25 лютого 2015 р. Справа № 804/1221/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТТА ГРУП" до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062200 від 05.12.2014р., -
15.01.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю " ЗЕТТА ГРУП " звернулося з позовом до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062200 за формою "Р" від 05.12.2014р. про застосування до позивача збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 17638грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4410грн., прийняте відповідачем.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період з 04.11.2014р. по 05.11.2014р. податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за результатами якої складено акт №552/22/38731483 від 13.11.2014р. за висновками якого було виявлено порушення позивачем п.201.10, п.201.1 ст.201, п.11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України у зв'язку з чим встановлено заниження ПДВ за липень 2014р. в сумі 17639грн. На підставі вказаного акту перевірки 05.12.2014р. відповідачем було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000062200 за яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 17638грн. та штрафних санкцій на суму 4410грн. Позивач вважає висновки податкової інспекції необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству посилаючись на те, що у перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» та усі первинні документи підписувалися керівниками підприємств, які є відповідальними за здійснення господарських операцій, що спростовує висновки відповідача про відсутність у видаткових накладних ПІБ та посад відповідальних осіб за здійснення господарських операцій. Позивач також не погоджується із висновками податкового органу про відсутність у податкових накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД у зв'язку з тим, що не зазначення у податковій накладній №366 від 07.07.2014р. коду товарів згідно УКТ ЗЕД не є наслідком вини позивача, оскільки дані документи виписувалися і заповнювалися уповноваженою особою контрагента позивача. Щодо висновку податкової інспекції про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту у зв'язку з тим, що його контрагент - ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» не зареєстрував податкову накладну №366 від 07.07.2014р. в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач зазначає, згідно п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України податкова накладна в якій сума ПДВ не перевищує 10тисяч грн. не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, окрім того, платник податку не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства його контрагентами. Позивач також вказує й на те, що акт від 29.08.2014р. №593/20-33-22-01-07/33776671 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КБГ Фукс Трейдінг» не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій, оскільки не містить аналізу первинних податкових та бухгалтерських документів, висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях та суб'єктивній думці перевіряючого, не містять об'єктивних та підтверджуючих належним чином даних про порушення позивачем норм чинного законодавства України.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 19.02.2015р. у відповідності до положень ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою (а.с. 119).
Відповідач 25.02.2015р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження, при цьому, також надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що з 04.11.2014р. по 05.11.2014р. податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача в результаті якої було складено акт від 13.11.2014р №552/22/38731483 яким було встановлено порушення позивачем п.201.10, п.201.1 ст.201 та п.11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: позивачем було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податкових-накладних, які виписані з порушенням (відсутні обов'язкові реквізити - не зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД) та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, також позивачем не надано до перевірки документи, що підтверджують походження запасних частин від постачальника, не надані й первинні документи, згідно яких можливо ідентифікувати походження запасних частин (технічний паспорт, сертифікат відповідності та інше).
Згідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, заявлене відповідачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч.6 ст.71, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.02.2015р.
Із наданих документів судом встановлені наступні обставини у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕТТА ГРУП» зареєстровано як юридична особа 14.05.2013р. за адресою: 52911, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Слов'янка, вул. Ярмакова, буд.2, з 15.05.2013р. перебуває на обліку у Східно-Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200131270 від 01.08.2013р., копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №500782 серія АБ, копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.04.2014р., копією статуту позивача (а.с. 44-48, 68-95).
У період з 04.11.2014р. по 05.11.2014р. податковою інспекцією на підставі наказу №483 від 04.11.2014р., згідно до ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «КГБ Фудс Трейдінг» у липні 2014р. за результатами якої було складено акт від 13.11.2014р. №552/22/38731483 за висновками якого було встановлено порушення позивачем п.201.1, п.201.10 ст.201, п.11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України у зв'язку з чим встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2014р. в сумі 17638грн. (а.с. 12-18).
На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом 05.12.2014р. було сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000062200 за яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 17638грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 4410грн. (а.с. 29).
Позивач оспорює вищевказане податкове повідомлення-рішення, вважає, що воно винесене протиправно, за результатами неналежної оцінки первинної документації бухгалтерського та податкового обліку та невірного застосування норм чинного податкового законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення було порушення позивачем п.201.1 , п.201.10 ст.201, п.11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних №365 від 02.07.2014р., №366 від 07.07.2014р., №367 від 07.07.2014р., №12 від 06.06.2014р., які виписані з порушенням (відсутні обов'язкові реквізити - код УКТ ЗЕД) та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно висновків акту від 13.11.2014р. №552/22/38731483.
За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу
Згідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на липень 2014р.) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) у електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, за п.п. «і» абз.2 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що у податковій накладній зазначаються, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів ввезених на митну територію України).
Також відповідно до абз. 2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на липень 2014р.) при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) платник податку - продавець товарів (послуг) зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту - абз. 9 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України .
В той же час, згідно абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі порушення продавцем товарів /послуг порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Згідно п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (у редакції, чинній на липень 2014р.) встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року, при цьому, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України з 01.01.2012р. підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній.
Із системного аналізу вищенаведених норм чинного, на момент виникнення спірних відносин, законодавства можна дійти висновку, що покупцю (в даному випадку позивачеві) надається право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за умови виданої продавцем (ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг») покупцю (позивачеві) оформленої у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, таке право покупця також передбачене у разі відсутності факту реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних лише за умови додання до податкової декларації за звітний податкових період заяви із скаргою на такого постачальника.
Так, як встановлено в судовому засіданні 06.02.2015р., підтверджено матеріалами справи та не спростовано представником позивача будь-якими належними і допустимими доказами Товариством з обмеженою відповідальністю «КБГ Фудс Трейдінг» як продавцем товару були виписані на адресу позивача податкові накладні №12 від 06.06.2014р. на суму 18227,80грн., №365 від 02.07.2014р. на суму 17306,90грн., №366 від 07.07.2014р. на суму 57600,32грн., №367 від 07.07.2014р. на суму 12692, 45грн., які були позивачем включені до податкової декларації з ПДВ за липень 2014р., які не містять коду УКТ ЗЕД на товар (запасні частини) виробником якого відповідно до Інтернет сайту «Прайс - Prom.ua» є фірма CLAAS, окрім того, вказані вище податкові накладні не були зареєстровані продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, при цьому, позивачем скарга на постачальника у відповідності до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не була подана до податкової декларації з ПДВ за липень 2014р.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивач з порушенням п.201.1, п.201.10 ст.201, п.11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України включив до податкового кредиту з ПДВ у податковій декларації за липень 2014р. податкові накладні №12 від 06.06.2014р. на суму 18227,80грн., №365 від 02.07.2014р. на суму 17306,90грн., №366 від 07.07.2014р. на суму 57600,32грн., №367 від 07.07.2014р. на суму 12692, 45грн., а отже, податковим органом оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного податкового законодавства України.
Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас і ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги і заперечення.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Представником позивача у ході судового розгляду справи не було надано жодних доказів та не наведено жодних підстав на підтвердження протиправності оспорюваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням наведених норм податкового законодавства та обставин, встановлених судом у даній справі щодо відсутності факту реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України, п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
При цьому, судом критично оцінюються доводи позивача відносно того, що податкова накладна у якій сума ПДВ не перевищує 10000грн. не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних з огляду на те, що вищезазначені податкові накладні №12 від 06.06.2014р., №365 від 02.07.2014р., №366 від 07.07.2014р., №367 від 07.07.2014р. містять суми понад 10 000грн. та згідно п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України з 01.01.2012р. запроваджено обов'язковість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у яких сума ПДВ в одній податковій декларації становить 10000грн. щодо постачання товарів, ввезених на митну територію України.
Судом також не беруться до уваги доводи позивача про реальність господарської операції здійсненої між позивачем і ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» у зв'язку з тим, що реальність/нереальність операції не було підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення про що свідчить зміст акту перевірки №552/22/38731483 від 13.11.2014р.
Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і твердження позивача про те, що позивач як покупець товарів/послуг не може нести відповідальність за неналежне оформлення податкових накладних його контрагентом - ТОВ «КБГ Фудс Трейдінг» з огляду на те, що таке обмеження на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту покупцем товарів/послуг встановлено нормами п.198.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог ч.3 ст.2 вищевказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014р. у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для задоволення даного позову, сплачену позивачем суму судового збору при поданні позову у розмірі 182,70грн. (а.с. 3), суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі 1644,30грн. (1827-182,70).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТТА ГРУП" до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000062200 від 05.12.2014р.- відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕТТА ГРУП" (52911, Дніпропетровська область, Межівський район, с.Слов'янка, вул. Ярмакова, буд.2, код ЄДРПОУ 38731483) на користь Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі - 1644грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва