Кіровоградської області
26 березня 2015 рокуСправа № 912/4202/14
Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: Поліщук Г.Б. - головуючий суддя, судді - Колодій С.Б. та Шевчук О.Б., розглянув матеріали справи №912/4202/14 від 21.11.2014
за позовом: державного підприємства "Укрриба", 04050, м.Київ, вул.Тургенєвська, 82-а
до відповідачів: 1. Онуфріївської районної державної адміністрації, 28100, Кіровоградська область, смт. Онуфріївка, вул. 50 років Жовтня, 11,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп", 28120, Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Успенка, вул. Леніна, 84,
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Станція "Придніпровська", Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка, вул. Леніна,
про визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивача - Моцун О.П., довіреність № 11-13/121 від 10.12.2014;
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - Чельник К.В., довіреність № б/н від 05.12.2014;
від третьої особи - Моцун О.П., довіреність № б/н від 10.12.2014.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Державне підприємство "Укрриба" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом, який містить вимоги наступного змісту:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 903,4068 га, укладений від 26.06.2012 Онуфріївською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп";
- зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні гідротехнічною спорудою - н/б лиману ТРГ в с.Успенка Онуфріївського району площею 76,1 га та заборонити ТОВ "Успенський рибгосп" здійснювати рибогосподарську діяльність на земельній ділянці кадастровий номер 3524687700:02:000:7529 з використанням для такої діяльності нерухомого майна - гідротехнічної споруди н/б лиману ТРГ площею 76,1 га.
Позов мотивований тим, що згідно наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано ряд гідротехнічних споруд та інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, утворених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у додатку до цього наказу та зобов'язано Регіональні відділення ФДМУ забезпечити передачу на баланс позивача зазначене майно.
За посиланням позивача, на виконання зазначеного наказу згідно акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які під час приватизації не увійшли до статутного фонду господарського товариства ВАТ "Станція Придніпровська" від 08.08.2003 на баланс ДП "Укрриба" було передано недобудоване будівництво лиману товарного рибного господарства в с.Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області.
Зазначена гідроспоруда прийнята до експлуатації як пусковий комплекс водоймища - лиману по проекту лиманне ТРГ біля с.Успенка згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 17.01.2000.
На думку позивача, передача в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться належне йому на праві повного господарського відання нерухоме майно, порушує його права та інтереси.
Відповідачем-1 29.01.2015 на адресу суду надіслано заперечення на позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі, у яких наведено клопотання про розгляд даної справи без участі представника Онуфріївської районної державної адміністрації.
Відповідачем-2 подані пояснення стосовно поданого позову, у яких заперечує позов та зазначає про те, що земельна ділянка водного фонду надана йому в оренду правомірно, що підтверджено, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 у справі №К/9991/44728/12, якою встановлено, що конкурс щодо надання в оренду земельних ділянок водного фонду на території Успенської сільської ради проводився правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім того, відповідач-2 у поданих поясненнях посилається на чинність розпорядження Онуфріївської районної державної адміністрації №593-р від 21.05.2012, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду та передано відповідачу-2 в оренду на 10 років земельну ділянку водного фонду 903,4 га.
В частині позовних вимог про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні гідротехнічною спорудою, відповідач-2 зазначає про те, що жодних доказів здійснення незаконного використання відповідачами гідротехнічної споруди позивачем не надано.
Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська у поданих до суду поясненнях вважає позовні вимоги ДП "Укрриба" законними та обґрунтованими.
13.01.2015 позивачем подано до суду клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
- чи знаходиться пусковий комплекс водоймища лиману по проекту Лиманне ТРГ на земельній ділянці водного фонду в с.Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524687700:02:000:7529, переданої за договором оренди земельної ділянки водного фонду ТОВ "Успенський рибгосп"?
- чи є можливим переміщення комплексу гідроспоруд лиману ТРГ в с.Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області без їх знецінення та зміни їх призначення?
Проведення судової експертизи запропоновано доручити державному підприємству "Проектна контора об'єднання "Укррибгосп".
Відповідач-1 щодо проведення судової експертизи не заперечив.
Відповідачем-2 надано пояснення щодо клопотання про проведення судової експертизи, згідно яких повідомлено, що в цілому відповідач-2 не заперечує щодо призначення та проведення судової будівельно-технічної експертизи, але враховуючи, що проводити експертизу повинна установа, яка має право на здійснення судових експертиз та зарекомендувала себе як надійне та професійне підприємство. Наприклад, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України. Крім того, відповідачем-2 додатково запропоновано власні питання.
Згодом, позивачем уточнено клопотання в частині визначення експертної установи, а саме позивач просить доручити проведення судової будівельно-технічної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та залучити до проведення експертизи спеціаліста інституту Державного агентства рибного господарства "Укррибпроект".
В судовому засіданні 26.03.2015 представник відповідача-2 усно повідомив господарському суду, що позиція відповідача-2 щодо можливості проведення експертизи змінилась та наразі відповідач-2 заперечує необхідність її проведення.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався з різних підстав.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши присутніх в судових засіданнях представників позивача, відповідача-2 та третьої особи, господарський суд встановив наступні обставини.
26.06.2012 між Онуфріївською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду (надалі - договір оренди). За умовами даного договору Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.
В оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 903,4068 га, в тому числі: під водним дзеркалом: 812,2068 га, гідротехнічними спорудами 76,1 га, вкритих лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю 15,1 га із земель водного фонду, які перебувають у землях запасу Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3524687700:02:0007529 (п. 2 договору оренди).
