ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
23 березня 2015 року № 813/704/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої cудді - Потабенко В.А.
за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,
з участю:
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу,
Державна податкова інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, позивач) звернулася до суду з позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1, відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу на загальну суму 4154,42 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, скерував на адресу суду клопотання від 10.03.2015 року за вх. № 7376, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не подав. На адресу суду повернувся конверт з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання", однак, зважаючи на те, що конверт з судовою кореспонденцією скеровувався на адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: АДРЕСА_1, суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), повідомлений про час та місце проведення судового засідання і справу можливо розглядати у відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
ФО-П ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Заборгованість ФО-П ОСОБА_1 перед бюджетом складається із сум податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб.
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі:
- податкової декларації від 10.02.2014 року на суму 875,00 грн.;
- податкової декларації від 12.05.2014 року на суму 3660,00 грн.
Як вбачається з довідки ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, згідно даних інтегрованих карток та відомостей про сплату, станом на 30.12.2014 року у відповідача обліковується заборгованість на загальну суму 4154,42 грн.
На підтвердження права звернення до суду про стягнення з відповідача даного боргу, позивачем долучено копію корінця податкової вимоги форми "Ю" № 940-25 від 08.04.2014 року, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 07.04.2014 року становить 494,42 грн.
Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги або сплати податкового боргу в матеріалах справи не міститься.
При вирішенні даної адміністративної справи суд керувався наступним.
Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особа (резиденти та нерезиденти України), юридичні особи (резиденти та нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування і на яких покладено обов'язок зі сплати податків і зборів.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. 293.2 ст. 293 ПК України визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п. 59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 ПК України.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про наявність боргу від 31.12.2014 року № 1151/8/13-50-20-0041/49, сума податкового боргу перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб становить 4154,42 грн.
На даний час ця сума є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.
Враховуючи все вищенаведене, а також п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає позовні вимоги ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,-
позов задовольнити повністю.
Стягнути з банківських рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), МФО 325213, ПАТ "ВіЕс Банк", № 26056000001027; МФО 325213, ПАТ "ВіЕс Банк", № 26004000009338, до бюджету податковий борг в сумі 4154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) гривні 42 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 30.03.2015 року.
Суддя Потабенко В.А.