м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
06.08.2009 року Справа № 15/142
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Єжової С.С.
Суддів: Баннової Т.М.
Парамонової Т.Ф.
секретар
судового засідання Антонова І.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача: Скнаріна Н.М., довіреність №1505/10
від 31.12.08, головний фахівець-юрист
Управління економіки та власності
виконавчого комітету Краснодонської
міської ради;
від відповідача: Грибанова Ю.П., довіреність №б/н
від 01.01.09, представник за довіреністю
Приватного підприємства „Ремікс”;
від третьої особи: Грибанова Ю.П., довіреність №1
від 08.01.09, представник за довіреністю
ТОВ „Комбінат побутового обслуговування”;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Управління економіки та власності
виконавчого комітету Краснодонської
міської ради, м.Краснодон Луганської
області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 03.07.09
по справі №15/142 (суддя -Пономаренко Є.Ю.)
за позовом: Управління економіки та власності
виконавчого комітету Краснодонської
міської ради, м.Краснодон Луганської
області
до відповідача: Приватного підприємства „Ремікс”,
м.Краснодон Луганської області
3-я особа, що не заявляє
самостійних вимог на
предмет спору на
стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю
„Комбінат побутового обслуговування”,
м.Краснодон Луганської області
про стягнення 9 207 грн. 20 коп.
Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м.Краснодон Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства „Ремікс”, м.Краснодон Луганської області про стягнення боргу у сумі 9207 грн. 20 коп. (плата за землю) відповідно до п.5.10 договору оренди комунального майна №б/н від 02.01.03.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.05.09 у справі №15/142 залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю „Комбінат побутового обслуговування”, м.Краснодон Луганської області, вул.Артема, 1А.
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.07.09 у справі №15/142 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 03.07.09 у справі №15/142 Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради звернулось з апеляційною скаргою №1014/20 від 14.07.09, якою просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що позивач поніс реальні витрати і висновок суду, що у відповідача існує переплата по відшкодуванню земельного податку необґрунтований. Відповідач повинен відшкодувати позивачу земельний податок у повному обсязі.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.07.09 у справі №15/142 для розгляду апеляційної скарги Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради на рішення господарського суду Луганської області від 03.07.09 у справі №15/142 призначено судову колегію у складі: Єжової С.С. -судді -головуючого, суддів -Баннової Т.М., Парамонової Т.Ф.
Відповідач та третя особа відзивами на апеляційну скаргу №б/н від 04.08.09 доводи апелянта оспорюють, рішення господарського суду Луганської області від 03.07.09 у справі №15/142 просять залишити без змін.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України визначає право підприємств, установ, організацій на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, до яких віднесено договори та інші правочини.
Як встановлено господарським судом Луганської області на підставі матеріалів справи, між Управлінням економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди комунального майна від 02.01.03.
Об'єкт оренди за даним договором -нежитлове приміщення, площею 1836,1 кв. м., розташоване за адресою: м.Краснодон, пл.Леніна, б.6, готель “Україна”.
Пунктом 5.10 даного договору передбачено обов'язок орендаря відшкодовувати щомісячно орендодавцю земельний податок за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди.
Позивачем розмір заявленого до відшкодування земельного податку розраховано із площі земельної ділянки 2138 кв.м.
Відповідач з посиланням на п.5.10 договору оспорює доводи позивача, мотивуючи тим, що оплата ним здійснювалась із розрахунку податку за 690 кв.м. земельної ділянки, на якій фактично розташовано об'єкт оренди.
Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог враховуючи наступне.
Відповідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Об'єктом оренди за даним договором, на підставі якого заявлено позов, є приміщення площею 1836,1 кв.м.
Загальна площа будівлі, в якій розміщено даний об'єкт оренди, станом на день укладення договору, становила 2263 кв.м., яка складається, окрім об'єкту оренди площею 1836,1 кв.м., ще з нежитлових приміщень: площею 296,5 кв.м., яке знаходиться у користуванні відповідача на підставі іншого договору оренди, що не є підставою даного позову, а також з приміщення площею: 130,4 кв.м., яке належить ТОВ “Комбінат побутового обслуговування” на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №3 від 27.03.08.
В технічному паспорті нежитлової будівлі (готелю) площа об'єкту оренди визначена у розмірі 690 кв.м.
Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Позивач обґрунтовує свої вимоги п.5.10 договору, за редакцією якої відповідач, як орендар, взяв на себе зобов'язання відшкодовувати орендодавцю земельний податок за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди.
Цим пунктом договору не визначено ані розмір грошового зобов'язання орендаря зі сплати земельного податку, ані розмір конкретної земельної ділянки, з якої слід розраховувати та сплачувати податок.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що виходячи із змісту п.5.10 договору, відповідач виконував зобов'язання за договором належним чином.
Крім того, як правильно визначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, позивач документально не підтвердив відповідно до приписів земельного законодавства своє право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди, і не довів таким чином порушення його права або інтересу.
Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 03.07.09 у справі №15/142 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника -Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м.Краснодон Луганської області.
У судовому засіданні за згодою представників сторін та третьої особи оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
1.Апеляційну скаргу Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м.Краснодон Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 03.07.09 у справі №15/142 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 03.07.09 у справі №15/142 -залишити без змін.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С.Єжова
Суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф.Парамонова
Надруковано 6 примірників:
1. до справи
2. до наряду
3. позивачу
4. відповідачу
5. третій особі
6. господарському суду Луганської області
Внесено 10.08.09