Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"23" березня 2015 р. № 820/278/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення суми ,
Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути в примусовому порядку з Відповідача, ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) вартість матеріального забезпечення у сумі 6669,60 грн., коштів відшкодованих на ОГР у сумі 2697.47 грн. та коштів витрачених на професійне навчання у сумі 3461,55 грн., що разом складає 12 828,62 грн. на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості.
В обґрунтування позову вказано, що у Відповідача, ОСОБА_1 є заборгованість перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості з матеріального забезпечення у сумі 6669,60 грн., коштів відшкодованих на ОГР у сумі 2697,47 грн. та коштів витрачених на професійне навчання у сумі 3461,55 грн., що разом складає 12 828,62 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги необґрунтовані, оскільки нарахування заборгованості Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості позивачу є неправомірним та суперечить чинному законодавству.
Судом встановлено, що 21 листопад 2003 року ОСОБА_1 (Відповідач), вперше, звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Дзержинського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Харківський міський центр зайнятості, де і була зареєстрована як така, що шукає роботу з відкриттям персональної картки за № 200100803112100002.
Вдруге ОСОБА_1 була зареєстрована в Харківському міському центрі зайнятості 04 грудня 2009 року з відкриттям персональної картки № НОМЕР_2.
За заявами Відповідача від 28.11.2003 року та 11.12.2009 року, у яких вона зазначає та засвідчує власним підписом, що не працює як найманий працівник, в тому числі за договором підряду, цивільно - правового характеру, за сумісництвом, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, їй був наданий статус безробітного і, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", призначена виплата допомоги по безробіттю з 28.11.2003 року» по 21.11.2004 року та з 11.12.2009по 20.05.2011 року відповідно.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, Постановою правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 р. № 7 -1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
У разі встановлення центром зайнятості відповідно до п. 6, 7 цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути виплачені кошти.
У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом» за №1258-7 від 13.05.2014 року, в базу EIAC.NET в закладці «Довідник ПОУЄДРС» 01.08.2014 року внесені зміни, що ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП з 20.03.1995 року.
Для підтвердження даного факту спеціалістами Харківського міського центру зайнятості направлений запит до Державної реєстраційної служби юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
09.10.2014 року отриманий Витяг з Єдиного державного реєстру, який підтверджує факт підприємницької діяльності ОСОБА_1, в якому містилась інформація щодо припинення підприємницької діяльності за власним рішенням 30.07.2014 року. 2480060002134005, що вказує Відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 20.03.1995 року.
На підставі виявленого факту на виконання п. 5 вищевказаного Порядку складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 17.10.2014 року за № 282-ФОП.
В ході проведення розслідування страхового випадку з'ясовано., що в заявах на отримання статусу безробітного від 28.11.2003 року та 11.12.2009 року. Відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, тощо.
У зв'язку з цим, Харківським міським центром зайнятості 17.10.2014 року видані накази №1610 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ФОП - ОСОБА_1» у сумі 106.06 грн. за період з 28.11.2003 року по 07.01.2004 року та з 11.12.2009 року по 17.03.2011 року у сумі 6563,54 грн., а також вартості наданих соціальних послуг за період з 21.10.2010 року по 24.12.2010 року - кошти відшкодовані на ОГР - Харківська місцева громадська організація інвалідів «Соціально - реабілітаційний центр незрячих» в сумі 2697, 47 грн. та наказ № 1723 «Про повернення коштів, витрачених на професійне навчання ШБ - ОСОБА_1» у сумі 3461,55 грн. за період з 22.12.2009 року по 06.04,2010 року.
На виконання п.7 Порядку дані накази разом з актом № 282-ФОП від 17.10.2014 року та листами - претензіями № ХМЦЗ-02-27630-22/14 від 20.10.2014 р. та № ХМЦЗ-02-29098-22/14 від 13.11.2014 року направлені Відповідачу з пропозицією повернути кошти протягом 15 днів з дня втримання претензії у добровільному порядку.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом відповідачка була зареєстровано суб'єктом підприємницької діяльності з 20.03.1995 року.
