Ухвала від 24.03.2015 по справі 820/20185/14

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р.Справа № 820/20185/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача Морозової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 820/20185/14

за позовом Приватного підприємства "Інгеоекобуд"

до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20 січня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного підприємства "Інгеоекобуд" до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова про скасування рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова №69 від 17.11.2014 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески на суму 19245,00 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: абзацу 6 пункту 7 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пункту 1 статті 14, пункту 6 частини 2 статті 17, пункту 6 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що Приватним підприємством "Інгеоекобуд" було допущено порушення вимог чинного законодавства в частині нарахування та сплати страхових внесків за 2010 рік, тому відповідач був наділений повноваженнями, чинними до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на застосування санкцій за такі порушення.

Приватним підприємством "Інгеоекобуд" письмових заперечень на апеляційну скаргу подано не було.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова проведено позапланову перевірку позивача з питань правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2008 року по 15.10.2014 року.

15 жовтня 2014 року за наслідками проведеної перевірки складено акт від 15.10.2014 року №61, яким встановлено:

- заниження фонду оплати праці за 2010 рік на загальну суму 19125,00 грн., на який донараховано 5877,92 грн. та доутримано 384,90 грн. страхових внесків;

- подання недостовірних відомостей за 2010 рік, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, чим порушено п.п.4 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.3 п. 8 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 10.06.2004 року №7-6 (а.с.16-34).

17 листопада 2014 року на підставі висновків перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітних плати (виплати, доходу), на які нараховуються страхові внески №69, яким застосовано санкції за приховування (заниження) сум заробітних плат у сумі 19245,00 грн. (а.с.35).

Задовольняючи позов приватного підприємства "Інгеоекобуд", суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 17.11.2014 року №69 про застосування фінансових санкцій було прийнято Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова не на підставі та не в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на страхувальників за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визнано такими, що втратили чинність, частини 1 - 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення № 69 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені було прийнято 17.11.2014 року, тобто в той час, коли норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратила чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що управління ПФУ протиправно винесло рішення від 17 листопада 2014 року про застосування до позивача фінансових санкцій на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі про те, що він був наділений повноваженнями, чинними до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на застосування санкцій за порушення в частині нарахування та сплати страхових внесків за 2010 рік, допущені Приватним підприємством "Інгеоекобуд", колегія суддів вважає безпідставними.

Зі змісту пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вбачається, що органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01січня 2011р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

А з 1 січня 2011 року органи пенсійного фонду не вправі за порушення, вчинені до та після 1 січня 2011 року, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність і їх застосування з 1 січня 2011 року суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 820/20185/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2015 р.

Помічник судді Цюпак О.П.

Попередній документ
43310022
Наступний документ
43310026
Інформація про рішення:
№ рішення: 43310023
№ справи: 820/20185/14
Дата рішення: 24.03.2015
Дата публікації: 02.04.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: