Справа № 819/1757/14-a
"24" вересня 2014 р.
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді: Білоус І.О.
при секретарі судового засідання Сень Є. В.
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бойцун І. Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління-житлово комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання незаконною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, -
ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації із адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації в частині неприйняття рішення на її звернення ( клопотання) від 27.06.2014 р. щодо визначення статусу відповідності чинному законодавству відключення від мережі централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 зобов»язати відповідача надати відповідь по суті її звернення 27.06.2014 р., в частині наявності або відсутності порушення законодавства при відключенні від централізованого опалення будинку АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у відповіді на її звернення до відповідача від 27.06.2014 р., всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» не міститься рішення стосовно відповідності чинному законодавству відключення від мережі централізованого теплопостачання будинку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні просила позов задовольнити, наполягаючи на тому що відповідач мав законний обов»язок і можливість прийняти рішення з питання, яке є предметом даного позову.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у його задоволенні відмовити з підстав, зазначених у наданих суду запереченнях. Наголосила, що на момент надання відповіді у відповідача була відсутня можливість прийняти рішення з постановленого позивачем у зверненні питання, внаслідок ненадання Тернопільською міською радою інформації щодо схеми теплопостачання.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.
27.06.2014 р. ОСОБА_1 звернулась до Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації зі скаргою на підставі ст. 28 Закону України «Про звернення громадян» від 2.10.1996 р.393/96-ВР (далі - Закон N 393/96-ВР), в якій у п. 2 прохальної частини просить зобов»язати управління ЖКГ Тернопільської ОДА надати їй відповідь на звернення від 28.04.2014 р. № Н-397, у якій відповідно до Закону України «Про звернення громадян» буде однозначно і аргументовано, із посиланням на нормативні акті визначено рішення Тернопільської ОДА з питання чи було здійснено згідно чинного законодавства чи з його порушенням відключення будинку АДРЕСА_1 від централізованого опалення.
01.08.2014 р. за № 26/1 на вищезазначене звернення їй надано відповідь.
У абз. 1 даної відповіді зазначено, що звернення ОСОБА_1 з питання відключення будинку по АДРЕСА_1 від централізованого опалення розглянуто в межах компетенції.
У абз. 2 цієї відповіді наведено положення ст. 28 Закону N 393/96-ВР.
У абз. 3 відповіді № 26/1 наводиться перелік нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
У абз. 4 цієї відповіді повідомляється про обставини, встановлені рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області при апеляційному розгляді скарг ОСОБА_1 ДТГО «Львівська залізниця» на рішення Тернопільського міськрайоннгого суду Тернопільської області від 26.11.2013 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ДТГО «Львівська залізниця» про стягнення матеріальної та майнової шкоди, а саме, що Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж цент реалізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення встановлює порядок відключення від мережі централізованого опалення для власників будинків або окремих квартир. Також зазначено, що оскільки відключення від мережі централізованого опалення відбулося за заявою власника квартири ОСОБА_4, то саме на нього (або на власника будинку у випадку здійснення відключення за його заявою) покладається відповідальність за дотримання вказаного порядку.
У абз. 5 відповіді повідомлено із посиланням на ст. 55, 124 Конституції України про здійснення правосуддя виключно судами та недопустимість привласнення цих функції іншим органам.
Не погодившись із таким вирішенням питань, поставлених у її скарзі від 27.06.2014 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Законом N 393/96-ВР врегульовано питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Ст. 19 цього ж Закону визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Ч. 1 цієї статті встановлено відповідні обов»язки органу державної влади щодо розгляду заяв чи скарг, а саме: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Зокрема, суд звертає увагу на то, що вищезазначеною нормою встановлюється імперативний обов»язок органу письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Аналізуючи зміст відповіді, наданої ОСОБА_1 відповідачем, з огляду на суть поставленого нею у зверненні питання - наявність, або відсутність порушень вимог чинного законодавства при відключенні будинку АДРЕСА_1 від централізованого опалення, та співставляючи його із зазначеними нормами законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що дана відповідь від 01.08.2014 р. № 26/1 не містить рішення стосовно поставленого позивачем питання, та органом державної влади, а саме, відповідачем по справі не виконано вищезазначений обов»язок, передбачений ч. 1 ст. 19 Закону № 393/96-ВР.
При цьому суд не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність компетенції щодо розгляду даного питання з огляду на те, що ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення, тобто в такому разі звернення, у передбачений законом строк, повинно бути направлено за належністю.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, ай обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо.
В даному випадку відповідач не довів правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах, та допустив бездіяльність щодо неприйняття рішення по зверненню ОСОБА_1 від 27.06.2014 р., в частині наявності або відсутності порушення законодавства при відключенні від централізованого опалення будинку АДРЕСА_1.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача, шляхом зобов»язання відповідача надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 27.06.2014 р., в частині наявності або відсутності порушення законодавства при відключенні від централізованого опалення будинку АДРЕСА_1.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 09.09.2014 р. позивача звільнено від сплати судового збору, суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат вважає за необхідне повернути позивачу сплачену суму судового збору в розмірі 73,08 грн. згідно квитанції № 1 від 01.09.2014 р.
Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 11, 86, 160-163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати незаконною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення по зверненню ОСОБА_1 від 27.06.2014 р., в частині наявності або відсутності порушення законодавства при відключенні від централізованого опалення будинку АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації надати відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 27.06.2014 р., в частині наявності або відсутності порушення законодавства при відключенні від централізованого опалення будинку АДРЕСА_1.
4. Повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 8 копійок) згідно квитанції № 1 від 01.09.2014 року у справі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 29.09.2014 р.
Головуючий суддя Білоус І.О.