Справа № 145/2159/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мазурчак А. Г.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
18 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скаргі управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації та Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації, Департаменту соціальної політики вінницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,
у листопаді 2014 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації, Департаменту соціальної політики вінницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2014 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, у яких просили постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість судового рішення та порушення норм матеріального права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, який мав статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 2-ї групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по випробуванні ядерної зброї, підтвердженим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, довідкою МСЕК серії ВІН №010539, посвідченням серії НОМЕР_3.
Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пільги передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 цієї статті надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою або опікуну (під час опікунства).
Відповідно до п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 посвідчення видається дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого - на підставі документів про підтвердження статусу, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або на підставі відповідного посвідчення, а також експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Покійний ОСОБА_3 був особою прирівняною до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки 01 липня 2005 року отримав статус особи, яка постраждала наслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в якій вказано, що громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварії та випробувань у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1 або 2, або 3.
З приводу смерті ОСОБА_3 Центральною експертною комісією МОЗ та МНС України був виданий експертний висновок від 07.07.2014 року №6261 по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, яким встановлено, що захворювання яке призвело до смерті ОСОБА_3 пов'язане з роботами при випробуванні ядерної зброї на полігоні «Нова Земля» у 1973-1974 p.p.
Таким чином, позивач не має права на пільги, визначенні ч. 2 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і їй не може бути видане відповідне посвідчення.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації та Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації задовольнити повністю.
Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г.
Смілянець Е. С.