17 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а/1522/4328/12
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жука С.І.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М
за участю представника апелянта Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Польщиної Т.Л.
представника позивача - ТОВ Авіакомпанія « Одеса» - Максимець О.Б.
представника відповідача Одеської міської ради - Самодурової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління земельних ресурсів Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» до Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправними, про зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» звернулась з позовом до Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправними, про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано дії Одеської міської ради відносно відмови в оформленні права Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» щодо земельної ділянки площею 153,2 га розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе 22-Г в м. Одесі на території колишнього аеродрому « Застава» строком на 49 років протиправними. Зобов'язано Одеську міську раду прийняти до розгляду документи щодо прийняття рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 153,2 га розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе 22-Г в м. Одесі на території колишнього аеродрому « Застава».
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції третьою особою подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Так, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів трудящих № 1096 від 05 жовтня 1953 року Одеському Аеропорту цивільного повітряного флоту було відведено у постійне користування земельну ділянку площею 331,78 га в районі Ленінського селища по Овідіопольскому шосе в м. Одесі.
08 жовтня 1991 року між Експериментальним виробничим інноваційним обєднанням ( правонаступник Аеропорту цивільного повітряного флоту) та ТОВ Авіакомпанія «Одеса» укладено договір купівлі-продажу будівель і споруд, що знаходяться на аеродромі « Застава». Право власності на споруди позивач також підтвердив судовими рішеннями.
Відповідно до листа виконавчого комітету міського управління по земельним ресурсам та кадастру Одеської міської ради № 3511 від 10 грудня 1998 року останнім повідомлено ТОВ Авіакомпанія « Одеса», що у зв'язку з інвентаризацією земель міста, з метою упорядковування землекористування та надходження коштів від сплати земельного податку необхідно оформити документи, які підтверджують право користування займаної земельної ділянки під будівлями та спорудами, які були придбані на підставі договору купівлі-продажу від 08 жовтня 1991 року та перелічені документи для оформлення відповідного права користування земельною ділянкою.
Листом виконавчого комітету міського управління по земельним ресурсам та кадастру Одеської міської ради № 295 від 01 лютого 1999 року перелічено документи, які необхідні для оформлення документів на право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під будівлями та спорудами ТОВ Авіакомпанія « Одеса».
З матеріалів справи колегія суддів не вбачає документів на підтвердження того, що позивач звертався з необхідними документами до відповідача з 1991 року для оформлення права на постійне користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами, які належать ТОВ Аеропорт «Одеса».
Відповідно до листів ТОВ Авіакомпанія «Одеса» № 29/05 від 14 травня 2003 року та № 58/10 від 01 жовтня 2003 року останній наголошував на тому, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням узгодити межі землекористування при будівництві відповідачем цвинтарю на території аеродрому « Застава».
Однак, з матеріалів справи колегія суддів не вбачає таких звернень з відповідною поміткою про отримання їх відповідачем та не може брати до уваги твердження позивача про системне ігнорування Одеською міською радою їх розгляд.
Позивач, при розгляді справи в суді першої інстанції, не раз уточнював свої позовні вимоги та в остаточному варіанті визначився з вимогою щодо визнання дії Одеської міської ради, відносно відмови в оформленні права ТОВ Авіакомпанія «Одеса» земельної ділянки площею 153,2 га розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе, 22-Г в м. Одесі, на території колишнього аеродрому « Застава» строком на 49 років протиправними та зобов'язати Одеську міську раду прийняти до розгляду документи, щодо прийняття рішення про видачу ТОВ Авіакомпанія «Одеса» правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 153 га, розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе, 22-Г в м. Одесі, на території колишнього аеродрому « Застава».
Щодо позовних вимог про визнання дії Одеської міської ради, відносно відмови в оформленні права ТОВ Авіакомпанія «Одеса» щодо земельної ділянки площею 153,2 га колегія суддів зазначає наступне.
Листом Юридичного департаменту Одеської міської ради № 439 від 11 лютого 2010 року повідомлено позивача про необхідність долучення до звернення товариства належним чином завірених копій довіреності представника ТОВ Авіакомпанія «Одеса» та документів, надання яких передбачено пп. 2.3. Положення про надання земельних ділянок у користування під існуючими об'єктами нерухомого майна та оформлення права користування на земельні ділянки, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 15 жовтня 2002 року № 436-ХХІV.
Також цим листом повідомлено, що станом на момент звернення позивача попередні листи та документи ТОВ Авіакомпанія «Одеса» з приводу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку в м. Одесі, на території колишнього аеропорту «Застава», за період з 01.001.2004 року по 01.01.2010 року до Управління земельних ресурсів Одеської міської ради не надходили.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не підтверджують, що позивачу відповідачем було відмовлено у оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а лише наголошено на тому, що позивачем не додано усіх необхідних документів для такого оформлення.
Про це свідчить також рішення Одеської міської ради № 2368-VI від 24.07.2012 року яким позивачу надано дозвіл ТОВ Авіакомпанія «Одеса» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 153,0037 га за адресою: м. Одеса, вул.. Тираспольське шосе, 22-Г для використання повітряного транспорту.
Також даним рішенням зобов'язано ТОВ Авіакомпанія « Одеса» укласти з Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради договір на резервування ( використання) місця розташування об'єкту в двотижневий термін з моменту прийняття цього рішення та зобов'язано надати до Одеського міського управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради розроблений та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у термін не більше трьох місяців з моменту прийняття цього рішення.
