24 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6825/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: - Яковлєва О.В.,
суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
при секретарі: - Іленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод "Нептун" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод "Нептун" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003572201 від 19 листопада 2014 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року, позов - задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як всі проведені фінансові операції між позивачем та ТОВ «Дартон Білдінг» спрямовані виключно на отримання податкової вигоди, а надані ним докази жодним чином не спростовують висновків податкового органу, що викладені в акті перевірки, та не доводять реальності проведених господарських операцій між ними.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом в період з 13 жовтня 2014 року по 21 жовтня 2014 року, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Одеський завод "Нептун" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ", за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, з урахуванням включення податкових накладних минулих періодів.
За результатом проведеної перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 28 жовтня 2014 року складено акт № 000247/15-52-22-01/34108072/100/5304, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ "Одеський завод "Нептун" занижено податок на додану вартість за липень 2014 року, у сумі 2 451 724 грн.
Порушення ґрунтуються на господарських операціях позивача з ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ", реальність яких, в частині придбання товарів та послуг з проведення поточних ремонтних робіт приміщень, не підтверджено перевіреними первинними бухгалтерськими документами.
За результатами перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 19 листопада 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003572201, яким збільшено ТОВ "Одеський завод "Нептун" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 2 451 724 грн. (за основним платежем) та 1 225 862 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача, так як господарські операції між ним та його контрагентом носять реальний характер.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судовою колегією встановлено, що на формування податкового кредиту у позивача, вплинули його господарські операції з контрагентом ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ", за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2013 року.
Так, між ТОВ "Одеський завод "Нептун" та ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ" укладено наступні договори: договір поставки від 19 грудня 2013 року № 135; договір поставки від 24 грудня 2013 року № 140; договір поставки від 25 грудня 2013 року № 142; договір поставки від 26 лютого 2014 року № 151; договір поставки від 03 березня 2014 року № 154; договір поставки № 172 від 21 липня 2014 року, згідно предмету яких постачальник (ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ") зобов'язується передати покупцю (ТОВ "Одеський завод "Нептун") зазначену у договорі продукцію; договір підряду від 27 листопада 2013 року № 50/7-1113, згідно умов якого підрядник (ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ") зобов'язується виконати поточні ремонтні роботи приміщень замовника (ТОВ "Одеський завод "Нептун"), з використанням власних матеріалів.
На виконання умов вищезазначених договорів судом зібрано наступні докази: податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року; прибуткові та видаткові накладні; акти приймання-передачі виконаних послуг від ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ"; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення, що підтверджують безготівкову оплату отриманих послуг.
За наслідком господарських операцій суми податку на додану вартість внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.
Із зібраних доказів вбачається, що факт отримання товарів та надання послуг підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства та які вказують на товарність проведеної операції, а саме наявність операції, надання послуг та їх оплата, яка узгоджується з метою діяльності товариства.
В даному випадку при проведенні перевірки податковим органом не виявлено будь-яких порушень податкового законодавства, або іншого законодавства з питань оподаткування зі сторони позивача, а фактично встановлено певні порушення з боку контрагента.
Посилання податкового органу на відсутність сертифікатів відповідності, паспортів та інших документів, що підтверджують якісні характеристики придбаних товарів, а як наслідок зроблений висновок про відсутність товарності проведених операцій є безпідставними, так як чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на податковий кредит від наявності у нього сертифікаційних документів.
Фактичною підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит став акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ" від 14 серпня 2014 року № 2444/26-55-22-07/389195590, згідно висновків якого встановлено, що правочини, укладені з контрагентами зазначеного підприємства порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано та з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Колегія вважає, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем, що ґрунтуються на основі акту про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента, є безпідставним, так як фактично перевірки контрагента не проводились, а тому відсутні будь-які об'єктивні факти причинно-наслідкового зв'язку між порушенням контрагентів та позивачем.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ДАРТОН БІЛДІНГ" оскаржено вищезазначений акт податкового органу у судовому порядку. Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, у справі № 806/4065/14, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, визнано протиправним та скасовано акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 2444/26-55-22-07/389195590 від 14 серпня 2014 року.
Колегія вважає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку з ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем, належним чином, підтверджено реальність отримання товарів та послуг за вищевказаними операціями від свого контрагента, то оскаржуване рішення податкового органу є необґрунтованим та підлягають скасуванню.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання ухвали у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.
Повний текст ухвали складено 27 березня 2015 року.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло