24 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2620/14
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І та Ступакової І.Г.,
при секретарі - Тропанець О.В.,
за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області - Назаренко Олени Петрівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівськ Одеської області про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві,
У квітні 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області (далі - управління ПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівськ Одеської області (далі - відділення Фонду) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року в сумі 550,80 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь управління ПФУ витрати на пенсійне забезпечення громадян, які отримали пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року в розмірі 550,80 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, начальником відділення Фонду подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що управління ПФУ за період жовтень 2013 року - березень 2014 року надавало на адресу відділення Фонду списки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у яких серед пенсіонерів значився Ігнатова І.М., якому виплачена пенсія по інвалідності за період жовтень 2013 року - березень 2014 року в розмірі 550,80 грн. Каліцтво пенсіонера сталося 28 січня 1983 року.
Також, управлінням ПФУ були направлені відповідачу відповідні акти щомісячної звірки витрат по особовій справі потерпілого, якому виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2013 року - березень 2014 року, проте вони були підписані з розбіжностями, про що свідчать копії актів звірок та таблиці розбіжностей, а саме: не врахована сума витрат на виплату пенсії Ігнатова І.М.
Відділення Фонду не прийняло до заліку для відшкодування суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну у розмірі 550,80 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати на виплату пенсій (основний розмір), яка призначена у зв'язку з отриманням пенсіонером трудового каліцтва на виробництві на території колишніх республік СРСР, підлягають відшкодуванню Фондом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Також, відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Також, згідно до частини 4 статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплено частиною 2 статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР). підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Такий висновок щодо застосування норм матеріального права також міститься у постановах Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 21-1087во06 та від 12 червня 2012 року № 21-165а12.
Тому, відповідно до ч. 1 статті 244-2 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Пункт 7 Порядку, якому, на думку заявника, суперечать вимоги управління ПФУ про відшкодування витрат, не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.
Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду,проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду,робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно до пункту 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов управління ПФУ до відділення Фонду про стягнення витрат та виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року в сумі 550,80 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 березня 2015 року.
Головуючий: М.М. Милосердний
Судді: А.І.Бітов
І.Г.Ступакова