким відповідач визнає заборгованість в повному обсязі .
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є правовою перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/63
від 06.08.2009 року
Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.
Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості їх участі в судовому засіданні.
До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні -завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників позивача, суд
Заборгованість відповідача в сумі 53 590,48 грн. -основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору купівлі -продажу № 12169 від 28.01.2008 року, товар (лікарські засоби), підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- видатковими накладними за травень, червень, липень та жовтень 2008 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача (претензія № 33 від 13.05.2009 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/63
від 06.08.2009 року
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка товару (лікарських засобів) (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару (лікарських засобів) є безспірним.
Між тим, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п.п. 6.1 та 6.2 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 7 056,71 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % -річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 1 627,14 грн. -3% річних та 7 491,54 грн. -інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/63
від 06.08.2009 року
цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
В судовому засіданні представники позивача повторно звернули увагу суду щодо розгляду клопотання позовної заяви про вжиття заходів забезпечення позову, просять вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача та заборони відповідачу вчиняти будь -які дії, пов'язані з відчуженням належного йому майна, включаючи і те, яке знаходиться в користуванні чи володінні третіх осіб на розмір присудженої суми.
На переконання позивача, виходячи з майнового характеру позову, а також розміру позовних вимог, тривалості існування боргу, фактичних обставин у справі, уникнення відповідача від добровільного врегулювання спору -невжиття судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Окрім мотивів необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначених в заяві, представники позивача обгрунтовують її правомірність п. 6.3 Роз'яснення ВГСУ від 23.08.1994 року № 02 -5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.
До того ж , наявність правових підстав забезпечують положення ст. ст. 66, 67 ГПК України.
Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Беручи до уваги вищевикладене (у сукупності) наявні обставини, що склались в результаті слухання справи і дослідження матеріалів справи у судовому засіданні, суд вважає за доцільним задоволити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. ст. 2, 23 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 66, 67, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/63
від 06.08.2009 року
1. Позов задоволити повністю.
2. Накласти арешт на грошові кошти приватного підприємства „Конвалія -Медікал” (юридична адреса -м. Ужгород, вул. Мондока, 5; фактична адреса -м. Виноградів, пл. Миру, 6; р/р 26001000008213 ВАТ „Електронбанк” м. Львів, МФО 325213; код ЄДРПОУ 32858056).
3. Стягнути з приватного підприємства „Конвалія -Медікал” (м. Ужгород, вул. Мондока, 5; код 32858056) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС -ЛТД” (с. Іванковичі Васильківського району Київської області, вул. Шевченка, 4; код 19351156) суму 53 590,48 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто грн. 48 коп.) -основного боргу; 7 056,71 (сім тисяч п'ятдесят шість грн. 71 коп.) -пені; 1 627,14 грн. (одну тисячу шістсот двадцять сім грн. 14 коп.) -3 % річних; 7 491,54 (сім тисяч чотириста дев'яносто одну грн. 54 коп.) -інфляційних збитків та 698 (шістсот дев'яносто вісім грн.) -у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. Заборонити приватному підприємству „Конвалія -Медікал” вчиняти будь -які дії направлені на відчуження належного йому в межах присудженої суми 69 765,87 грн. та судових витрат в сумі 816 грн.
5. Попередити відповідача та інших причетних осіб про відповідальність за дії направлені на порушення вимог цього рішення.
6. Дія заходів до забезпечення позову визначених в п. п. 2, 4 скасовується стягненням (погашенням) присудженої суми.
Рішення підлягає обов'язковому виконанню згідно ст.ст. 2, 3, 6, 9 Закону України „Про виконавче провадження”.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.