Справа: № 826/15341/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
25 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.
Суддів: Борисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі: Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 пред'явив позов до Кабінету Міністрів України, у якому просив «зобов'язати відповідача відмовити п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року №518 «Деякі питання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку на звернення до суду із адміністративним позовом, передбаченого ст. 99 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але така позовна заява може бути залишена без розгляду на тій підставі, що пропущено строк звернення.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 оскаржує п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року №518 «Деякі питання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин».
Вказаний нормативно-правовий акт був опублікований в «Урядовому кур'єрі» №108 від 13.06.2008р. і в «Офіційному віснику України» №42 від 20.06.2008р., ст.1395, а тому саме з дати здійснення першої публікації вважається доведеною до відома громадян, в тому числі й до відома позивача.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_3 міг та повинен був дізнатись про зміст нормативно-правового акту, що визначає обсяг прав, свобод і інтересів позивача, а також процедуру їх реалізації і який, за твердженням позивача, свідчить про наявність підстав для висновку про допущення Кабінетом Міністрів України протиправної бездіяльності, з часу його офіційного оприлюднення, відповідно, з цього часу позивач набув право на оскарження цієї постанови або дій чи бездіяльності відповідних суб'єктів, пов'язаних з прийняттям цього нормативно-правового акта або його застосуванням.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2013 року за №К/9991/81749/12.
Таким чином на підставі наданих позивачем документів, про порушення своїх прав Кабінетом Міністрів України, а саме, про зміст п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року №518 «Деякі питання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин», позивач дізнався (повинен був дізнатися) в червні 2008 року.
При цьому, апеляційна скарга містить посилання на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, а саме: порушення проти позивача кримінальної справи, однак останнім на підтвердження своїх слів не надано жодних належних доказів.
З огляду на те, що позивачем оскаржується п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 року №518 «Деякі питання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин», а про порушення своїх прав позивач дізнався (повинен був дізнатися) з публікації в «Урядовому кур'єрі» №108 від 13.06.2008р.і в «Офіційному віснику України» №42 від 20.06.2008р., ст.1395, а отже, перебіг строку на оскарження рішення відповідача розпочався саме з червня 2008 року відповідно і сплинув у червні 2009 року, а адміністративний позов направлено до суду позивачем через поштове відділення 01 жовтня 2014 року, тобто, з пропуском строку, встановленого ст.99 КАС України, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення особою відповідних дій.
Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм процесуального права
Керуючись ст. ст. 41, 99, 100, 196, 199, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.Й. Петрик
Судді: Л.П. Борисюк
Я.М Собків
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Собків Я.М.
Борисюк Л.П.