Головуючий у 1 інстанції - Чернишов Ю.В.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
25 березня 2015 року справа №243/7596/14-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Копиці С.В., за участі позивача особисто, представника позивача ОСОБА_2, прокурора Сущенка В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2015 року у справі № 243/7596/14-а за позовом ОСОБА_3 до Краснолиманської міжрайонної прокуратури Донецької області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 28.03.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Краснолиманської міжрайонної прокуратури Донецької області, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03.04.2009 року на автодорозі ОСОБА_5 - Слов'янськ сталося ДТП за участі автомобілів ВАЗ-2108 під його керуванням та «Suzuki Swift» під керуванням ОСОБА_6, що належить ОСОБА_4 Обставини ДТП неодноразово перевірялись та приймались відповідні процесуальні рішення, які скасовувались прокурором м. Красний Лиман. 20.09.2013 року слідчим СВ Краснолиманського МВ ГУМВС була винесена постанова про закриття кримінального провадження за відсутності складу злочину передбаченого ст. 286 КК України. Разом з тим під час досудового розслідування було встановлено, що за кермом автомобіля перебувала неповнолітня ОСОБА_6, управління автомобілем якій, без достатніх правових підстав, передала її мати ОСОБА_4, що знаходилась поруч в автомобілі. З приводу притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП адвокат позивача звернувся до Краснолиманського міжрайонного прокурора, на що відповідачем було надано відповідь про те, що матеріали для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не направлялись у зв'язку з відсутністю достатніх підстав.
Позивач просив суд визнати незаконною бездіяльність Краснолиманської міжрайонної прокуратури Донецької області, яка полягає у невжитті заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_4 після закриття кримінального провадження № 12013050420000273 від 13.02.2013 року, матеріали якого містять належні та не спростовані докази передачі нею 03.04.2009 року керування транспортним засобом своїй доньці ОСОБА_6, 1996 р.н.; зобов'язати відповідача направити матеріали кримінального провадження № 12013050420000273 від 13.02.2013 року до Краснолиманського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, для подальшого вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_4.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2015 року у справі № 243/7596/14-а позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно було відхилено докази позивача щодо наявності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_4 Вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору допустив: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норма матеріального та процесуального права.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги і наполягали на її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і підтримав обґрунтування надісланих до суду заперечень на апеляційну скаргу позивача.
ОСОБА_4 на адресу суду надіслала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
За результатами досудового розслідування приймалося декілька процесуальних рішень, які скасовувалися прокурором і досудове слідство поновлювалося. 20 вересня 2013 року постановою слідчого СВ Краснолиманського МВ ГУМВС кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050420000273 від 13 лютого 2013 року, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України. В постанові про закриття кримінального провадження від 20.09.2013 року вказано, що 03.04.2009 року на автодорозі сполученням Добропілля - ОСОБА_5 в районі залізничного переїзду м. Красний Лиман сталося ДТП за участі автомобілів ВАЗ-2108 під керуванням ОСОБА_3 та «Suzuki Swift» під керуванням ОСОБА_4 (а.с. 22-23).
07.03.2014 року адвокатом ОСОБА_3 зроблено адвокатський запит Краснолиманському міжрайонному прокурору Донецької області, в якому поставлені запитання щодо того куди поділися протоколи допиту в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4; на якій правовій підставі матеріали кримінального провадження щодо факту передачі керма неповнолітній ОСОБА_6 її матір'ю ОСОБА_4 не було передано до відділу ДАІ Краснолиманського МВ ГУМВС для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 33-34).
17.03.2014 року Краснолиманским міжрайонним прокурором на вказаний адвокатський запит було надано відповідь, що матеріали кримінального провадження щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не направлялись до відділу ДАІ Краснолиманського МВ ГУМВС у зв'язку з відсутністю достатніх підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності (а.с. 35).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача з огляду на наступне.
Спірним питанням в даній справі є наявність у органів прокуратури обов'язку щодо ініціювання притягнення осіб до адміністративної відповідальності або права на передачу матеріали кримінального провадження для вирішення цього питання.
Статтею 5 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України.
Статтею 30 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.
За нормами Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПУ України) взагалі не передбачено ні прав ні обов'язку прокурора щодо направлення у разі закриття кримінального провадження цих матеріалів до суду для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: зокрема, у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування (ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність у прокурора права нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення передбачено ст. 250 КУпАП. Обставини даного спору не підпадають під диспозицію вищенаведених законодавчих норм.
Частиною 4 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів, досудовим слідством встановлено, що 03.04.2013 року близько 19 год. 30 хв. на автодорозі сполученням Добропілля - ОСОБА_5 в районі залізничного переїзду м. Красний Лиман сталося зіткнення автомобіля «Suzuki Swift» під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля ВАЗ-2108 під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті зіткнення автомобілів водій автомобіля ВАЗ2108 ОСОБА_3 та пасажири ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також пасажир та водій автомобіля «Suzuki Swift» ОСОБА_4, ОСОБА_6 отримали легкі тілесні ушкодження.
Постанова про закриття кримінального провадження від 20.09.2013 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не була оскаржена жодною із зацікавлених осіб і є такою, що набрала чинності (а.с. 22-23 ).
З відповіді прокурора на адвокатський запит від 17.03.2014 року вбачається, що достатніх підстав для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не встановлено.
Тобто, для прийняття постанови про ініціювання притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у відповідача не було жодних підстав, оскільки, відповідно до вищенаведеного, відсутні будь-які посилання на порушення третьою особою будь-яких норм законодавства, які підлягають перевірці або конкретних фактів, які можуть призвести до відповідних порушень.
Отже, проаналізувавши всі обставини справи, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2015 року у справі № 243/7596/14-а за позовом ОСОБА_3 до Краснолиманської міжрайонної прокуратури Донецької області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст постанови складений 30 березня 2015 року.
Головуючий суддя Г.М.Міронова
Судді І.В. Юрко
А.А. Блохін