30 березня 2015 року 810/183/15
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордон» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
20 січня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нордон» (ТОВ «Нордон», товариство) із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 вересня 2014 року №0007682204.
Зазначали, що твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем і його контрагентом не відповідає дійсності. Звертали увагу на наявність у підприємства усіх необхідних і належно оформлених первинних документів, що підтверджують реальність операцій та їх пов'язаність із господарською діяльністю позивача. Вказали, що платник податку не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності його вини. Наголошували, що висновки за наслідками перевірки позивача ґрунтуються на акті про неможливість проведення зустрічної звірки іншого платника податку і не підтверджуються належними доказами. Також вказали, що податкові накладні контрагентом позивача -товариством «Барбо» складалися на кожну поставку товару, що не узгоджується з доводами ДПІ про виписку податкових накладних із сумою податку на додану вартість не більше 10000 грн. з метою уникнення податкового контролю.
Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, просили визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.
У судовому засіданні 23 березня 2015 року представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.
Тому судом, на підставі положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою від 23 березня 2015 року, вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Крім того, у судовому засіданні 23 березня 2015 року було долучено до матеріалів справи письмові заперечення відповідача, в яких він просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваного рішення про збільшення суми грошового зобов'язання позивача із податку на додану вартість та стягнення штрафних санкцій. Також посилався на Акт неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача, зокрема про відсутність цього товариства за місцезнаходженням та відсутність реєстрації податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбо», у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.
Як видно з Акта від 19 серпня 2014 року №493/10-06-22-04/39117799 (т.1 а.с.21-37), у період з 6 серпня 2014 року по 12 серпня 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбо» за квітень 2014 року.
За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, товариством порушено вимоги: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.3, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 335188,00 грн. за квітень 2014 року.
Такі висновки обґрунтовано констатацією податковим органом відсутності фактичного здійснення господарської діяльності позивача із ТОВ «Барбо». Це твердження обумовлене посиланням на відомості із Акта Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 8 серпня 2014 року №463/10-06-22-04/38336531 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Барбо» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року», зокрема, вказано на відсутність відповідного контрагента за місцезнаходженням, відсутність інформації щодо наявності (складських) приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності; також зазнаено, що з метою уникнення податкового контролю, податкові накладні виписувалися на суму податку на додану вартість не більше 10000 грн.
Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивачем подано до ДПІ заперечення на нього (т.1а.с.).
Листом від 3 вересня 2014 року №10944/10-06-22-04 Інспекцією повідомлено ТОВ «Нордон», що висновок Акта перевірки залишено без змін (т.1 а.с.42-47).
На підставі Акта перевірки позивача 4 вересня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0007682204, згідно якого товариству «Нордон» збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 335188 грн. за основним платежем і на 83797 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.48).
Вказане повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку (т.1 а.с.49-52, 58-62).
Однак, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області у рішенні від 7 листопада 2014 року №198/10/10-36-10-01-04/939 та Державною фіскальною службою України у рішенні від 25 грудня 2014 року №9664/6/99-99-10-01-25 таке податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги - без задоволення (т.1 а.с.53-57, 63-65).
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нордон» є юридичною особою, зареєстроване 28 лютого 2014 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності (т.1 а.с.17-18).
Видами діяльності підприємства є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (т.1 а.с.17-18, т.10, а.с.61).
У ході судового розгляду встановлено, що 3 березня 2014 року між ТОВ «Нордон» та ТОВ «Барбо» укладено договір поставки №1190 (т.1 а.с.82-83), за умовами якого постачальник (ТОВ «Барбо») зобов'язується поставити товар згідно із замовленням покупця (ТОВ «Нордон»), а покупець - прийняти його відповідно до накладних та протоколу узгодження цін, що є невід'ємною частиною договору, та оплатити товар у строки. Кількість і вартість товару фіксується в накладній, що виписується відповідно до попереднього замовлення покупця й протоколу узгодження цін на весь асортимент товару, що поставляється постачальником. Поставка товару здійснюється на умовах DDP (офіційні правила Міжнародної торгівельної палати Інкотермс-2010) транспортом постачальника й за рахунок постачальника за адресою й у строк, зазначені в замовленні й графіку поставок. Постачальник здійснює поставку товару згідно із графіком поставок з наданням покупцеві наступних документів: видаткової накладної; податкової накладної; посвідчення про якість, якщо необхідно; сертифікату відповідності товару вимогам українського законодавства, що стосується якості продукції або ветеринарного свідоцтва; гігієнічного висновку, якщо необхідно. Загальна сума договору становить суму вартості товару, поставленого за всіма разом узятими накладними до цього договору. Покупець оплачує суму за поставлений товар за цінами, зазначеними у накладних, один раз на тиждень за проданий товар.
Згідно графіку поставки від 21 квітня 2014 року (т.10 а.с.86), поставка товару здійснюється за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 316. Постачальник здійснює поставку товару відповідно до замовлень покупця щоденно, в робочі дні з 9:00 до 17:00, з дати підписання уповноваженими представниками сторін, протоколу узгодження ціни.
З метою підтвердження виконання умов вказаного договору за досліджуваний податковим органом період позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:
- видаткова накладна № 07/04/14 від 7 квітня 2014 року (т.1 а.с.84);
- податкова накладна № 391 від 7 квітня 2014 року (т.1 а.с.85);
- видаткові накладні №80566, № z2204нI6977, № z2204нI6984, № z2204нI6998, № z2204hI7012, № z2204hI7019, № z2204hI7026, № z2204hI7033, № z2204hI7047, № z2204hI7040, № z2204hI7054, № z2204hU6865, № z2204hU6858, № z2204hU6872, № z2204hU6886, № z2204hU6892, № z2204hU6893, № z2204hU6907, № z2204hU6921, № z2204hU6928, № z2204h02, № z2204hU6935, № z2204hU6942, № z2204h04, № z2204hU6949, № z2204hU6956, № z2204hU6970, № z2204hU6963, № 33, № 34, № 37, № 38, №39, № 41, № 42, № 44, № 45, № 48, № 49, № z2204hI7075, № z2204h01, № z2204h07, № z2204h06, № z3004h20U25, № 669/7/ від 22 квітня 2014 року (т.1 а.с.86-87, 91-97, 108-114,125-131, 142-148, 159-165, 176-182, 193-199, 210-215, 226-231, 241-247, т.2 а.с.11-17, 28-34, 44-50, 61-67, 78-80, 85-91, 102-108, 119-125, 136-142, 153-159, 169-175, 186-192, 203-208, 218-223, 234-240, т.3 а.с.1, 3-9, 20, 22, 24, 26, 27а, 29, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44-45, 49-53, 61, 80-86, т.9 а.с.217);
- податкові накладні № 633, № 640, № 641, № 642, № 643, № 644, № 645, № 646, № 647, № 648, № 651, № 653, № 654, № 655, № 656, № 657, № 658, № 659, № 660, № 661, № 662, № 1131, № 663, № 664, № 1159, № 665, № 666, № 667, №672, № 673, № 676, № 677, № 678, № 680, № 681, № 683, № 684, № 687, №688, № 690, № 691, № 694, № 696, № 710, № 669/7/ від 22 квітня 2014 року (т.1 а.с.88-90, 98-107, 115-124, 132-141, 149-158, 166-175, 183-192, 200-209, 216-225, 232-240, т.2 а.с.1-10, 18-27, 35-43, 51-60, 68-77, 81-84, 92-101, 109-118, 126-135, 143-152, 160-168, 176-185, 193-202, 209-217, 224- 233, 241-250, т.3 а.с.2, 10-19, 21, 23, 25, 27, 28, 30-31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 46-48, 54-60, 62, 87-96, т.9 а.с.218);
- видаткові накладні № z2304hI7369, № 80602, № z3004h20U28, № z2304hI7438, № z2304hN7208, № z3004h20U31, № z2304hU7299, № z2304hU7313, № z2304hU7334, № z2304hU7341, № z2304hU7348, № 718/7/, № 717/7/ від 23 квітня 2014 року (т.3 а.с.63-69, 97-98, 101-107, 118-126, 140, 143-149, 160-166, 177-183, 194-200, 211-217, 228-234, т.9 а.с.219, 221);
- податкові накладні № 707, № 711, № 713, № 716, № 720, № 725, № 729, № 730, № 732, № 733, № 734, № 718/7/, № 717/7/ від 23 квітня 2014 року (т.3 а.с.70-79, 99-100, 108-117, 127-139, 141-142, 150-159, 167-176, 184-193, 201-210, 218-227, 235-244, т.9 а.с.220, 222);
- видаткові накладні № 80707, № z2404б0U01, № z2404б20103, № z2404б20N06, № z3004h20U34, № z2404б20U12, № z2404н20N26, № z2404н20І25, № z2404h20U32, № z2404h20U39, № z2404h20UП41, № z3004h20UП35, № z2304hІ7467, № z2404h20U44, № 752/7/, № 781/7/ від 24 квітня 2014 року (т.4 а.с.1-2, 5-8, 14-20, 30, 32-36, 44-46, 52, 55-56, 60-66, 77-79, 83-85, 90-92, 98, 100, т.9 а.с.223, 225);
- податкові накладні № 740, № 742, № 745, № 746, № 751, № 754, № 765, № 767, № 771, № 780, № 782, № 784, № 785, № 786, № 752/7/, № 781/7/ від 24 квітня 2014 року (т.4 а.с.3-4, 9-13, 21-29, 31, 37-43, 47-51, 53-54, 57-59, 67-76, 80-82, 86-89, 93-97, 99, 101, т.9 а.с.224, 226);
- видаткові накладні № 80785, № z2504б20І02, № z2504б20І03, № z2504б20І05, № z2504б20І06, № z2504б20N07, № z2504б20U08, № z2504б20U09, № z2504б20U10, № z2504б20U11, № z2504б20U12, № z2504б20U13, № z2504б20U14, № z2504б20U15, № z2504б20UП16, № z3004h20U30, № z2504h0U20, № z2504н20І21, № z2504н20І22, № z2504н20І23, № z2504н20І24, № z2504н20І25, № z2504н20І26, № z2504н20І27, № z2504н20І28, № z2504н20І29, № z2504н20І30, № z2504н20N31, № z2504н20U32, № z2504н20U33, № z2504н20U34, № z2504н20U35, № z2504н20U36, № z2504н20U37, № z2504н20U38, № z2504н20U39, № z2504н20U40, № z2504н20U41, № z2504н20U42, № z2504н20U43, № z2504н20U44, № 805/7/, № 806/7/, № 837/7/ від 25 квітня 2014 року (т.4 а.с.102, 105-110, 120-126, 136-142, 152-154, 160, 162-168, 179-185, 196-202, 213-219, 230-236, т.5 а.с.1-7, 18-24, 35, 37-42, 52-58, 52-58, 69-71, 76-82, 92-98, 108-114, 124-130, 140-146, 156-162, 173-179, 190-196, 206-212, 222-226, 235, 238-243, т.6 а.с.1-7, 18-24, 35-41, 52-58, 69-75, 86-92, 103-109, 120-126, 137-143, 154-160, 171-177, 188-194, т.9 а.с.227, 229, 231);
- податкові накладні № 787, № 790, № 791, № 793, № 794, № 795, № 796, № 797, № 798, № 799, № 800, № 801, № 802, № 803, № 804, № 807, № 808, № 809, № 810, № 811, № 812, № 813, № 814, № 815, № 816, № 817, № 818, № 819, № 820, № 821, № 822, № 823, № 824, № 825, №826, № 827, № 828, № 829, № 830, № 831, № 832, № 805/7/, № 806/7/, № 837/7/ від 25 квітня 2014 року (т.4 а.с.103-104, 11-119, 127-135, 143-151, 155-159, 161, 169-178, 186-195, 203-212, 220-229, 237-246, т.5 а.с.8-17, 25-34, 36, 43-51, 59-68, 72-75, 83-91, 99-107, 115-123, 131-139, 147-155, 163-172, 180-189, 197-205, 213-221, 227-234, 236-237, 244-250а, т.6 а.с.8-17, 25-34, 42-51, 59-68, 76-85, 93-102, 110-119, 127-136, 144-153, 161-170, 178-187, 195-204, т.9 а.с.228, 230, 232);
- видаткові накладні № z2604б20І54, № 80817, № z2604н20І26, № z2604н20І27, № z2604н20І28, № z2604н20U38, № z2604н20U41, № z2604н20U42, № z2604н20UП51, № z2604н20І32, № z2604н20N33, № z2604б0U01, № z2604б20N08, № z2604б20U16, № z2604б20U17, № z2604б20UП18, № z2604н20І21, № z2604н20І22, № z2604н20І24, № z2604н20І25, № 887/7/, № 862/7/ від 26 квітня 2014 року (т.6 а.с.205, 207, 209-215, 226-232, т.7 а.с.1-7, 18-24, 35-41, 52-58, 69-70, 73-74, 78, 81-84, 96, 99-105, 116, 119-125, 136-142, 152-157, 167-173, 183-189, т.9 а.с.233, 235);
- податкові накладні № 838, № 839, № 840, № 841, № 842, № 847, № 850, № 851, № 860, № 864, № 865, № 868, № 875, № 883, № 884, № 885, № 888, № 889, № 891, № 892, № 887/7/, № 862/7/ від 26 квітня 2014 року (т.6 а.с.206, 208, 216-225, 233-242, т.7 а.с.8-17, 25-34, 42-51, 59-68, 71-72, 75-77, 79-80, 85-90, 97-98, 106-115, 117-118, 126-135, 143-151, 158-166, 174-182, 190-198, т.9 а.с.234, 236);
- видаткові накладні № z2704н20U43, № z2704б20N07, № z2704б20U09, № z2704б20U10, № z2704б20U14, z2704н0І18, № z2704н0U19, № z2704н20І29, № z2704н20N30, № z2704б0U01, № 925/7/, № 908/7/ від 27 квітня 2014 року (т.7 а.с.199-200, 203, 206-212, 223-229, 240-243, т.8 а.с.1, 3-5, 10-11, 15, 18-19, т.9 а.с.239, 244);
- податкові накладні № 903, № 912, № 915, № 916, № 920, № 926, № 927, № 939, № 940, № 941, № 925/7/, № 908/7/ від 27 квітня 2014 року (т.7 а.с.201-202, 204-205, 213-222, 230-239, 244-248, т.8 а.с.2, 6-9, 12-14, 16-17, 20-21, т.9 а.с.240, 245);
- видаткові накладні №80845, № z2804б0U01, № z2804б20N05, № z2904б20U08, № z2804н20N21, № z2804н20І20, № z2804б0U09, № z2804н20І36, № 960/7/, № 981/7/ від 28 квітня 2014 року (т.8 а.с.22-23, 27-29, 34, 36-42, 53, 56-57, 61-64, 74, т.9 а.с.248, т.10 а.с.4);
- податкові накладні № 948, № 949, № 952, № 958, № 967, № 969, № 980, № 986, № 960/7/, № 981/7/ від 28 квітня 2014 року (т.8 а.с.24-26, 30-33, 35, 43-52, 54-55, 58-60, 65-70, 75, т.9 а.с.249, т.10 а.с.5);
- видаткові накладні № 80999, № z2904б0U01, № z2904б20І02, № z2904б20І03, № z2904б20І04, № z2904б20N05, № z2904б20UП10, № z2904н20І14, № z2904н20І15, № z2904н20І13, № z2904н20І16, № z2904н20І19, № z2904н20І17, № z2904н20N20, № z2904н20І18, № z2904н20U22, № z2904н20U21, № z2904н20U23, № z2904н20U24, № z2904н20U25, № 995/7, № 996/7/, № 997/7, № 998/7, № 1000/7/, № 1001/7/, № 1018/7/, № 1021/7/ від 29 квітня 2014 року (т.8 а.с.71, 76-78, 83-89, 100-106, 116-119, 126, 128-132, 140-146, 156-162, 172-178, 188-195, 206-211, 220-226, 237, 240-246, т.9 а.с.1-7, 18-24, 35-41, 52-58, 69-74, 237, 241, 246, т.10 а.с.1, 6, 8, 10, 13);
