"23" березня 2015 р.Справа № 916/3204/13
За позовом: Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
(01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Фармак"
(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63, код ЄДРПОУ 0048198)
про витребування майна
Суддя Шаратов Ю.А
Представники:
Прокурор - Котюх С.А. (посвідчення від 11.02.2015 № 032130);
Від позивача - Десятова Н.А. (довіреність від 30.12.2014 № 387);
Від відповідача - Ганзієнко Д.С. (довіреність від 28.11.2014 № 17/207).
Суть спору:
Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства „Фармак" (далі - Відповідач) про витребування нерухомого майна бази відпочинку „Смуглянка", розташованої за адресою - бульвар Золотий берег, 113, в смт. Затока Лиманського району Одеської області, а саме: прохідну літ. „Б", побутовий корпус літ. „В", спальний корпус літ. „Г", їдальня літ. „Д", будівля холодильнику літ. „Є", будинок для літнього проживання робітників літ. „Ж", склад літ. „З", допоміжна будівля літ. „К".
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.03.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014, в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 та рішення господарського суду Одеської області від 17.03.2014, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Ухвалою суду від 23.07.2014 справу прийнято до свого провадження суддею Шаратовим Ю.А. та призначено її розгляд на 07.08.2014.
Ухвалою суду від 07.08.2014 відкладено розгляд справи до 26.08.2014.
Ухвалами суду від 26.08.2014 призначено судову будівельну-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 18.11.2014 поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи та призначено розгляд на 01.12.2014.
Ухвалами суду від 01.12.2014 поставлені на вирішення експерта додаткові питання, та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.
Ухвалою від 03.03.2015 поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 18.03.2015.
У судовому засіданні 18.03.2015 оголошено перерву до 23.03.2015.
Прокурор і представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Позовні вимоги із посиланням на статтю 121 Конституції України, частину другу статті 3, статтю 7 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», підпункт «і» пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», статтю 267 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що база відпочинку «Смуглянка» вибула із володіння Фонду державного майна України без його волі, а відтак нерухоме майно, яке входить до цієї бази, підлягає витребуванню із володіння Відповідача.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач із посиланням на висновки судової будівельно-технічної експертизи від 24.02.2015 № 4592, зазначає, що Позивач просить витребувати нерухоме майно, яке до ПАТ „Фармак" за договором купівлі-продажу від 12.03.1998 з ТОВ «СПИЛЛЕ» не передавалось, оскільки об'єкти, відчуження яких було предметом вказаного договору, і об'єкти зазначені у прохальній частині позову не є тотожними. При цьому, Відповідач зазначає, що на його думку, наданий прокурором лист КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 31.05.2012 № 1337 не є правовстановлюючим або іншим офіційним документом, якій може підтвердити чи спростувати приналежність права власності на нерухоме майно бази відпочинку «Смуглянка», а відтак, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України такий доказ є неналежним та недопустимим.
Окрім того, Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності від 03.03.2014 № 03/12-03 відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України /т. I а.с. 100-103/.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши прокурора, представників Позивача та Відповідача, суд
Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.02.2013, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2013 у справі № 916/12/13-г за позовом Фонду державного майна України до ПАТ "Фармак" та ТОВ "СПИЛЛЕ" за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ВАТ "Завод "Тіра" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.1998, укладеного між ТОВ "СПИЛЛЕ" та ПАТ "Фармак"; про витребування від ПАТ "Фармак" у власність держави в особі Фонду державного майна України нерухомого майна, встановлені наступні обставини /т. І, а.с. 14-17, т. I а.с. 51-59/.
30.03.1995 керівником регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області було видано наказ за № 359 відповідно до якого було вирішено створити ВАТ "Завод Тіра" шляхом перетворення державного підприємства Білгород-Дністровський завод "Тіра" у відкрите акціонерне товариство.
Також, 30.03.1995 розпорядженням РВ ФДМУ за № 31 було затверджено Акт оцінки вартості майна Білгород-Дністровський завод "Тіра".
У процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ "Тіра" не увійшла база відпочинку "Смуглянка" (Одеська обл., смт. Затока, Лиманський р-н, бульвар Золотий берег, 113).
Згідно із п. 1.2.6 рРозшифровки вартості об'єктів соціально-побутового призначення залишкова вартість бази відпочинку "Смуглянка", що не увійшла до статутного капіталу ВАТ, становить 189072 тис. крб., в тому числі: їдальня із 4-х будиночків ПДУ, будиночок ПДУ у кількості 9 шт., будинок 2-х поверховий типу СКД-2-6 - 2 шт., будинок ПДУ - 3 шт., паркан бази відпочинку на суму 31892 тис. грн. та обладнання на суму 157180 грн.
Відповідно до п. 5 Плану розміщення акцій ВАТ "Завод Тіра", який затверджено РВ ФДМУ по Одеській області у 1995, до переліку об'єктів, залишкова вартість яких не включена до статутного фонду ВАТ увійшла база відпочинку "Смуглянка" залишковою вартістю 189072 тис. крб.
29.03.1996 між державним підприємством Білгород-Дністровський завод "Тіра" (продавець) та ТОВ "СПИЛЛЕ" (покупець) було укладено договір б/н купівлі-продажу (б/в "Смуглянка"), за умовами якого продавець продав, а покупець купив базу відпочинку згідно умов договору.
На підставі вищенаведеного договору купівлі-продажу базу відпочинку "Смуглянка" знято з балансу ВАТ "Завод Тіра".
12.03.1998 між ТОВ "СПИЛЛЕ" (продавець) та ВАТ "Фармак" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу б/в "Смуглянка" відповідно до якого продавець продав, а покупець оплатив вартість бази згідно умов договору, а саме відповідно до п.3.1 договору загальна вартість проданого об'єкту складає 285 000,00 грн.
На виконання умов укладеного договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем було здійснено передачу бази відпочинку "Смуглянка", а саме за актом приймання-передачі продавцем було передано, а покупцем прийнято основні фонди бази, а саме: їдальня із 4-х будиночків з електрообладнанням та холодильниками, санітарно-гігиєничний корпус, житловий 2-х поверховий будинок - 2 шт., будівлю прохідної та кабінет адміністрації балансовою вартістю 54 310 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7 196 грн.
На підставі рішення Затоківської селищної ради народних депутатів від 24.04.2000 № 249 ВАТ "Фармак" було надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,227 га з для розміщення бази відпочинку "Смуглянка". Про що 14.08.2000 ВАТ "Фармак" було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 000371, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5.
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 15.05.2000 залишеним в силі постановою Вищого арбітражного суду України від 11.12.2000 у справі № 01-1/17-7/253 було задоволено позов прокурора Одеської області в інтересах РВ ФДМУ по Одеській області до ВАТ "Завод Тіра" та ТОВ "СПИЛЛЕ" яким на підставі статей 48, 225 ЦК України (в редакції чинній на час розгляду спору) було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.03.1996, укладений між ВАТ "Завод "Тіра" та ТОВ "СПИЛЛЕ".
Відповідно до частини першої статті 316, статті 326 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (стаття 330 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Отже, з огляду на вказані норми, предметом доказування у цій справі, зокрема, є наявність права власності держави на об'єкти нерухомого майна щодо яких заявлено позовну вимогу про витребування.
Частиною першою статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
У постанові Вищого господарського суду України від 14.07.2014 судом касаційної інстанції надано вказівки щодо необхідності з'ясування обставин справи щодо переліку об'єктів нерухомого майна, що складали базу відпочинку "Смуглянка", яка залишилась у державній власності після приватизації Державного підприємства "Завод "Тіра", та встановлення чи співпадає цей перелік з тими об'єктами нерухомого майна, щодо витребування яких заявлено позовні вимоги в даній справі, а також чи перебувають саме спірні в справі об'єкти у володінні відповідача та з яких підстав.
На виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 14.07.2014, судом було призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи.
За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи провідним експертом відділу будівельно-технічних досліджень лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз експертом 1-го класу Будником В.А. складено Висновок від 24.02.2015 № 4592 /т. ІІІ а.с. 142-156/.
Експерт дійшов наступних висновків.
На час проведення експертизи склад об'єктів бази відпочинку „Смуглянка», що заходиться за адресою: бульвар Золотий Берег, 113 в смт. Затока Лиманського району Одеської області, відповідає даним технічних паспортів від 03.04.2012 та 18.08.2014, а саме: літ. „Б" - прохідна; літ. „В" - побутовий корпус; літ. „Г" - спальний корпус; літ. „Д"- їдальня; літ. „Є" - будівля холодильнику; літ. „Ж" - будинок для літнього проживання робітників; літ. „З" - склад; літ. «І» - допоміжна споруда; літ. «К» - допоміжна споруда; літ. «Л» - допоміжна споруда; літ. «О» - спальний корпус; «І», «IV» - пожежна ємність, «VI» - водонапірна башта, «VII» - зливна яма. За даними технічних паспортів рік побудови вказаних будівель та споруд не наводиться (окрім допоміжної споруди літ. «І» з роком побудови - 2012р.).