Згідно п. 3 договору, на земельній ділянці міститься об'єкт нерухомого майна: гідротехнічні споруди площею 76,1000 га.
В оренду передається лише земельна ділянка (п. 4 договору оренди).
Договір укладено на 10 років, починаючи з дня державної реєстрації договору (п. 8 договору оренди).
Як вбачається з п. 14 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для розведення товарної риби.
Договір підписаний сторонами, скріплений печатками сторін; зареєстрований у відділі Держкомзему у Онуфріївському району Кіровоградської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 09.07.2012 за №352460004001167.
Земельна ділянка, що є предметом договору оренди, передана орендарю за актом приймання-передачі від 09.07.2012.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 93 Земельного кодексу України - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.
б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами
в ) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведені для них
г) береговими смугами водних шляхів
Частиною 4 ст. 59 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 152 Земельного кодексу України встановлює способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, серед яких пунктом в) визначено визнання угоди недійсною.
У відповідності з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину згідно статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Тобто вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, виходячи із наведених норм закону, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір оренди землі від 26.06.2012 р., не будучи стороною такого договору, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний договір порушує (зачіпає) права та законні інтереси позивача.
Позивач вважає, що укладеним між відповідачами 26.06.2012 договором оренди землі порушено його право господарського відання гідротехнічними спорудами.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про аквакультуру" від 18.09.2012 гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Стаття 181 Цивільного кодексу України відносить до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, метою державної реєстрації є не підтвердження (реєстрація) власне суб'єктивного права, а реєстрація фактів, з якими пов'язуються виникнення, перехід або припинення речових прав.
Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено підстави (під ними розуміються правовстановлюючі документи) для проведення державної реєстрації прав. Такими, зокрема, є: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно.
Позивачем у поясненнях від 29.01.2015 підтверджено, що право власності на гідротехнічні споруди не реєструвалось в органах державної влади.
Позивачем також не надано належних та допустимих доказів оформлення права користування земельною ділянкою під гідротехнічною спорудою, або, хоча б звернення до відповідних державних органів з метою оформлення такого права. Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка водного фонду в с.Успенка Онуфріївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524687700:02:000:7529 в оренді у державного підприємства "Укрриба" не перебувала. Зазначена ділянка перебувала в оренді ТОВ "Станція Придніпровська", яка використовувала гідроспоруди за договором, зокрема, зараз вони перебувають в користуванні ТОВ "Станція Придніпровська" за договором простого товариства.
Користуючись земельною ділянкою водного фонду, на якій розташовані гідротехнічні споруди, позивач повинен був укласти з райдержадміністрацією договір оренди на землю водного фонду. Однак, відповідний договір в матеріалах справи відсутній.
На момент укладення спірного договору земельна ділянка водного фонду перебувала в запасі, що підтверджується довідкою форми 6-зем (т. І а.с. 145).
За поясненнями позивача, гідротехнічна споруда, що перебуває в нього на балансі, є земляною дамбою.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливість експлуатувати та використовувати за цільовим призначенням гідротехнічні споруди.
Таким чином, господарським судом встановлено відсутність порушеного права господарського відання позивача щодо гідротехнічних споруд.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. При цьому, згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши подані сторонами докази, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено повідомлені у позові обставини щодо порушення його прав та/або законних інтересів внаслідок укладання між Онуфріївською РДА та ТОВ "Успенський рибгосп" договору оренди земельної ділянки водного фонду від 26.06.2012.
Оскільки необхідною умовою для визнання недійсним договору, стороною якого позивач не являється, є наявність факту порушення таким договором прав та/або інтересів позивача, відсутність такого порушення є підставою для прийняття рішення про відмову в позові.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013 у справі №К/9991/44728/12 залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2011, якою відмовлено у задоволенні позову Ковальова С.В. про визнання неправомірними дій Онуфріївської РДА зі створення конкурсної комісії з проведення земельних торгів та з проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки водного фонду на території Успенської сільської ради загальною площею 903,3га, в тому числі водного дзеркала 812,2 га.
Крім того, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 №1170/2а-4262/12 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Станція Придніпровська" до Онуфріївської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 23.02.2012 №258-р та від 21.05.2012 №593-р.
Таким чином, розпорядження, які слугували підставою для укладення оспорюваного договору оренди землі в судовому порядку не скасовані. Спірний договір оренди укладено на підставі правомірного розпорядження Онуфріївської РДА від 21.05.2012 №593-р.
Враховуючи наведені вище обставини, встановлені господарським судом, не підлягає задоволенню також і позовна вимога щодо зобов'язання відповідачів усунути перешкоди в користуванні гідротехнічною спорудою та заборони ТОВ "Успенський рибгосп" здійснювати рибогосподарську діяльність на спірній земельній ділянці.
Крім того, зважаючи на вищенаведене господарський суд не вбачає підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.
Окрім того, запропоновані в клопотанні позивача питання для роз'яснення експертові не відповідають головним завданням будівельно-технічної експертизи, що визначені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5.
З огляду на викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача від 25.12.2012 р. про призначення експертизи.
Витрати по сплаті судового збору у справі у відповідності до приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повне рішення складено 30.03.2015.
Головуючий суддя Г.Б. Поліщук
Суддя С.Б. Колодій
Суддя О.Б. Шевчук