17 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.Г., Коротких О.А., Кривенди О.В. Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_11 до Дністровської митниці Державної митної служби України (далі - Дністровська митниця), Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Південна митниця) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2010 року ОСОБА_11 звернувся до суду із позовом, у якому просив: визнати протиправними дії Дністровської митниці щодо відмови у пропуску належного йому автомобіля «Mercedes Benz G400», 2002 року випуску, шасі НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1 (далі - спірний автомобіль), на територію України з наданням пільг в оподаткуванні; визнати за ним право на ввезення зазначеного автомобіля на територію України на пільгових умовах зі звільненням від оподаткування та зобов'язати Дністровську митницю не перешкоджати ОСОБА_11 у ввезенні цього автомобіля та пропустити його на територію України, а також здійснити митне оформлення зі звільненням від оподаткування при його ввезенні на територію України та видати посвідчення для реєстрації вказаного автомобіля в органах Державної автомобільної інспекції.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 9 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
26 травня 2011 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Дністровської митниці щодо відмови у пропуску спірного автомобіля на територію України з наданням пільг в оподаткуванні, яка міститися у відповіді від 20 вересня
2010 року № 16/01-3893-Х-11; зобов'язав Південну митницю провести позивачу митне оформлення спірного автомобіля як такому, що має право на ввезення зазначеного майна на територію України із застосуванням пільги, встановленої для ввезення транспортного засобу на територію України. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 квітня 2014 року залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Суди встановили, що ОСОБА_11 у 2008 році був прийнятий на консульський облік в Посольстві України в Республіці Молдова. У зв'язку із переїздом на постійне місце проживання до України позивач звернувся до Дністровської митниці із заявою щодо можливості пільгового оформлення його автомобіля на підставі Закону України від
13 вересня 2001 року № 2681-ІІІ «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2681-ІІІ).
Документи, надані для митного оформлення, підтверджують факт перебування транспортного засобу на обліку у Придністровській Молдавській Республіці, але не підтверджують факт перебування спірного транспортного засобу на обліку в Республіці Молдова (країні постійного місця попереднього проживання його власника), який здійснює Головне управління реєстрації транспорту і кваліфікації водійського складу Державного підприємства «REGISTRU» Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова, у зв'язку з чим Дністровська митниця листом від 20 вересня
2010 року № 16/01-3893-Х-11 відмовила ОСОБА_11 у здійсненні пільгового митного оформлення транспортного засобу.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, Південна митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На обґрунтування заяви додала копію постанови Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року (справа № К/9991/12878/12), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове правозастосування.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 грудня 2014 року допустив цю справу до провадження Верховного Суду України виходячи із того, що в доданій до заяви Південної митниці копії судового рішення по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення частини другої статті 8 Закону № 2681-ІІІ у подібних правовідносинах.
У судовому рішенні, наданому на підтвердження неоднакового правозастосування, суд касаційної інстанції виходив із того, що оскільки автомобіль позивача не був зареєстрований в Республіці Молдова, відповідні документи Кримській митниці Державної митної служби України не надані, то вона правомірно відмовила позивачу у здійсненні пільгового митного оформлення автомобіля.
Натомість у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, зазначив, що оскільки позивач володів транспортним засобом більше одного року та автомобіль був зареєстрований з 4 березня 2005 року в країні постійного проживання позивача - Придністровській Молдавській Республіці, а відтак він дотримав передбачені чинним законодавством умови для звільнення від оподаткування транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, а отже, дії Дністровської митниці є неправомірними.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Згідно з частиною другої статті 8 Закону № 2681-III дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вже неодноразово висловлювала свій правовий висновок у спорах цієї категорії. Зокрема, у постановах від 5 березня 2012 року (справи №№ 21-405а11, 21-454а12),
8 травня 2012 року (справа № 21-90а12) та 19 червня 2012 року (справа № 21-80а12) вона зазначила, що факт перебування позивача на консульському обліку в Республіці Молдова зумовлює необхідність (для мети, передбаченої частиною другою статті 8 Закону
№ 2681-III) вимагати на підтвердження факту перебування транспортного засобу на обліку в цій же країні, яка є суб'єктом міжнародних відносин, документи, видані саме її повноважними органами.
У справі, що розглядається, суди встановили, що автомобіль позивача не був зареєстрований в Республіці Молдова, відповідні документи Дністровській митниці надані не були.
За таких обставин Південна митниця правомірно відмовила позивачу у здійсненні пільгового митного оформлення автомобіля, а Вищий адміністративний суд України неправильно застосував норми матеріального права, дійшовши висновку про протиправність дій митного органу.
У зв'язку з наведеним та відповідно до частини другої статті 243 КАС ухвала Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2014 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
Заяву Південної митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді:О.Ф. Волков О.А. КороткихМ.І. ГрицівО.В. Кривенда
В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко
О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін
О.О. Терлецький