На території бази відпочинку «Смуглянка» відсутні об'єкти нерухомості тотожні тим, що були зазначені у договорі купівлі-продажу від 12.03.1998, а саме: їдальня із 4-х будинків з електрообладнанням та холодильниками; санітарно-гігієнічній корпус; два двоповерхових жилих будинки; будівля прохідної; кабінет адміністрації.
Відсутність у позовній заяві технічних характеристик майна, які просить витребувати позивач, а також відсутність у матеріалах справи технічної документації вказаних об'єктів на період складання договору купівлі-продажу від 12.03.1998 не дозволяє встановити наявність, місцезнаходження і тотожність об'єктів на території бази відпочинку «Смуглянка» на цей час з об'єктами які просить витребувати позивач, а саме: прохідну літ. „Б"; побутовий корпус літ. „В"; спальний корпус літ. „Г"; їдальню літ. „Д"; будівлю холодильнику літ. „Є"; будинку для літнього проживання робітників літ. „Ж"; склад літ. „З"; допоміжну будівлю літ. „К".
При порівнянні найменувань об'єктів, зазначених у договорі купівлі-продажу від 12.03.1998 і даних отриманих при обстеженні на місці, наявність тотожних об'єктів не встановлено, що припускає наявність робіт пов'язаних з реконструкцією, переобладнанням, переплануванням приміщень та надання їм нової літеровки, яка існує на цей час відповідно до технічних паспортів від 03.04.2012 та від 18.08.2014.
Отже, вказаним висновком судової експертизи підтверджується невідповідність переліку об'єктів нерухомого майна, що складали базу відпочинку "Смуглянка", яка залишилась у державній власності після приватизації Державного підприємства "Завод "Тіра", об'єктам нерухомого майна, щодо витребування яких заявлено позовні вимоги в даній справі, та які перебувають у володінні Відповідача.
Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Прокурором та Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що об'єкти нерухомого майна, щодо яких заявлено вимогу про витребування, є тими самими (тотожними) об'єктами, які були придбані ПАТ „Фармак" за договором купівлі-продажу від 12.03.1998 з ТОВ «СПИЛЛЕ». Тобто, прокурором та Позивачем не доведено наявність права власності держави на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у володінні Відповідача, та щодо яких заявлено вимогу про витребування, а саме на: прохідну літ. „Б"; побутовий корпус літ. „В"; спальний корпус літ. „Г"; їдальню літ. „Д"; будівлю холодильнику літ. „Є"; будинку для літнього проживання робітників літ. „Ж"; склад літ. „З"; допоміжну будівлю літ. „К".
При цьому, суд не приймає до уваги лист КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 31.05.2012 № 1337, на який міститься посилання у позовній заяві, та в якому повідомляється, що вищезазначене нерухоме майно належить Фонду державного майна України /т.І а.с. 32-33/. Цей лист не є витягом або інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданими компетентною особою - державним реєстратором або нотаріусом, відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, на підставі частини третьої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, у редакції Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI, яки набув чинності з 01.01.2012. Тобто, цей лист КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 31.05.2012 № 1337 не є допустимим доказом для підтвердження обставин наявності чи відсутності права власності на нерухоме майно. Окрім того, цей лист не містить жодних посилань на фактичні та правові підстави на підтвердження наданої інформації, зокрема, щодо належності Фонду державного майна України конкретних об'єктів нерухомості.
Заява Відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 256, частини першої статті 257, частин першої, другої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (пункт 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10).
З огляду на те, що судом встановлено відсутність порушеного права Позивача, позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав їх необґрунтованості.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що не обґрунтовані і не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про витребування від ПАТ «Фармак» у власність держави Україна в особі Фонду державного майна України нерухомого майна бази відпочинку „Смуглянка", розташованої за адресою - бульвар Золотий берег, 113, в смт. Затока Лиманського району Одеської області, а саме: прохідну літ. „Б", побутовий корпус літ. „В", спальний корпус літ. „Г", їдальня літ. „Д", будівля холодильнику літ. „Є", будинок для літнього проживання робітників літ. „Ж", склад літ. „З", допоміжна будівля літ. „К".
Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30 березня 2015 р.
Керуючись частиною першою статті 256, частиною першою статті 257, частинами першою, другою статті 261, частиною першою статті 316, статтями 326, 330, 387, частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України, пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10, статтями 32, 33, 34, 36, 49, 82, 84, 85, 111-12, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суддя Ю.А. Шаратов