ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 березня 2015 року письмове провадження № 2а-12916/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксерокс (Україна) ЛТД"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 14 квітня 2011 року № 0003252303. Скасувати рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 01.09.2011 року № 15902/6/25-0115.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2011 року відмовлено ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України № 15902/6/0115 від 01.09.2011 р. про результати розгляду скарги.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.02.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року у справі № 2а12916/11/2670, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вищий адміністративний суд України вказав, що судам слід дослідити, за якими саме операціями у податковому обліку позивача виникло від'ємне значення податку на прибуток в оспорюваній сумі, перевірити реальність виконання цих операцій, порядок їх документального оформлення та факт дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених відповідними нормами податкового законодавства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2015 року прийнято до розгляду справу № 2а- 12916/11/2670 та призначено судове засідання.
11.02.2015 у судове засідання прибули не всі сторони, то суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.
Згідно Довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ Ксерокс (Україна) ЛТД» здійснює види діяльності за КВЕД, зокрема: 22.20.0 Інша поліграфічна діяльність; 51.18.0 Посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами; 72.50.1 Ремонт і технічне обслуговування офісної техніки; 51.85.0 Оптова торгівля офісною технікою та устаткуванням.
З матеріалів справи вбачається, що період з 31.01.2011 р. по 14.03.2011 р. посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 28.03.2011 р. № 297/23-03/19356320 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 1.15 статті 1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.10 пункту 5.4, пункту 5.9 статті 5, пунктів 19.1, 19.2, 19.4 статті 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 1, 4 статті 18 Закону України «Про систему оподаткування», в наслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 1 251 374 грн. та занижено податок на прибуток на сумі 2 791 276 грн., у тому числі за:
4 квартал 2009 року у сумі 789 328 грн.
1 квартал 2009 року у сумі 619 185 грн.
2 квартал 2009 року у сумі 757 645 грн.
3 квартал 2009 року у сумі 625 118 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 14.04.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0003252303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 3 489 095 грн., з яких 2 791 276 грн. - за основним платежем та 697 819 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Під час розгляду справи у судовому засіданні 11.02.2015 року представник позивача повідомив, що йому є незрозумілим розрахунок вказаної суми податкового донарахування, а саме: із змісту Акта перевірки не зрозуміло, як Відповідач встановив розбіжності між показниками декларацій та акту перевірки та, як була встановлена сума порушення, якщо немає жодного посилання на первинний документ, який підтверджує факт порушення. Це заважає йому аргументовано заперечувати проти доводів податкового органу але будь-яких порушень він не визнає.
Позивач вказував, що в Акті перевірки жодним чином не зазначено про відсутність певних первинних документів. Отже відповідач визнає, що під час проведення перевірки ним було досліджено всі первинні документи по формуванню валових витрат у зв'язку із списанням товарно-матеріальних цінностей.
З акту перевірки вбачається, що донарахування вказаної суми податку відповідачем здійснено на підставі висновків зроблених по чотирьом епізодам, а саме:
1. Заниження скоригованого валового доходу за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. у сумі 12 135 662 грн. (п. 3.1.1. Акту).
З акту перевірки вбачається, що за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. Товариством задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 45 449 332 грн.
Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. встановлено його заниження всього у сумі 12 135 662 грн.
Як обґрунтування такого висновку в акті перевірки зазначено:
«Для проведення перевірки правильності визначення приросту/убутку балансової вартості запасів, що передбачає перевірку оприбуткування товарів (сировини) та їх списання (використання), Товариству (в усному порядку на початку перевірки та на письмовий запит від 03.03.11р.) було запропоновано надати пояснення та документи, а саме:
1. надати калькуляційні карти на виготовлення печатної продукції;
2. надати оборотно-сальдові відомості 23 рахунку за перевіряємий період.
На поставлені питання Товариством Були надані наступні пояснення:
1. На Товаристві в бухгалтерському обліку в перевіряємому періоді рахунок 23 «Виробництво» не ведеться.