- податкові накладні № 984, № 990, № 991, № 992, № 993, № 994, № 999, № 1002, № 1003, № 1004, № 1005, № 1006, № 1007, № 1008, № 1009, № 1010, № 1011, № 1012, № 1013, № 1016, № 995/7/, № 996/7/, № 997/7/, № 998/7/, № 1000/7/, № 1001/7/, № 1018/7/, № 1021/7/ від 29 квітня 2014 року (т.8 а.с.72-73, 79-82, 90-99, 107-115а, 120-125, 127, 133-139, 147-155, 163-171, 179-187, 196-205, 212-219, 227-236, 238-239, 247-255, т.9 а.с.8-17, 25-34, 42-51, 59-68, 75-84, 238, 242-243, 247, т.10 а.с.2-3, 7, 9, 11-12, 14);
- видаткові накладні № z3004н20UП37, № 81061, № 30, № z3004б0U01, № z3004б20N06, № z2504б20І04, № z2604н20І23, № z3004н20N24, № z3004н20І19, № z3004н20І23, № z2304нІ7418, № z2504н0І19, № z2304нU7256, № 52, № 53, № 54, № 55, № 56, № 57, № 58, № 59, № 61, № 62, № z2404б20І05, № z2604н20І55, № z2704н20І48, № z2904н20U34, № z3004н20І40, № z2504н20U50, № 1565/7/, № 1579/7/, № 1572/7/, № 1577/7/, № 1279/7/, № 1574/7/, № 1571/7/, № 1550/7/, № 1575/7/ від 30 квітня 2014 року (т.7 а.с.91-92, т.9 а.с.85, 87, 89-90, 94, 96-102, 113-119, 128, 131-137, 148-149, 152-158, 169, 171-173, 178, 180, 182, 184, 186, 188, 190, 192, 194, 196, 198-201, 208, 210, 212, 214, 216, т.10 а.с.15-16, 20-21, 25, 28-29, 32, 35, 38, 41, 43);
- податкові накладні № 874, № 1027, № 1129, № 1139, № 1544, № 1546, № 1554, № 1561, № 1563, № 1564, № 1568, № 1570, № 1573, № 1611, № 1612, № 1613, № 1614, № 1615, № 1616, № 1617, № 1618, № 1620, № 1621, № 1636, № 1647, № 1648, № 1649, № 1650, № 1671, № 1565/7/, № 1579/7/, № 1572/7/, № 1577/7/, № 1279/7/, № 1574/7/, № 1571/7/, № 1550/7/, № 1575/7/ від 30 квітня 2014 року (т.7 а.с.93-95, т.9 а.с.86, 88, 91-93, 95, 103-112, 120-127а, 129-130, 138-147, 150-151, 159-168, 170, 174-177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 202-207, 209, 211, 213, 215, 217а, т.10 а.с.17-19, 22-24, 26-27, 30-31, 33-34, 36-37, 39-40, 42, 44-45);
- платіжні доручення № 26 від 23 квітня 2014 року; № 34 від 24 квітня 2014 року; № 37та № 39 від 25 квітня 2014 року; № 137, №138 та № 139 від 28 квітня 2014 року; № 236 та № 237 від 29 квітня 2014 року; № 345 від 30 квітня 2014 року (т.10 а.с.97-101);
- специфікації погодження цін (т.10 а.с.119-239, т.11 а.с.1-250, т.12 а.с.1-250, т.13 а.с.1-7, 9, 11-14, 16-17);
- протоколи погодження цін (т.13 а.с.8, 10, 15, 18);
- замовлення (т.13 а.с.19-254, т.14 а.с.56);
- акти приймання (т.17 а.с.1-263, т. 18 а.с.1-235, т.19 а.с.1-236, т.20 а.с.1-184).
У названих вище податкових накладних розмір податку на додану вартість становить суму меншу за 10000 грн.
Судом з'ясовано, що ТОВ «Нордон» перед підписанням досліджуваного договору, з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісним суб'єктом господарювання, учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Барбо», зокрема отримало копії свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наказу про виконання обов'язків директора (т.10 а.с.67-71).