Однак, з матеріалів справи та пояснень сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції колегія суддів вбачає, що вищевказане рішення позивачем виконано не було, договір на резервування ( використання) місця розташування об'єкту з Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради укладений не був та позивачем не розроблено та не погоджено у встановленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Одеської міської ради від 18 липня 2013 року № 3694-VI зазначене вище рішення скасовано на підставі вимоги прокуратури міста Одеси від 02.07.2012 року у зв'язку з невиконанням позивачем п.2,3 рішення Одеської міської ради від 24.07.2012 року № 2368-VI. Скасування вказаного рішення в судовому порядку позивачем не оскаржувалось.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач при розгляді вказаних оскаржених рішень, діяв у встановленому законом порядку та надав можливість позивачу оформити своє право користування земельною ділянкою, якою останній не скористався. Про вказані обставини свідчать його рішення та відсутність технічної документації, відсутність договору на резервування (використання) місця розташування об'єкту з Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради та будь яких погоджень для такого оформлення.
Також колегія суддів зазначає, що вищевказане рішення Одеської міської ради було винесене на підставі клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтованою площею 153,0037 га за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 22-Г.
Колегія суддів зазначає, що позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови в оформленні права ТОВ Авіакомпанія «Одеса» щодо земельної ділянки площею 153,2 га розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе, 22-Г в м. Одесі, на території колишнього аеродрому « Застава» строком на 49 років протиправними та зобов'язати Одеську міську раду прийняти до розгляду документи, щодо прийняття рішення про видачу ТОВ Авіакомпанія «Одеса» правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 153 га, розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе, 22-Г в м. Одесі, на території колишнього аеродрому « Застава».
Однак, на думку колегії суддів, позивачем не визначено, які саме правовстановлюючі документи позивач хоче отримати, а саме оформити право користування земельною ділянкою, або отримати договір оренди вказаної земельної ділянки, або оформити право власності на земельну ділянку.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що окрім клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачем 18 вересня 2013 року подано заяву про видачу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, у якій останній просив надати ТОВ Авіакомпанія «Одеса» правовстановлюючий документ на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 153,0037 га за адресою: Тираспольське шосе 22-Г, м. Одеса.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що за своєю природою поняття оренди земельної ділянки та право користування земельною ділянкою не є тотожними та вимога про надання правовстановлюючого документу не конкретизує що саме вимагає позивач від відповідача.
Порядок оформлення права користування земельною ділянкою визначене нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
З матеріалів справи колегія суддів не вбачає документів, які підтверджують, те, що спірна земельна ділянка зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр"
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Відповідно до ч.2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Колегія суддів зазначає, що позивач у своїй заяві від 18.09.2013 року просив надати правовстановлюючий документ на право постійного користування спірною земельною ділянкою не дотримавшись процедури, встановленої ст.. 123 ЗК України, а саме подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Колегія суддів зазначає, що відповідач в місячний термін розглядає клопотання про надання дозволу розробку проекту землеустрою або відмовляє у його наданні, однак, враховуючи, що позивачем не надано такого клопотання, Одеська міська рада не мала змоги видати правовстановлюючий документ на право користування спірною земельною ділянкою.
Також, колегія суддів не вбачає з матеріалів справи документів, які б підтверджували відмову відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Оцінюючи викладені факти, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання Одеської міської ради прийняти до розгляду документи, щодо прийняття рішення про видачу ТОВ Авіакомпанія «Одеса» правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 153 га, розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе, 22-Г в м. Одесі, на території колишнього аеродрому « Застава» так як це порушить порядок надання земельної ділянки у користування та суд тим самим підмінить собою Державний орган, який розглядає це питання ні підставі документів, подання яких передбачено нормами діючого законодавства України.
Також колегія суддів не вбачає підстав для визнання дій Одеської міської ради протиправними, адже реалізація вимог позивача можлива лише з дотриманням процедури, яка встановлена для спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції взагалі не досліджено викладені вище обставини, до досліджено матеріали справи, не надано оцінку доказам, не викладена позиція відповідача по справі, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Так, відповідно до рішення Верховного суду України по справі № 21-493а14 від 11 листопада 2014 року, № 21-308а14 від 09 грудня 2014 року до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Предметом даного спору є саме визнання дій Одеської міської ради, відносно відмови в оформленні права ТОВ Авіакомпанія «Одеса» щодо земельної ділянки площею 153,2 га розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе, 22-Г в м. Одесі, на території колишнього аеродрому « Застава» строком на 49 років протиправними.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до другої вимоги позивача про зобов'язання Одеської міської ради прийняти до розгляду документи, щодо прийняття рішення про видачу ТОВ Авіакомпанія «Одеса» правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 153 га, розташованої в районі Ленінського селища по Тираспольському шосе, 22-Г в м. Одесі, на території колишнього аеродрому « Застава» колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з вищевказаними рішеннями Верховного суду України міська рада, як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій та у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Колегія суддів наголошує на тому, що спірна земельна ділянка не передавалась у власність або оренду будь кому, рішення про її передачу, а саме ненормативного акту, який вичерпує свою дію відсутнє.
Також відсутнє і оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а за таких обставин друга вимога позивача має вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» до Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправними, про зобов'язання вчинити певні дії,- скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія «Одеса» до Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправними, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2015 р.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.