Справа № 802/438/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
25 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Полотнянка Ю.П. Білої Л.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
представника позивача - Мельниченка С.С.,
представника відповідача - Шевченка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сен-10" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року закрито провадження у справі.
Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як встановлено з матеріалів справи, 18 лютого 2015 року в.о. начальника Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Сен-10" на підставі того, що директором ТОВ "Сен-10" відмовлено в допуску працівників податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до наказу від 16 лютого 2015 року документальна позапланова виїзна перевірка мала бути проведена з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Праус" за період з 01 серпня 2013 року по 30 червня 2014 року тривалістю 10 робочих днів. В зв'язку із зазначеним, податковий орган, керуючись статтею 94 Податкового кодексу України, звернувся до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна
Суд І інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, а відтак, враховуючи положення частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі підлягає закриттю.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду І інстанції, виходячи з такого.
Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені статтею 183-3 КАС України.
Так, частиною 1 цієї статті визначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, в тому числі й щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг.
Відкриваючи провадження у справі, суд І інстанції не мав інформації про наявність спору про право, і даний факт виявлено після відкриття провадження у справі за поданням податкового органу.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 16 лютого 2015 року №101 "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сен-10" (справа № 802/443/15).
Крім того, 23 лютого 2015 року під час судового засідання представником відповідача подане клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з наявністю спору про право. На підтвердження вказаних обставин представником позивача надано копію адміністративного позову та копію ухвали про відкриття провадження у справі № 802/443/15.
Таким чином, оскарження наказу від 16 лютого 2015 року "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сен-10", що є підставою для виникнення обставин для внесення подання податкового органу, підтверджує наявність спору про право, а відтак неможливість розгляду подання позивача в порядку ст.183-3 КАС України та наявність підстав для закриття провадження у справі, що й було правильно зроблено судом І інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 27 березня 2015 року.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Полотнянко Ю.П.
Біла Л.М.