На засвідчення відображення операцій позивача із ТОВ «Барбо» у податковій звітності та бухгалтерському обліку, товариством «Нордон» подано примірники декларації із податку на додану вартість за квітень та травень 2014 року із додатком №5 (т.10 а.с.87-96), а також журнали-ордери по рахунку 6-3-1-1 та по рахунку 6-8-5-2 за період з 1 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року (т.20 а.с.210-211).
З метою підтвердження наявності документів, засвідчуючих якість придбаної у контрагента продукції, позивачем надано до суду копії сертифікатів відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи тощо (т.14 а.с.57-254, т.15 а.с.1-257, т.16 а.с.1-223).
Крім того, позивачем подано копії договору оренди №28/02/14-н від 28 лютого 2014 року, угод про зміни та доповнення до договору оренди, актів приймання-передачі орендованої площі, протоколів погодження договірної ціни на оренду нежилої площі, як доказ наявності складських приміщень (т.10 а.с.75-85).
Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, то у письмових поясненнях представник позивача вказав, що за умовами договору поставка товару здійснювалась транспортом ТОВ «Барбо» й за його рахунок, у зв'язку із чим у позивача і відсутні відповідні документи. Також суд зважає на те, що дійсно за умовами договору від 3 березня 2014 року №1190 із ТОВ «Барбо» поставка товару повинна здійснюватися на умовах DDP (у відповідності до норм «Інкотермс-2000»); при цьому, враховує, що це означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Cаме продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, оскільки максимальний обсяг обов'язків покладається на нього.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
За визначенням у пункті 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).
За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, згідно вимог пункту 11 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарських операцій; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності їх учасників; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України закріплено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит вважається сформованим правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).
Витрати для цілей визначення податкового кредиту і об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі товари не постачались.
Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованим. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом. Тобто, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.
Суд враховує і вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Судом з'ясовано, що позивачем вжито необхідних заходів щодо перевірки наявності податкової правосуб'єктності у свого контрагента та його спроможності виконувати зобов'язання за відповідним договором.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення та виконання господарського договору ТОВ «Барбо» було належним чином зареєстрованою юридичною особою, мало право укладати правочини, було зареєстроване платником податку на додану вартість і мало право виписувати податкові накладні.
Суд звертає увагу, що відповідач жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем податкових накладних та первинних документів як під час проведення перевірки, так і у ході судового розгляду справи - не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку таких документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам Інспекція суду не надала. У той же час, судом встановлено, що названі документи відповідають вимогам чинного законодавства, містять необхідні відомості стосовно придбаного товару та змісту операцій. При цьому, такі операції мали наслідком зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності товариства «Нордон».
Крім того, податкові накладні, у цьому випадку, виписувалися на суму податку на додану вартість меншу за 10000 грн., що відповідно, не тягне за собою обов'язкової їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, як вбачається із досліджених видаткових накладних, податкові накладні складалися контрагентом позивача на кожну поставку товару; що, відповідно, узгоджується із правилом складання податкової накладної на кожне повне або часткове постачання товарів.
Суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності, встановив, що факт здійснення операції з поставки товарів, оплати їх вартості, використання у господарській діяльності ТОВ «Нордон», відображення у податковому та бухгалтерському обліку підтверджується документально. Докази ж, які б позбавляли позивача на врахування у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість за договором поставки із ТОВ «Барбо» - відсутні.
За таких обставин вбачається, що доводи податкового органу про безтоварність ґрунтуються на припущеннях та у ході судового розгляду спростовані наявними у матеріалах справи доказами. Також під час розгляду справи спростовано доводи про необхідність реєстрації податкових накладних за відповідним договором поставки у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту із податку на додану вартість у ході судового розгляду не підтвердились.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що у цьому випадку податковий орган не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У той же час, позивач надав переконливі і достатні докази для висновку суду щодо реальності господарських операцій із ТОВ «Барбо» та правомірності їх врахування при формуванні податкового кредиту і визначенні податкових зобов'язань із податку на додану вартість.
На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн. згідно платіжного доручення №2231 від 20 січня 2015 року, доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.
Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 4 вересня 2014 року №0007682204.
Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нордон» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скрипка І.М.