З 24 грудня 2003 року відповідачка була знята з обліку платників податків в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова на підставі її рішення від 29 липня 2003 року, що підтверджується копією довідки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова № 2204/9/28-107 від 24.12.2003 року та копією заяви відповідачки від 29.07.2003 року та від 28.08.2003 року з відміткою про прийняття ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова.
Крім цього факт відсутності відповідачки у базі даних суб'єктів підприємницької діяльності підтверджується також довідкою виконавчого комітету Дзержинського району м.Харкова Харківської області від 17.12.2003 року .
Суд зазначає, що підставою для звернення позивача за стягненням коштів з відповідача є посилання позивача, що відповідачем було приховано факт того вона на час отримання допомоги по безробіттю була суб'єктом підприємницької діяльності, а отже не могла бути зареєстрована як безробітна.
Суд з вище зазначеним твердження позивача не погоджується, оскільки станом на час первинної реєстрації відповідача 21 листопад 2003 року в Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття процедура зняття з обліку суб'єктів підприємницької діяльності була врегульована Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків» зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 р. за N 172/2612 (станом на 21.11.2003 року) (далі Інструкції) , якою було визначено, що п. 1.6. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України. Формування та ведення ДРФО здійснюється органами державної податкової служби.
П. 1.7. вище зазначеної Інструкції визначає, що реєстр фізичних осіб - платників податків суб'єктів підприємницької діяльності (далі - Реєстр фізичних осіб) - це банк даних платників податків, який створюється для забезпечення єдиного податкового обліку платників податків - фізичних осіб в органах державної податкової служби і який є складовою частиною ДРФО.
П. 2.1. Інструкції визначає, що облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.
Положенням п.п. 8.9. Інструкції визначено порядок зняття з обліку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків - юридичних осіб. На фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності поширюється дія пунктів 8.1 - 8.8 цієї Інструкції. Особливістю є лише те, що фізична особа після прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності подає до органу державної податкової служби, у якому вона зареєстрована як платник податків, такі документи:
заяву про зняття з обліку платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 8), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП (додаток 6);
оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою N 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.
Судом встановлено, що вище зазначена процедура відповідачем виконана була повністю.
Згідно абз. 7, 11 п.п. 8.8.4. Інструкції інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб або до Реєстру фізичних осіб, про що в повідомленні за ф. N 11-ОПП посадовою особою підрозділу обліку платників податків робиться запис.
Підрозділи, відповідальні за облік платників податків, по закінченні поточного бюджетного року друкують списки всіх знятих з обліку платників податків і доводять їх до відома та використання в роботі до підрозділів з питань оподаткування, а також виключають знятих з обліку із загальної кількості платників податків.
Виходячи з аналізу вище зазначених положень Інструкції суд приходить до висновку, що станом на 23.11.2003 року обов'язок внесення даних щодо припинення підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців було виключною компетенцією податкового органу.
Щодо посилання відповідача на положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки вищезазначений за кокон згідно розділу VIII прикінцевих положень набирає чинності з 1 липня 2004 року, а відповідачка в цей час вже була на обліку у позивача з 23.11.2003 року та мала довідку виконавчого комітету Дзержинського району м.Харкова Харківської області від 17.12.2003 року, що в базі даних суб'єктів підприємницької діяльності інформація про неї відсутня.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що станом на 2003 рік відповідачка вже не була суб'єктом підприємницької діяльності, а отже висновок позивача щодо приховування відповідачем факту отримання доходу під час знаходження на обліку у відповідача не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду.
Щодо посилання позивача на наявність в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про відповідача, що 30.07.2014 року було припинено її підприємницьку діяльність до зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки як зазначалось судом вище станом на 2003 рік обов'язок щодо ведення ЄДР було покладено виключно на податковий орган, а отже не своєчасне вчинення відповідних дій посадовою особою податкового органу не маже вказувати на факт ведення та приховування відповідачем від позивача факту ведення нею підприємницької діяльності та отримання доходу від неї.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про про стягнення суми - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 березня 2015 року
Суддя Спірідонов М.О.