12 січня 2015 року 810/6254/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача в особі відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури від 12.06.2014 № 04-09/70 у погодженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1135 га із земель, призначених для індивідуального садівництва, на землі комерційного використання в адміністративних межах Терезинської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1, зобов'язати відповідача погодити даний проект.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно відмовлено у погодженні проекту землеустрою, оскільки він відповідає вимогам закону, а вказана земельна ділянка не входить до адміністративних меж м. Біла Церква.
Сторони, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались.
Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.
Відповідачем надано суду лист, в якому повідомлено, що гр. ОСОБА_1 відмовлено у погодженні проекту землеустрою, оскільки в ході його розгляду встановлено, що згідно генерального плану м. Біла Церква вказане земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній проектної автодороги.
На підставі ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1135 га з кадастровим номером НОМЕР_1, цільове призначення - для індивідуального садівництва, розташована в межах Терезинської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Гр. ОСОБА_1 звернувся до відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації з метою погодження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для ведення індивідуального садівництва на землі комерційного призначення в адміністративних межах Терезинської селищної ради.
Для визначення параметрів можливої забудови відповідачем прийнято розпорядження від 17.02.2014 № 80 «Про розробку детального плану території для розміщення індивідуального садового будинку та магазину в адміністративних межах Терезинської селищної ради» (а.с. 41).
За наслідками розгляду даного питання відділ містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації прийняв рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою, оформлене листом від 12.06.2014 №04-09/70 (а.с. 50).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що виконавчу владу в областях, районах здійснюють обласні, районні державні адміністрації
Повноваження місцевих державних адміністрації в галузі земельних відносин зазначені статтею 17 ЗК України.
Так, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;
в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;
г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;
ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом;
д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;
е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;
є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;
ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Зі змісту ст. 20 ЗК України слідує, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:
- щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;
- щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, визначеному ст. 186-1 ЗК України.
Так згідно ч.ч. 1, 2, 6 даної статті проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Зі змісту листа відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації від 12.06.2014 № 04-09/70 (а.с. 50) слідує, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою є те, що на вказаній позивачем території генеральним планом м. Біла Церква передбачено будівництво автодороги, а оскільки детальний план території відсутній, відділ не має можливості визначити відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки містобудівній документації.
Так, з посиланням на ч. 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою визначено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється, відділ архітектури відмовив позивачу у погодженні проекту.
Проте суд вважає такий висновок відповідача необґрунтованим та протиправним у зв'язку з наступним.
Дійсно, зі змісту листа управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 08.04.2014 № 15/263 (а.с. 47 - 48) слідує, що земельні ділянки, у т.ч. належні позивачу, розміщені у межах червоних ліній будівництва ділянки «Окружної автодороги».
На будівництво даної ділянки автодороги у 2000 році існує проект, який розроблювався згідно генерального плану м. Біла Церква.
Також у даному листі вказано, що рішенням Терезинської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 11.10.2006 «Про зміну меж селища Терезине» земельні ділянки загальною площею 24,5 га, у т.ч. ділянка, погоджена для будівництва «Окружної автодороги», погоджені для передачі до меж м. Біла Церква. Рішенням третьої сесії п'ятого скликання Білоцерківської районної ради Білоцерківського району від 30.10.2006 погоджено зміну меж сіл району, у т.ч. селища Терезине.
Проте, вказані обставини спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, згідно листа Служби автомобільних доріг у Київській області від 05.05.2014 №080о/1246 (а.с. 46) повідомлено, що ділянка реконструкції не входить до мережі автомобільних доріг загального користування і не знаходиться на балансі даного органу, поточними та перспективними планами робіт і фінансування Службі не передбачена участь у проектуванні та будівництві вказаної дороги.
Крім того, у зв'язку з відсутністю проектного рішення Служба не має можливості надати червоні лінії даної автодороги.
Зі змісту листа Відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 25.11.2014 №167/04-08 слідує, що використання земельних ділянок в адміністративних межах Терезинської селищної ради, які належать гр. ОСОБА_1, у т.ч. земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, схемою планування території Білоцерківського району під забудову не передбачається.
Також згідно листа Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області від 26.12.2014 № 06-15/6805 земельна ділянка площею 0,1135 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка належить гр. ОСОБА_1 згідно витягу з Державного реєстру права власності (індексний витяг 5108926 від 19.06.2013) знаходиться в межах Терезинської селищної ради Білоцерківського району за межами населеного пункту. Крім того вказано, що дана земельна ділянка не відноситься до земель м. Біла Церква.
За своїм змістом вказаний лист узгоджується з інформацією, викладеною в листі Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області від 07.10.2013 №06-15/6659 (а.с. 28), в якому додатково вказано, що згідно державної статистичної звітності (форми 6-зем) станом на 01.10.2013 за позивачем рахується земельна ділянка загальною площею 0,1135 га ріллі для індивідуального садівництва в межах Терезинської селищної ради.
Отже, обставини, на які посилається відповідач на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного рішення, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частин 1 та 2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірності оскаржуваного рішення, відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Оскільки позивач з клопотанням про відшкодування судових витрат не звертався, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.
Керуючись ст. ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області в особі відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури від 12.06.2014 № 04-09/70 гр. ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1135 га із земель призначених для індивідуального садівництва в землі комерційного використання в адміністративних межах Терезинської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1.
Зобов'язати Білоцерківську районну державну адміністрацію Київської області повторно розглянути питання щодо погодження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1135 га із земель призначених для індивідуального садівництва в землі комерційного використання в адміністративних межах Терезинської сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.