2. Калькуляції на печатну продукцію (послуги) на Товаристві не складаються.
Перевіркою встановлено, що списання матеріалів здійснюється згідно актів списання ТМЦ, що не дає можливості визначити назву і кількість виготовленої продукції, правильність списання матеріалів, які були використані в виготовленні продукції. Списання собівартості здійснюється проводками (д-т 902, 903, 905 к-т 201, 206).
Таким чином, в зв'язку з ненаданням до перевірки бухгалтерських документів, оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 «Виробництво» та калькуляційних карт Товариством не доведено правильність списання ТМЦ з рахунків 201 «матеріали», 206 «матеріали передані в переробку» та правильність визначення приросту (убутку) за перевіряє мий період, що в свою чергу не дає змоги визначити рентабельність Товариства та довести зв'язок використання матеріалів у власній господарській діяльності Товариства.
За результатами перевірки встановлено порушення підприємством вимог пп.5.9, ст.5 Закону N2334/94 в результаті чого занижено показники у рядку 01.2 Декларації «приріст балансової вартості запасів» у розмірі 12 135 662,00 грн. та занижено показники у рядку 04.2 Декларацій (убуток балансової вартості запасів» за період з 01.10.2009 по 30.09.2010 на загальну суму 135 141,00 грн.; завищення показників у рядку 04.9 декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» у розмірі 34 907 грн.
Позивач під час розгляду справи зауважував, що такі висновки не відповідають фактичним обставинам. За висновками податкового органу підприємством нібито був занижений приріст балансової вартості запасів у розмірі 12 135 662 грн., при цьому посадові особи, які здійснювали перевірку, включили до вказаної суми всі суми, що обліковувались за перевіряємий період по кредиту рахунків 201 «Матеріали» та 206 «Матеріали, передані в переробку». До складу кредитових оборотів по вказаним рахункам увійшли також вартість матеріалів, що були включені до первісної вартості необоротних активів (бухгалтерська проводка Дебет рахунка 15 - Кредит рахунка 20) на загальну суму 13 112,15 грн., вартість матеріалів, переведених на інші рахунки обліку матеріалів (обороти між рахунками 201, 206 та 281) на суму 19 226,42 грн. та вартість списаних матеріалів на загальну суму 72 483,94 грн. витрати на придбання яких не включалися до складу валових витрат, а відповідно ні ті ні інші взагалі не приймали участь у розрахунку приросту. Також до складу кредитових оборотів по вказаним рахункам увійшла собівартість ТМЦ (в сумі 1 132 151,07 грн), які були продані покупцям за грошові кошти, а не були використані для надання послуг.
Ухвалою суду від 03.02.2015 року витребувано від ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів обґрунтований поепізодний розрахунок донарахованого позивачу податку, у розмірі кожного окремого податкового зобов'язання із зазначенням суми штрафу, застосованого по кожному з епізодів. Також зобов'язано надати перелік господарських операцій, під час здійснення яких могло статися невірне оприбуткування/списання запасів або інші порушення.
Податковим органом на вимогу суду не надано переліку господарських операцій за якими у звітному періоді підприємство позивача занизило валовий доход на суму 12 135 662 грн.
Разом з тим, позивачем надано суду висновок № 6319/12-45 експертного економічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 серпня 2012 року, згідно якого за результатами проведеного дослідження вбачається, що для здійснення свої господарської діяльності ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» укладались договори із замовниками, зокрема:
- в рамках діяльності по сервісному обслуговуванню укладено з ТОВ «Рекламне агентство «Чайка» договір про повне сервісне обслуговування №СF 1007/06 від 10.07.2006р.
- в рамках діяльності по обслуговуванню офісної інфраструктури (передача в оренду та обслуговування техніки, обслуговування техніки замовника) - укладено з ЗАТ «Делойт енд Туш ЮСК» договір надання послуг по обслуговуванню офісної інфраструктури № FМ095188 від 01.12.2008 р.;
- в рамках виду діяльності «Принт Центр» (послуги друку, копіювання, пакування документів в конверти та розсилання конвертів) - укладено з ТОВ «Інформаційний центр НАУ» договір про надання послуг №FМ301009 від 30.10.2009 р. (копії вказаних договорів та докази їх виконання позивач долучив також до матеріалів справи, том 5 стр. 253-311).
Згідно висновку судового експерта надані товариством «Ксерокс (Україна) ЛТД» послуги за вказаними договорами, а також використання товарно-матеріальних цінностей при наданні таких послуг та їх списання мають документальне підтвердження (придбання використаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими на дослідження первинними документами).
Позивачем до матеріалів справи також були долучені податкові декларації з податку на прибуток за 4 кв. 2009 р., 1, 2, 3 кв. 2010 р. з додатками К1/1, з яких вбачається розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів у спірні періоди, витяги з карток рахунків, відомості яких лягли у розрахунок додатків К1/1 до декларацій з податку на прибуток у відповідний період.
Також, згідно письмових пояснень позивача та висновку експерта, в заяві ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» на проведення експертного дослідження від 14.06.2012 року №8936-06 вказано, що «виходячи із характеру своєї діяльності, а саме надання поліграфічних послуг та обслуговування офісної техніки, Підприємство здійснює списання ТМЦ з рахунків 201 «Матеріали», 206 «Матеріали, передані в переробку».
Під час здійснення господарської діяльності у підприємства немає залишків незавершенного виробництва на кінець кожного звітного періоду (місяця) то й не може бути приросту матеріальної складової у залишках незавершенного виробництва (він також дорівнює нулю), тому всі витрати, понесені безпосередньо у зв'язку з наданням Підприємством послуг, у тому числі списання ТМЦ з рахунків 201 «Матеріали», 206 «Матеріали, передані в переробку», відносились до собівартості наданих послуг звітного періоду, тобто списувались в дебет 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» так як при таких обставинах рахунок 23 «Виробництво » виступає як зайвий, транзитний рахунок.
Згідно актів виконаних робіт підприємство визнає дохід (згідно П(С)БО 15 Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290), і одночасно із визнанням доходу підприємство визнає і витрати певного періоду, понесені для отримання відповідного доходу (згідно п.7П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318).
ТМЦ, які були безпосередньо використані для надання Підприємством послуг і включалися до собівартості відповідних послуг або безпосередньо зазначались в актах виконаних робіт, або списувались на підставі актів списання, в яких чітко вказано в рамках якого договору, в інтересах якого замовника, які матеріали та на яку суму були використані».
За висновком № 6319/12-45 експертного економічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 серпня 2012 року, висновки акту податковго органу щодо порушення підприємством порядку ведення податкового обліку приросту/убутку балансової вартості запасів згідно з п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через незастосування ТОВ «Ксерокс» (Україна) ЛТД» у своєму бухгалтерському обліку рахунку 23 «Виробництво», супутніх йому бухгалтерських регістрів та калькуляційних карт, нормативно та документально не підтверджуються.
Також вказано, що незастосування ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» рахунку 23 «Виробництво» при відображенні в бухгалтерському обліку операцій з вибуття (списання) товарно-матеріальних цінностей (що були використані товариством при наданні послуг) проводками дебет 903 рахунку «Собівартість реалізованих робіт і послуг» та кредит рахунків 201 «Матеріали», 206 «Матеріали, передані в переробку» (що підтверджено наданими на дослідження відомостями Аналіз рахунків..) не впливає на показники фінансової звітності (Звіти про фінансові результати. Баланси) та податкової звітності (Декларації з податку на прибуток підприємства) в частині податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів, оскільки факт надання послуг товариством «Ксерокс (Україна) ЛТД» та їх прийняття Замовниками підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, які складалися та підписувалися сторонами кожного місяця. Також, кожного місяця проводилося списання товарно-матеріальних цінностей, які використовувалися при наданні ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» таких послуг, що підтверджується відповідними актами на списання ТМЦ. Відтак, незавершене виробництво по таких виконаних роботах (послугах) на кінець кожного місяця відсутнє».
Згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Суд також враховує те, що перевірка підприємства була виїзною, Відповідач досліджував первинні документи та не ставив їх під сумнів, а під час розгляду справи не заперечував реальність здійснення господарських операцій та наявність відповідних первинних документів на їх підтвердження у позивача.
Таким чином, на думку суду, правильність ведення податкового обліку підприємством приросту/убутку балансової вартості запасів, правильність списання ТМЦ з рахунків, податковому органу слід було визначати під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі первинних документів, а не обмежуватися відсутністю оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 «Виробництво» та калькуляційних карт. Правомірність ведення податкового обліку підтверджується виключно на підставі первинних документів, а не на підставі певних порушень порядку ведення бухгалтерського обліку, якщо такі мали місце. З акту перевірки не вбачається яким чином контролюючим органом була встановлена сума розбіжностей між показниками декларацій та перевірки. Податковим органом під час розгляду справи не зазначено жодного первинного документа чи будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували суму розбіжності у зв'язку обліком приросту балансової залишків ТМЦ.
Крім цього, суд погоджується із доводами позивача, про те що визначаючи обов'язковість ведення калькуляційних карт, податковий орган посилається не на положення податкового законодавства, а на Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) від 17 червня 2003 року № 157, які не стосуються підприємств, які надають поліграфічні послуги (стосуються впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг). Отже посилання на них в Акті перевірки при встановленні порушення позивачем п.5.9 ст. 5 Закону №334/94ВР, є безпідставними.
Відтак, податковий орган дійшов до помилкового висновку про заниження позивачем приросту та завищення убутку балансової вартості запасів, про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.
2. Щодо завищення валових витрат за період з 01.10.2009 по 30.09.2010р. по операціям з ТОВ «Гепард» на суму 41 901 грн.
Так з акту перевірки вбачається, що за період з 01.10.2009 по 30.09.2010 Товариством задекларовано валові витрати у сумі 45 618 884,00 грн.
Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2009 по 30.09.2010р. встановлено їх завищення у сумі 270 587 грн.
При проведенні аналізу наданих до перевірки документів, а саме актів на списання палива, даних бухгалтерського обліку (рах. 631, рах. 206) даних податкового обліку ( облік валових витрат за перевіряємий період) та даних відображених у р.04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, 1 квартал, півріччя, 9 місяців 2010 року встановлено, що підприємством було придбано у ТОВ «Гепард» бензин та дизпаливо.
При аналізі актів на списання бензину, оборотно-сальдової відомості обліку валових витрат за період 01.10.2009 року по 30.09.2010 року встановлено, що при формуванні валових витрат по операції з контрагентом ТОВ «Гепард» товариством віднесено до складу валових витрат придбання палива у повному обсязі.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що в порушення пп. 5.4.10 п.5.4, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р. із змінами та доповненням підприємством завищено валові витрати на суму 41 901 грн.
Згідно п.п. 5.4.10 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу валових витрат, зокрема, 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.
Позивач під час розгляду справи пояснив, що підприємство у своїй господарській діяльності використовує як легкові, так і вантажні автомобілі. На етапі придбання ПММ неможливо наперед визначити яка саме кількість ПММ буде використана легковими автомобілями, а яка вантажними. Тому на етапі придбання вся сума понесених на придбання ПММ витрат обліковується у складі валових витрат.
Після фактичного використання ПММ легковими автомобілями та отримання точних показників використаних ПММ, Позивач здійснював коригування сум валових витрат у межах відповідного звітного періоду. Так, тільки 50% вартості ПММ Позивач включав до графи 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» Таблиці 1 Додатка К1/1 Декларації з податку на прибуток.
