19.03.2015 р. Справа№ 914/249/15
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ", м. Новий Розділ Львівської області
про стягнення 159 661 грн. 35 коп.
Суддя Морозюк А.Я.
при секретарі Чопко К.М.
Представники сторін:
від позивача: Козак Н.В. - головний юрисконсульт
від відповідача: Гелемей Ю. М. - представник
Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Позов заявлено Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ" про стягнення 159 661 грн. 35 коп., з яких: 3 767 грн. 22 коп.- інфляційних втрат, 129 886 грн. 55 коп. - пені, 26 007 грн. 58 коп. - 3 % річних.
Ухвалою суду від 29.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 03.03.2015 р.
02.03.2015 р. за вх.№ 8610/15 від позивача до суду надійшло пояснення та клопотання від 27.02.2015 р. про долучення до матеріалів справи завіреного банком реєстру платежів за період з 28.12.2012 р. по 10.11.2014 р. включно.
03.03.2015 р. за вх.№ 8823/15 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою суду від 03.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 19.03.2015 р.
18.03.2015 р. за вх.№ 11539/15 до суду надійшло клопотання відповідача від 18.03.2015 р. про зменшення заявленої до стягнення суми неустойки, а саме штрафних санкцій на 30%.
19.03.2015 р. відповідачем за вх.№ 11604/15 подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, щодо зменшення неустойки(пені) нарахованої позивачем, та клопотання за вх.№ 11689/15 про долучення банківських виписок про погашенної основної суми заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просить їх задоволити. Заперечив проти клопотання відповідача про зменшення пені на 30% в зв'язку з важким матеріальним становищем і дефіцитом бюджету компанії. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання укладеного 28.12.2012 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) договору № 13/2841-БО-21, продавець поставив покупцеві природний газ, за який покупець розрахувався з порушенням встановлених договором строків. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 3 767 грн. 22 коп.- інфляційних втрат, 129 886 грн. 55 коп. - пені, 26 007 грн. 58 коп. - 3 % річних.
Відповідач письмового пояснення по суті позовних вимог суду не надав, в судовому засіданні представник відповідача в усних поясненнях проти заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних та пені заперечень не навів. Підтримав подане до суду клопотання від 18.03.2015 р. про зменшення заявленої до стягнення суми неустойки, просить зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки(пені) на 30% (тобто до 70 %), зазначив що основною причиною несвоєчасного виконання грошового зобов'язання перед позивачем є та обставина, що споживачем теплової енергії, яку постачає підприємство, є переважно населення, а також релігійні організації, заклади культури та охорони здоров'я, дитячі садки та інші бюджетні підприємства й установи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.
28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ" (Покупець) був укладений договір № 13/2841-БО-21 купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п.1.1. договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей природний газ.
Згідно п.2.1. договору Продавець передає Покупцю в період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року природний газ в обсязі до 175 тис. куб.м.
Згідно до п.3.3. договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.
Пунктом 9.3. договору сторони визначили строк, у межах якого можуть звернутися до суду з вимогою про захист свої прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, тривалістю у 5 (п'ять) років.
Факт приймання відповідачем природного газу на загальну суму 31 011 534 грн. 53 коп. підтверджується актами приймання-передачі газу за січень 2013 року на суму 5 106 512 грн. 23 коп., за лютий 2013 року на суму 5 004 219 грн. 76 коп., за березень 2013 року на суму 4 968 613 грн. 42 коп., за квітень 2013 року на суму 3 837 876 грн. 72 коп., за травень 2013 року на суму 3 333 784 грн. 56 коп., за червень 2013 року на суму 3 818 353 грн. 36 коп., за липень 2013 року на суму 3 773 474 грн. 35 коп., за серпень 2013 року на суму 14 178 грн. 58 коп., за вересень 2013 на суму 18 950 грн. 66 коп., за жовтень 2013 на суму 291 280 грн. 27 коп., за листопад 2013 на суму 337 808 грн. 01 коп., за грудень 2013 на суму 506 482 грн. 61 коп.
Відповідно до п.6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Як вбачається із матеріалів справи(і не заперечується сторонами), станом на 12.08.2013 р. відповідачем було повністю сплачено основний борг за спожитий природний газ на загальну суму 31 011 534 грн. 53 коп., про що зазначено в позовній заяві, а також підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо (довідки наявні у справі). Однак, платежі здійснювалися не завжди своєчасно, з порушенням умов договору.
Причиною виникнення спору є те, що відповідач несвоєчасно виконував свої зобов'язанння, порушив умови п.1.1. та п.6.1. договорору по своєчасній оплаті за поставлений газ, про що не заперечується відповідачем, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача заборгованість в сумі 159 661 грн. 35коп., з яких: 3 767 грн. 22 коп.- інфляційних втрат, 129 886 грн. 55 коп. - пені, 26 007 грн. 58 коп. - 3 % річних.
Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних за договором від 28.12.2012 р. № 13/2841-БО-21, відповідачу нараховано за період з січня по червень 2013 року 3 767 грн. 22 коп.- інфляційних втрат та 26 007 грн. 58 коп. - 3 % річних. Перевіривши розрахунки зазначених сум, суд приходить до висновку що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 129 886 грн. 55 коп. пені, суд зазначає наступне.
Згідно п.7.2. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п.6.1. договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно поданого позивачем розрахунку, розмір пені складає 129 886 грн. 55 коп.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування пені, судом встановлено, що позивач підставно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 129 886 грн. 55 коп.
Судом встановлено, що відповідач закуповував природний газ для постачання теплової енергії, яка споживалася не тільки насаленням, а й релігійними громадами, закладами культури та охорони здоров'я, дитячими садками та іншими бюджетними підприємствами й установами.
Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки(пені) на 30 % (тобто до 70 %), то суд керувався таким.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності до підпункту 3.17.4. п. 3.17 п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.
На підставі викладених обставин, а також враховуючи, що відповідач постачав теплову енергію не тільки населенню, а й релігійним громадам, закладам культури та охорони здоров'я, дитячим садкам та іншим бюджетним підприємствам й установам, що підтверджується відповідачем укладеними договорами з віповідними організаціями, та враховуючи факт повного виконання зобов'язань боржником по оплаті за газ, суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання на 30% (тобто до 70 %), що становить 90 920 грн. 59 коп.
Щодо заперечень позивача проти клопотання відповідача про зменшення неустойки на 30%, суд вважає що зменшення розміру пені на 30 % (до 70 %) відповідатиме інтересам обох сторін з врахуванням їх майнового стану і соціальної значущості.
Судовий збір покладається на відповідача повністю. При цьому суд враховує, що в частині зменшення судом розміру пені судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.193,231,233,343 ГК України, ст.ст. 526,551,610,611,612,625,629 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 83 - 85 ГПК України, господарський суд -
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ" (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37, ідентифікаційний код 33525073) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3 767 грн. 22 коп.- інфляційних втрат, 90 920 грн. 59 коп. - пені, 26 007 грн. 58 коп. - 3 % річних, а також 3 193 грн. 23 коп. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 24.03.2015 року.
Суддя Морозюк А.Я.