04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" березня 2015 р. Справа№ 910/25713/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Мостова Л.В.,Герасимов Д.О.
від відповідача 1 - Ряба В.В., Беседін В.І.
від відповідача 2 - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування"
до 1)Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-
імпортний банк України"
2) Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників"
про визнання договору припиненим
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 по справі №910/25713/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 колегією суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 24.03.2015.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці, відповідно до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №910/25713/14 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.
В судове засідання 24.03.2014 року з'явились представники позивача та відповідача 1.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився.
Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги, що представник відповідача 2 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача 2.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача 2 не заперечували.
Представники відповідача 1 в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача 2 не заперечували.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
03 березня 2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено Генеральну кредитну угоду № 151109N2 зі змінами та доповненнями (далі - Генеральна угода).
Відповідно до п. 1.1 Генеральної угоди, остання регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника.
Метою цієї Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційного проекту Позичальника зі створення сучасного виробництва трихлорсилану, полікремнію та монокремнію, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди, шляхом укладання Кредитних договорів (п. 1.2 Генеральної угоди).
Згідно зі ст. 2 Генеральної угоди, кредит - це грошові кошти, які Банк надає на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.
Місцевим господарським судом встановлено, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено: Кредитний договір №151109К19 від 03.06.2009, Кредитний договір № 151109К27 від 17.07.2009, Кредитний договір № 151109К39 від 22.12.2009, Кредитний договір № 151109К38 від 06.11.2009, Кредитний договір №151110К2 від 16.02.2010, Кредитний договір № 151110К3 від 03.03.2010, Кредитний договір № 151110К11 від 21.04.2010, із змінами та доповненнями до них.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2009, з метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Генеральною угодою між Відповідачем-1, Відповідачем-2 та позивачем укладено Договір поруки №151109Р7, зі змінами та доповненнями (далі - Договір поруки).
Відповідно до умов Договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання. У випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як солідарних боржників.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що зміни внесені додатковими угодами, а саме:
- За Кредитним договором № 151109К19: додаткова угода №151109К19 - 4 від 09.07.2009 року, додаткова угода №151109К19 - 6 від 08.09.2009 року; додаткова угода №151109К19 -14 від 27.05.2010 року; додаткова угода №151109К19 - 24 від 01.04.2011 року; додаткова угода №151109К19 - 25 від 07.07.2011 року; додаткова угода №151109К19 - 26 від 22.09.2011 року; додаткова угода №151109К19 - 27 від 23.12.2011 року; додаткова угода № 151109К19 - 29 від 31.01.2012 року; додаткова угода №151109К19 - 32 від 31.07.2012 року;
- За Кредитним договором № 151109К27 віл 17.07.2009: додаткова угода№151109К27 - 14 від 24.11.2009 року; додаткова угода №151109К27 - 28 від 27.05.2010 року; додаткова угода №151109К27 - 40 від 29.04.2011 року; додаткова угода №151109К27-43 від 23.12.2011 року; додаткова угода №151109К27 - 45 від 31.01.2012 року; додаткова угода №151109К27 - 48 від 31.07.2012 року;
- За Кредитним договором № 1S1109K39 від 22.12.2009: додаткова угода№151109К39 - 9 від 27.05.2010 року; додаткова угода №151109К39 - 19 від 01.04.2011 року; додаткова угода №151109К39 - 23 від 23.12.2011 року; додаткова угода №151109К39 - 27 від 29.03.2012 року; додаткова угода №151109К39 - 29 від 31.07.2012 року;
- За Кредитним договором № 151109К38 від 06.11.2009: додаткова угода №151109К38 -12 від 27.05.2010 року; додаткова угода №151109К38 - 21 від 01.03.2011 року; додаткова угода №151109К38 - 26 від 23.12.2011 року; додаткова угода №151109К38 - 28 від 31.01.2012 року; додаткова угода №151109К38 - 31 від 31.07.2012 року;
- За Кредитним договором № 151110К2 від 16.02.2010: додаткова угода №151110К2- 5 від 27.05.2010 року; додаткова угода №151110К2- 16 від 01.04.2011 року; додаткова угода №151110К2- 20 від 23.12.2011 року; додаткова угода № 151110К2- 22 від 31.01.2012 року; додаткова угода №151110К2-25 від 31.07.2012 року;
- За Кредитним договором № 151110КЗ від 03.03.2010: додаткова угода№151110КЗ- 4 від 27.05.2010 року; додаткова угода №151110КЗ-14 від 01.03.2011 року; додаткова угода №151110КЗ- 18 від 23.12.2011 року; додаткова угода №151110КЗ- 20 від 31.01.2012 року; додаткова угода №151110КЗ- 23 від 31.07.2012 року;
- За Кредитним договором № 151110K11 від 21.04.2010: додаткова угода №151110К11 -3 від 27.05.2010 року; додаткова угода №151110К11-13 від 01.04.2011 року; додаткова угода №151110К11-17 від 23.12.2011 року; додаткова угода №15111 0KI 1-19 від 31.01.2012 року; додаткова угода №151110К11 -22 від 31.07.2012 року;
не погоджені з позивачем, що призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя за Договором поруки №151109Р7 від 31.03.2009, укладеного між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2.
Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно з приписами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Генеральної угоди Кредитний договір укладається сторонами за умови позитивного рішення Банку, відповідно до конкретних потреб Позичальника у фінансуванні та інших домовленостей між сторонами, і повинен визначати валюту та суму Кредиту чи Ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів за Кредитним договором, рахунки для обслуговування кредиту, графік надання та погашення кредиту та інші умови.
Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Генеральної угоди Банк надає Позичальнику кредит на умовах цієї Генеральної угоди та Кредитних договорів, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії та інші платежі, встановлені Кредитними договорами.
Місцевим господарським судом встановлено, що Додатком №1 до Додаткової угоди №15U09N2-10 від 21.04.2010 до Генеральної угоди, визначено перелік всіх кредитних договорів, укладених між Банком (відповідачем-1) та Позичальником (відповідачем-2), які є такими, що діятимуть в рамках Генеральної угоди, і є додатками до Генеральної угоди, а саме: Кредитний договір № 151109К19 від 03.06.2009, Кредитний договір № 151109К27 від 17.07.2009, Кредитний договір № 151109К38 від 06.11.2009, Кредитний договір № 151109К39 від 22.12.2009, Кредитний договір № 151110К2 від 16.02.2010, Кредитний договір № 151110КЗ від 03.03.2010, Кредитний договір № 151110К11 від 21.04.2010.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2010 між відповідачем-1, відповідачем-2 та позивачем укладено Додаткову угоду №151109P7-1 до Договору поруки №151109Р7 від 31.03.2009 відповідно до якої, сторони погодили, що Генеральна кредитна угода № 151109№2 від 03.03.2009, з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є Додатками до Генеральної угоди невід'ємними її частинами та складають єдиний документ. Кредитор, при виконанні Позичальником умов та положень, визначених в Кредитному договорі, проводить кредитні операції виключно в межах ліміту заборгованості за Кредитним договором, встановленим у сумі, еквівалентний 230000000,00 євро, терміном користування до 02.03.2017.
Відповідно до п.п. 2.1.6 п. 2.1 ст. 2 Договору поруки, поручитель підтверджує, що він ознайомлений з умовами Кредитної Угоди (включаючи всі додатки до Кредитної угоди, що є чинними на дату укладення Договору поруки), укладеної між Кредитором і Позичальником, поінформований про фінансово-економічний стан Позичальника і повністю розуміє свої обов'язки, згідно з Договором поруки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач, відповідно до умов Договору поруки та Генеральної угоди, надав згоду відповідати за невиконання зобов'язань, визначених у відповідних кредитних договорах зі всіма змінами та доповненнями, які будуть внесені в подальшому на підставі відповідних додаткових угод до даних кредитних договорів.
Крім того, поручитель несе відповідальність в об'ємі, передбаченому кредитним договором, і внесення змін до договору поруки, в частині змінення процентної ставки за користування кредитними коштами, не змінює основне зобов'язання, оскільки обсяг відповідальності Поручителя, за кредитними договорами встановлено в розмірі 230000000,00 євро.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для визнання припиненим Договору поруки №151109Р7 від 31.03.2009.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 по справі №910/25713/14 - без змін.
Матеріали справи №910/25713/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Н.Ф. Калатай
С.А. Пашкіна
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.03.14