26 березня 2015 року Справа № 9104/179158/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Сапіги В.П., Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області до приватного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення заборгованості в сумі 3 368,99 грн.,-
Позивач, управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської област, в жовтні 2012 року звернулося в суд з позовом до приватного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року в сумі 3 368,99 грн.
В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не відшкодовано понесених управлінням витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року в сумі 3 368,99 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року в справі №2а/0370/3352/12 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням приватним товариством «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року в справі №2а/0370/3352/12 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на неправомірність призначення пенсій на пільгових умовах та додає, що відповідні справи за його позовом перебувають на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1,2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
При цьому об'єктом оподаткування для вищезазначених платників збору є, окрім іншого, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для платників збору - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, встановлюється статтею 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та складає 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Колишнім працівникам відповідача призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до пункту 6.4 вказаної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пункт 6.8. Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 3 368,99 грн. Однак відповідачем у встановлений строк не відшкодовано такі витрати.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що приватним товариством «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» було подано адміністративні позови про скасування протоколу №258 від 09.12.2010р. про призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії та протоколу № 2116 від 05.06.2007 року про призначення ОСОБА_2 пільгової пенсії, де вже 28.07.2014 року та 06.11.2014 року відповідно Львівським апеляційним адміністративним судом в цих справах прийнято судові рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, які набрали законної сили, тому посилання відповідача на неправомірність призначення пенсії на пільгових умовах колишнім працівникам відповідача є безпідставним.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року в справі №2а/0370/3352/12 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.О. Яворський
Судді В.П. Сапіга
С.П. Нос