17 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом голови правління кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» (далі - Кредитна спілка) до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень,
Кредитна спілка звернулася до суду з позовом до ОДПІ, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2010 року № 0000051700/0 та складені за результатами його оскарження податкові повідомлення-рішення від 18 лютого 2010 року № 0000051700/1, 26 квітня 2010 року № 000005170/2 та 19 травня 2010 року № 0000051700/3 (далі - спірні повідомлення-рішення).
На обґрунтування позову Кредитна спілка зазначила, що 21 січня 2010 року отримала податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 19 січня 2010 року № 0000051700/0, яким на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до неї застосовано фінансові санкції по податку з доходів фізичних осіб в сумі 57 267 грн 97 коп. та штраф у сумі 114 535 грн 94 коп., а всього на суму 171 803 грн 91 коп.
Із вказаними порушеннями позивач не погодився, оскільки вважає, що проценти на додаткові пайові внески членів кредитної спілки, передбачені частиною третьою статті 21 Закону України від 20 грудня 2001 року № 2908-ІІІ «Про кредитні спілки» (далі - Закон № 2908-ІІІ), не підлягали оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб у перевіреному періоді.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 25 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2011 року, адміністративний позов кредитної спілки задовольнив: скасував спірні податкові повідомлення-рішення ОДПІ, постановив стягнути з Державного бюджету України на корить Кредитної спілки судовий збір у сумі 3 грн 40 коп.
Суди встановили, що Кредитна спілка зареєстрована як фінансова установа Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 15 квітня 2004 року.
У період з 7 по 25 грудня 2009 року працівники ОДПІ провели планову виїзну перевірку кредитної спілки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 1 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт від 30 грудня 2009 року № 1108/22-006/26420886 про порушення підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 889-ІV).
Відповідно до цього акта порушення зазначених норм Закону № 889-ІV полягало у тому, що позивач у ІV кварталі 2006 року, у 2007 і 2008 роках та за 9 місяців 2009 року не оподаткував проценти, нараховані пропорційно розміру додаткових пайових внесків членів кредитної спілки, у загальному порядку, вказаному цим Законом, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 Закону № 889-ІV.
На підставі зазначеного акта були видані спірні повідомлення-рішення.
Вищий адміністративний суд України постановою від 15 вересня 2014 року касаційну скаргу ОДПІ задовольнив: скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановив нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із постановою суду касаційної інстанції, голова правління Кредитної спілки звернувся із заявою до Верховного Суду України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9, підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889-ІV.
На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права касаційним судом заявник додав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2013 року, в якій касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку, що підстав для утримання із кредитної спілки «Капітал» податку з доходів фізичних осіб за 2007-2008 роки у Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області не було.
Натомість у справі, що розглядається, касаційний суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що доходи фізичних осіб, сплачені (нараховані) з інших підстав, зокрема нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів), оподатковується податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 Закону № 889-ІV.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9, підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889-IV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Згідно з положенням частини першої статті 1 Закону № 2908кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Відповідно до абзаців першого, третього частини першої статті 21 вказаного Закону кредитна спілка відповідно до свого статуту: приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 2908кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.
Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів) (частина третя статті 21 Закону № 2908
Таким чином, у зазначеній статті чітко розмежовано поняття «проценти, які нараховуються на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки» та «нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року і розподіляються між членами кредитної спілки у вигляді відсотків (процентів)».
Відповідно до положень підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь процентів на банківський депозит (вклад), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).
Згідно з положеннями Закону України від 1 липня 2004 року № 1958-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1958-IV) абзац перший підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889викладено у новій редакції, яка стосовно визначення доходів платника податку робить посилання на пункт 7.2 статті 7 цього Закону, котрий також викладено у новій редакції.
Відповідно до пункту 7.2 статті 7 Закону № 889ставка податку становить 5 процентів від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як, зокрема, процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.
Тобто, положеннями зазначених норм конкретизовано об'єкт оподаткування - процент, нарахований кредитною спілкою на вклад (внесок) до цієї спілки.
Водночас згідно з положеннями Закону № 1958-IV підпункт 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889викладено в такій редакції: «22.1.4. Підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2005 року». В подальшому набрання чинності вказаними нормами Законом України від 21 грудня 2004 року № 2273-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» було відтерміновано до 1 січня 2010 року.
Таким чином, дія підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889не поширюється на підпункт 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 цього Закону.
Згідно з положенням підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889-IV оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.
Отже, доходи фізичних осіб, сплачених (нарахованих) з інших підстав, зокрема у вигляді частки, отриманої з нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною в пункті 7.1 статті 7 Закону № 889
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла правового висновку про те, що доходи членів кредитних спілок у вигляді частки, отриманої з нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, оподатковуються у загальному порядку, встановленому Законом № 889для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2013 року (справи №№ 21-253а13, 21-269а13).
За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, тому у задоволенні заяви голови правління Кредитної спілки слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
У задоволенні заяви голови правління кредитної спілки «Лозівський взаємний кредит» відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців
О.А. Коротких О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко
О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін
О.О. Терлецький