Справа: № 826/15663/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
24 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною податкової консультації, зобов'язання вчинити дії,-
ПАТ «Київобленерго» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною податкової консультації від 11.09.2014 року № 3237/6/99-99-19-02-02-15 щодо коригування податкового доходу та податкових зобов'язань при поверненні авансу та зобов'язання відповідача надати нову консультацію з урахуванням висновків суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №10/570/1511 від 25.03.2014 року звернувся до в.о. міністра доходів і зборів України Левицького В.С. про надання податкової консультації щодо коригування податкових зобов'язань та податкового доходу при поверненні авансу згідно норм Податкового кодексу України.
У вказаному листі позивач просив надати відповідь на наступні запитання:
- Чи є правомірним коригування податкового доходу у випадку повернення авансу, отриманого більше, ніж 1095 днів за Договором, за яким строк позовної давності не сплив?
- Чи є правомірним коригування податкового зобов'язання у випадку повернення авансу, отриманого більше, ніж 1095 днів за Договором, за яким строк позовної давності не сплив та за умови відсутності реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних та коригування податкового кредиту Покупцем? (а.с. №№ 17, 18)
Листом від 11.09.2014 року № 3237/6/99-99-19-02-02-15 розглянуто звернення позивача та надано податкову консультацію щодо практичного застосування норм податкового законодавства. (а.с. №№ 19-21)
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.
Чинним, на час виникнення спірних правовідносин, законодавством передбачено визнання судом податкової консультації недійсною в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Звернення позивача до контролюючого органу ґрунтувалось на отриманні консультації щодо коригування податкового доходу і податкового зобов'язання у випадку повернення авансу, отриманого більше ніж за 1095 днів за договором, за яким строк позовної давності ще не сплив, та за умови відсутності реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних та коригування податкового кредиту покупцем.
Так, між позивачем (Власник) та ТОВ «Європоліс Проперті Холдінг» (Замовник) укладено Договір № К-00-08-0021 від 19.06.2008 року про приєднання до електричних мереж Власника.
За умовами цього Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання.
Згідно п. 3.1 Договору орієнтовний розмір вартості приєднання, який був визначений Власником при підписанні Договору, становив 12 089 863,00 грн.
На підставі п. 3.2 зазначеного Договору Замовником внесено передоплату в сумі 2 176 175,34 грн. згідно платіжних доручень №127, № 128 від 12.09.2008 року.
Однак, сторони за Договором уклали Угоду від 21.10.2013 року про припинення дії договору про приєднання до електричних мереж № К-00-08-0021 від 19.06.2008 року, якою дійшли згоди повернути грошові кошти, сплачені Замовником в розмірі 2 176 175,34 грн.
Пунктом 7.1 Договору встановлено, що Замовник має виконати свої зобов'язання по Договору, протягом строку дії технічних умов, а саме до 19.06.2010 р. Згідно з п. 7.2 Договору невиконання Замовником своїх зобов'язань по Договору в термін до 19.06.2010 року припиняє зобов'язання позивача по Договору.
У передбачений Договором термін Замовник не виконав своїх зобов'язань по договору.
Замовник листом від 08.05.2012 року звернувся до позивача з вимогою повернути сплачені ним грошові кошти в сумі 2 176 175,34 грн. за послуги приєднання у зв'язку з відкладенням реалізації проекту.
Підставою виникнення зобов'язання позивача повернути Замовнику сплачені грошові кошти є вимога ТОВ «Європоліс Проперті Холдінг» від 08.05.2012 року про повернення сплачених грошових коштів в сумі 2 176 175,34 грн.
Позивач перерахував ТОВ «Європоліс Проперті Холдінг» грошові кошти в сумі 2 176 175,34 грн. згідно платіжного доручення № 1095 від 29.10.2013 року. Тобто, з наведеного вбачається, що строк позовної давності за вказаними договірними зобов'язаннями не сплив.
В той же час, як вбачається з листа від 11.09.2014 року, відповідач посилається на те, що заборгованість за зобов'язаннями, що виникли між сторонами, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.
Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно з наданими позивачем матеріалами, враховуючи викладені умови договору, відповідач вказує на те, що платник податку на прибуток підприємств мав право на коригування доходу до перебігу строку позовної давності. По закінченню строку позовної давності платник податку на прибуток підприємств втрачає право на коригування доходів.
Крім того, у випадку закінчення строку позовної давності ПАТ «Київобленерго» втрачає право для коригування податкових зобов'язань з ПДВ, навіть за умови повернення передоплати Замовнику.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 Цивільного кодексу України.
При цьому, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 Цивільного кодексу України).
Аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, є підстави для висновку про те, що у випадку неналежного виконання Замовником зобов'язань за Договором, позовна давність за вимогами про повернення коштів, повернення яких відповідно до умов договору узгоджується сторонами, повинна обчислюватися з моменту повернення.
З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що позивач втратив право на коригування податкових зобов'язань та коригування доходів по закінченню строків позовної давності є необґрунтованим та суперечать нормам законодавства. Податкова консультація, надана відповідачем, суперечить нормам та змісту пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, з огляду на що вона підлягає визнанню недійсною.
Разом з тим, згідно зі ст. 53 Податкового кодексу України, визнання судом податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Таким чином, в частині заявленої вимоги про зобов'язання податкового органу надати позивачу нову податкову консультацію є передчасною та нормами Податкового кодексу та іншими нормативно-правовими актами не передбачено надання платнику податків повторної податкової консультації, а відтак задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги та представника відповідача в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної фіскальної служби України - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 25.03.2015 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.