Тобто, в результаті, до складу валових витрат було включено лише 50% витрат на ПММ для легкових автомобілів. На виконання п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону про прибуток Позивач відносив лише 50% витрат на ПММ для легкових автомобілів до складу валових витрат.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду копії додатків К1/1 за відповідні періоди та розрахунок суми графи 4 «Запаси, використані не у господарській діяльності» додатка К1/1, з якого вбачається коригування Позивачем витрат на ПММ (том. 5 а.с. 152 - 156).
Податковий орган під час перевірки на ці обставини уваги не звернув, доводи позивача не перевірив, що призвело до помилкових висновків про неповному з'ясування обставин справи.
На думку суду такі дії платника податку не суперечать положенням абз. 5 п.п. 5.4.10 п. 5.4. ст. 5 Закону та не впливають на стан розрахунків платника з бюджетом, оскільки в кінцевому результаті Позивач відносить до валових витрат лише 50% витрат на ПММ для легкових автомобілів, що відповідає вимогам п.п.5.4.10 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
3. Також податковий орган дійшов висновку в порушення п.1.15 ст.1, пп.5.3.9 п.5.3, ст.5, п. 19.1, п. 19.2 п. 19.4 ст. 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством завищено валові витрати на суму 235 788,00 грн. по філії ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» в Латвії.
В акті перевірки зазначено, що Відповідно наданих роз'яснень ДПА України від 08.12.2006 р. N 23071/7/15-0317 щодо включення до декларації з податку на прибуток валових доходів, валових витрат та амортизаційних нарахувань по філії, яка знаходиться за межами території України» встановлено (… Що стосується філій платника податків, створених за межами території України, платник податків повинен вести окремий податковий облік (без відображення у консолідованій декларації). Результатом такого обліку є визначення розміру оподатковуваного прибутку, отриманого за межами території України, у тому ж порядку, за яким визначається оподатковуваний прибуток, отриманий на території України. Податок на прибуток, обчислений таким чином, підлягає заліку при сплаті податку на прибуток на території України.
Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. N 143 «Про порядок затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» передбачено відображення податку, сплаченого з прибутку (крім пасивного), отриманого за кордоном, у складі суми, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на прибуток, а саме, рядок 13.2 додатка К6 до Декларації.
Податковий орган встановив, що на підприємстві відсутні документи, які підтверджують формування валових витрат по філії ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» в Латвії.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У той же час, вказана норма не встановлює обов'язку зберігати первинні документи філії за місцем реєстрації юридичної особи-засновника та не містить заборони зберігати первинні документи за місцем здійснення господарської діяльності Латвійською філією.
Згідно письмових пояснень позивача, в перевіряємий період витрати та доходи філії були сформовані та задекларовані у відповідності із латвійським податковим законодавством, на підтвердження чого Позивач надав до суду річні звіти та податкові декларації за 2009-2010 роки.
Також позивачем до матеріалів справи долучено копію листа Державної служби доходів Латвійської республіки від 24.11.2011 р. № 8.21.7.1/36986, згідно якого станом на 24 листопада 2011 року Латвійський філіал «Ксерокс Україна Лтд.» заборгованості по податкам не має. Нараховані податки до бюджету сплачені.
Відповідно до ст. 8 Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно від 21.11.1995 р. прибуток Позивача, одержаний від здійснення підприємницької діяльності філії, оподатковується в Латвійській Республіці згідно вимог латвійського законодавства.
Згідно п. 4.4. Положення про Філію ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» «хозяйственную деятельность Филиал организовывает на принципах хозрасчета и самоокупаемости. Филиал ведет отдельный учет результатов своей деятельности, составляет статистическую и налоговую отчетность, платит налоги в соответствии с действующим законодательством Латвийской Республики, отчитывается перед Учредителем».
Як пояснив представник позивача первинні документи, що створюються в Діяльності філії зареєстрованої за кордоном, зберігаються в цій філії по місцю її реєстрації. При цьому законом не передбачено обов'язку підприємства переміщувати ці документи по місцю реєстрації юридичної особи в Україні.
Суд враховує також доводи позивача про те, що у підприємства не було жодної фактичної можливості виконати запит податкового органу у повному обсязі за три дні, в частині доставки документів з Латвії. На думку суду податковий орган також не позбавлений можливості самостійно витребувати вказані документи у закордонній філії.
Разом з цим, суд також враховує доводи, що під час проведення перевірки Відповідач не встановив завищення валових доходів, які стосуються діяльності латвійської філії (тобто доходи визнав, а витрати - ні), хоча підтверджені доходи філії були так само як і витрати первинними документами, які знаходяться на території Латвійської Республіки.
Відповідно до п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим Законом.
Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду (п. 19.2 ст. 19 Закону).
Згідно листа Державної податкової адміністрації від 08.12.2006, № 23071/7/15-0317 "Щодо включення до декларації з податку на прибуток валових доходів, валових витрат та амортизаційних нарахувань по філії, яка знаходиться за межами території України")у разі якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного періоду має від'ємне значення оподаткування (з урахуванням сум амортизаційних відрахувань), а його філіями, що знаходяться за межами України, - оподатковуваний прибуток, з якого сплачено податок, то такий податок підлягатиме зарахуванню тільки в тому з наступних звітних (податкових) періодів, у якому об'єкт оподаткування на території України матиме позитивне значення.
Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. N 143 "Про порядок затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" передбачено відображення податку, сплаченого з прибутку (крім пасивного), отриманого за кордоном, у складі суми, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на прибуток, а саме, рядок 13.2 додатка К6 до Декларації.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді Позивач мав збитки, а філія - прибуток, з якого сплачувала податки в Латвійській Республіці. З огляду на це Позивач не зараховував сплачений за кордоном податок у розмірі 235 788,00 грн до валових витрат підприємства у перевіряємому періоді. Зважаючи на дану обставину у Позивача не було обов'язку отримувати письмове підтвердження латвійських податкових органів на підтвердження факту сплати податку та заповнювати рядок 13.2 Додатка К6 до декларації з податку на прибуток.
Обґрунтованих пояснень або будь - яких інших доказів на підставі чого податковий орган дійшов висновку про віднесення вказаної суми до валових витрат підприємства, з огляду на те, що позивачем вказана сума не декларувалася (рядок 13.2 Додатка К6 до декларації з податку на прибуток позивачем не заповнювався) контролюючий орган під час розгляду справи не надав.
4. Щодо завищення Підприємством валових витрат на суму 7 610 грн. у зв'язку з придбанням авіаквитків.
Позивач вказує, що витрати на придбання авіаквитків за платіжними дорученнями № 0469 від 17.03.2010 р. та № 0797 від 05.05.2010 р. у розмірі 4 076 грн. ніколи не включалися ним до складу валових витрат, вони не потребують документального підтвердження, як того вимагає п/п.5.3.9 Закону про прибуток. Вказане підтверджує роздруківками із системи 1:С, наданими суду разом із Узагальнюючими поясненнями від 08.02.2012 р.
Оскільки витрати на авіаквитки у розмірі 4 076 грн. не включалися Позивачем до складу валових витрат, вони не потребують документального підтвердження відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону, висновок податкового органу про завищення підприємством валових витрат на дану суму є помилковим. Доказів на спростування доводів позивача податковий орган під час розгляду справи на вимогу суду не надав.
За таких обставин встановлені під час перевірки відповідачем порушення вимог податкового, суперечить фактичним обставинам справи та є необґрунтованими.
Відтак, збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на прибуток було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0003252303, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0003252303.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксерокс (Україна) ЛТД" задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 14 квітня 2011 року № 0003252303 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 489 095,00 грн.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій